Зараз щоразу треба вигадувати, як станцювати ламбаду, щоб зібрати кошти на черговий запит, – волонтерка

Про це волонтерка розповіла у коментарі "Еспресо.Захід".

Просто сказати про збір – недостатньо

Анна Вдовиковська тривалий час займається пошуком та підбором засобів зв'язку для українських військових, а часто й пошуком необхідних елементів тактичної медицини. Одночасно в роботі може мати по 8, а буває й більше, запитів. І коли потреби щоразу лише зростають, збирати на них кошти стає, навпаки, складніше.

"Самого збору недостатньо. Просто запостити потребу і фотку можуть хіба що волонтери з гучним іменем. Решті доводиться фактично вигадувати велосипед, – говорить Анна. – Деколи маєш історії, розповіді військових, які вже стають друзями, які хотілося б, можливо, залишити для себе. Але якщо ти волонтер, ти мусиш ділитися ними, ділитись тим, що у тебе насправді в голові й у серці, щоб люди відчували контакт, не забували про тебе і про твої збори".

Тут йдеться не лише про волонтерство в Україні, а й про роботу тих волонтерів, які збирають кошти на запити за кордоном.

"Тобто ти постійно в пошуку якоїсь ламбади, яку ти ще можеш станцювати для того, щоб отримати гроші й закрити черговий запит, – пояснює волонтерка. – Знайомий волонтер в Ірландії вже навіть благодійні запливи у басейні влаштовував, щоб допомогти зібрати гроші на мої запити. Для того, щоб залучати іноземне товариство там, йому доводиться і ще екзотичніші варіанти придумувати".

Суміжні запити часто допомагають закривати друзі-волонтери. Як-от запит на такмед для десятків бійців. 

"Черговий запит на аптечки був знову на кількадесят людей. Що робити з ним – загадка, бо грошей геть нема, а треба "на вчора". Пишу волонтерці Світлані Кухарук і вона відповідає короткими, але найжаданішими словами: "Ок, завтра відправимо". Щоразу це видається нереальним: людина, з якою ні разу навіть не бачилася, приходить і закриває величезний шмат роботи, який вже не можу потягнути сама", – ділиться закритим лише кілька днів тому запитом Анна.

Читайте також: Нагадати європейцям про війну: 70-річний француз 60 днів їхав на велосипеді до Львова

Того разу до бійців приїхала не тільки ідеальна за складом аптечка, а ще й додаткові підсумки із турнікетами CAT кожному із них.

А от домовлятися за те, аби швидше отримати зв'язок для бійців від постачальників, часто доводиться, ще не зібравши навіть усієї суми, фактично в борг і на взаємну довіру. 

"Абсолютно по-ідіотськи далі відправляти неоплачені посилки, але страх, що серед цих хлопців хтось загине просто через нестачу тих рацій, сильніший за страх не впоратися з боргами", – зізнається Анна Вдовиковська.

До зборів постійно треба привертати увагу та утримувати її

Разом із тим відгук людей все ж є, проте над цим також потрібно багато попрацювати. Зокрема, йдеться про зв'язок із людьми у соцмережах, звідки наразі всі здебільшого й дізнаються про нові волонтерські збори. Люди відгукуються, якщо допис про збір написаний правильно, ділиться Анна своїм досвідом комунікації. 

"Спочатку знайти фразу, за яку зачепиться око. Тоді має бути чіткість: бригада, напрямок, що саме потрібно і для чого, скільки це коштує, скільки є часу. А далі невеличка історія, – розповідає волонтерка. – Скажімо так, якщо це для, наприклад батька чи сина, чи кума, розкажіть якийсь момент цікавий про нього. Це не штучне привернення уваги, це допомагає людям зрозуміти, що вони допомагають не комусь ефемерному, а цілком конкретній людині, справжній та живій. Це не спосіб маніпулювання емпатією, це про те, щоб познайомитись, дати відчути, що по той бік екрана є так само живе дихання, а не просто викачування грошей".

Проте "коня" потрібно постійно підштовхувати до руху різними можливими способами. Просити друзів, знайомих та часом навіть малознайомих людей поширити збір, за можливості задонатити хоча б кілька гривень, шукати когось, хто може мати на вже щось із необхідного.

Читайте також: "Ми кожну партію турнікетів тестуємо у хірургів", – Наталія Ліпська

Закритий запит – врятоване життя бійця

Саме від наявності якісних засобів зв'язку і тактичної медицини часто залежить життя навіть не одного воїна, а цілих підрозділів.  

"Запитів стає більше, я далі нагрібаю обладнання "під чесне слово", бо цілій роті із 25-ї бригади потрібні засоби зв'язку і, звісно ж, ні часу на розкачку, ні грошей ні в кого не позалишалося", – каже Анна.

Як наголошує волонтерка, успішний зв'язок для підрозділу залежить від трьох складових. Серед них наявність самої автомобільної радіостанції, яку власне можна використовувати не тільки в автомобілі, але й у БТР, БМП чи бліндажі, це лише третина успіху. Ще третина – це правильно підібрані кабелі та антени. І остання надзвичайно важлива складова – обрати правильне місце і поставити, змонтувати і скерувати антену, що вже робить спеціаліст зв'язківець, який отримав всі необхідні якісні елементи.

Зараз в Анни Вдовиковської тривають чергові збори на зв'язок, а разом із тим нові пошуки потрібних медикаментів. Підтримати їх донатом можна на картки або ж PayPal: 5375411408469760 (Monobank), 4149629352969521 (Приватбанк) та [email protected] (PayPal). А слідкувати за актуальними запитами і зборами, а також за звітами можна на сторінці волонтерки у Facebook.