Археологи на Буковині виявили напівфабрикати скла, якому півтори тисячі років 

На сьогодні це - єдиний відомий для черняхівської культури багатогалузевий виробничий осередок і єдиний центр у варварському середовищі Європи з виготовлення скляного посуду поза межами Римської імперії, - розповів у коментарі для "Еспресо.Захід" співкерівник проекту Олег Петраускас.

Одна з основних загадок, яку сподіваються розкрити археологи, - місце розташування адміністративного центру, який міг організувати подібне виробництво у той час, займатися розподілом виробленої продукції тощо.

"Експедиція почала працювати ще 18 липня - власне були підготовчі роботи. Спершу проводили геомагнітну розвідку, візуальне обстеження поверхні. До самих розкопок приступили вже через тиждень. 

За планами були роботи на двох різних пам'ятках. Обидва поселення відносяться до часу черняхівської культури. Дві споруди мають різне призначення - одна житлове, друга - виробниче. 

Виробничого призначення - це споруда, яка пов'язана з виробництвом скла. От сьогодні ми знайшли напівфабрикати скла, якому півтори тисячі років. Це уламок скла, з якого потім виготовляли готову продукцію.

Також знайдені речі особистого вжитку: прикраси, намистини, підвіски, дзеркальця. Це все вдалось знайти за два тижні. 

Друга споруда - житлового призначення. При її спорудженні виявили новітні технології, які пов'язані з цеглою і розчином. На жаль, цього року споруду не зможемо повністю відкрити, оскільки не вистачає коштів", - розповів завідувач відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України Олег Петраускас.

Археологи розповіли, що ці пам'ятки були відомі ще з 50 років ХХ ст. саме завдяки львівським археологам - Олександру Чернишу і Маркіяну Смішку, а вони вже продовжують їхні дослідження. 

Пам’ятку досліджують спільно співробітники відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України, НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України та студенти історичного факультету Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (керівник практики к.і.н. Р. Шишкін). Постійна експедиція налічує 15 людей, але, оскільки долучаються і волонтери, то може бути й 30 осіб.

Науковці скаржаться, що для того, аби якісно проводити свою роботу, їм бракує фінансів. Живуть виключно за рахунок спецфондів. Державної підтримки немає зовсім. 

"Для цієї роботи потрібен транспорт, інвентар, техніка, фотоапарати. Зауважу, що геомагнітні дослідження частково нам профінансувала Британія, а не Україна. 

Археологи, починаючи з 1990-го, кожен рік звертаються до держави за підтримкою. Є такий пункт - фінансування польових досліджень, натомість отримуємо нуль. Аргумент - не вистачає бюджету".

Польові дослідження 2021 року на території унікальної пам’ятки римського часу поблизу села Комарів на Чернівеччині, мають на меті продовжити розкопки попередніх років та провести детальне обстеження найближчої до ремісничої факторії округи.

Фото: Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба"

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.