Зіновія Воронович. "По чому ваші кульочки", або Чому боротьба з пластиковими пакетами все більше скидається на масштабну аферу?

Насправді закон, який змусив би українців відмовитись від пластику або хоча б зменшити його використання, в Україні давно потрібен. Однак те непорозуміння, яке набуло чинності 10 грудня, не має нічого спільного з турботою про довкілля. Так, усі ці тоненькі пакети стали здебільшого платними. Але хіба покупцям запропонували альтернативу? У жодній торговій мережі так і не з’явились паперові пакети, у які можна запакувати яблука чи цукерки на вагу. В.о. міністра довкілля Руслан Стрілець називає як альтернативу пластику біорозкладні пакети, які за чотири місяці перетворюються у порошок. Чудово, я навіть готова їх купувати, але де вони? Хтось бачив, як цей звір виглядає?  

А ще пан в.о. міністра у своєму блозі відкрив українцям таємницю, про те, що "кульочки", виявляється і так були платними, просто їх ціну ховали у вартості продукції. "Незалежно від того, чи брали ми ці пакети, чи ні та у якій кількості, ми платили за них у вартості середнього чека. Відтепер будемо платити лише за те, що використовуємо", – написав він. 

Читайте також: Не впоралися навіть з "кульочками": чому заборона на використання пластикових пакетів не працює

Ага. Просто уявила, як продавці переклеюють цінники, аби відмінусувати ті кілька копійок за пакет, за який тепер треба платити окремо. Швидше, тепер ми платимо двічі. І за те, що було закладено у ціну як витратні матеріали, і окремо у чеку. Скажімо, мені в супермаркеті за тонкий пакет з ручками порахували 24 копійки. У загальному чеку сума непомітна. Хоча у гуртівнях рулон таких пакетів коштує 25 гривень за 200 шт. Тобто 12,5 копійки. Виходить непоганий бізнес – майже 100% націнка. А уявіть, скільки таких "кульочків" продають за день у великій мережі.

Власне, чимало людей, особливо літніх, сприйняли платні пластикові пакети як чергову спробу залізти у кишеню. "Скоро і за повітря братимуть гроші", – обурювався старший пан, намотуючи з рулону собі кілька пакетів про запас, поки їх не зробили платними. А ще дехто спеціально придбав кілька упаковок пакетів "на майбутнє", бо в хаті знадобляться. 

У деяких крамничках замість пакетів використовують харчову плівку. Вона ж не заборонена. "По чому в вас кульочки?", – питає старенька на вході у магазин. "По 10 копійок". "А в овочевому коло школи дають безплатно", – відповідає бабуся, і ледве човгаючи по снігу ногами, йде в магазин коло школи. Хоча помідори там на три гривні дорожчі. Зате "кульочки" безплатні.

Власне, у цьому найбільший прокол Міністерства довкілля. За пів року після ухвалення закону вони фактично не провели жодної роз’яснювальної кампанії. Так, є просвітницькі кампанії, які проводять екоактивісти чи громадські організації. Але ця інформація рідко доходить до тих, хто не сидить у Facebook чи Instagram. Уряд не зробив нічого, аби пояснити людям, чому так важливо звести до мінімуму використання пластикових пакетів. Та й, зрештою, чому лише пакетів? Обмежувати треба використання й іншої пластикової тари. Але перед тим, як щось обмежувати, треба подбати про альтернативу. Бо у нинішньому форматі закон хіба збільшить прибутки мереж від пластикових пакетів, але аж ніяк не зменшить його використання. Хоча, може, у цьому і була мета?

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з Еспресо.Захід”! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.