Юрій Мартинович. Оголений світ

Якщо ви не бачили голизни в інтернеті, отже,ви не були в інтернеті. Такою фразою можна описати світ веб-павутини, яка єднає нас і дає все те, що хочемо: комунікацію, гроші, розваги, зрештою, їжу і.. секс.

Людина – живе створіння, а будь-яке життя має одну ціль – відтворити себе, продовжити своє існування. Тому секс і все, з ним пов’язане, так глибоко сидить у нас. 

Давним-давно ми відмовилися від голизни (хоча це природний стан, народжуємося ж голими), одягнулися, щоб приховати наш секс (вирізнення статі) і зосередитися на якійсь спільній роботі чи статусі, щоб творити цивілізацію! Однак бажання побачити когось оголеним нікуди не зникло. Інтернет дає можливість цей глибоко підсвідомий порив задовольнити, а комусь – можливість на цьому заробити.

Не розповідатиму довго про історію еротики та порнографії, бо про це можна знайти мільйон інформації. Скажу лише, що завдяки інтернету, розвитку соцмереж і любові людей до створення кумирів та кумирок голизна набула нового бізнес-значення. Тепер кожен може своїм контентом заробляти гроші. Відповідні сайти та платформи дозволяють це легко робити.

Фото: "Венера Урбінська" Тіціан, 1534

Для прикладу, часто використовують такі платформи, як OnlyFans чи Patreon. "Творці контенту" на цих сайтах надають ексклюзивні фото та відео своїм підписникам ("фанам") за щомісячну плату підписку. Контенту не цензурують, тому вже від моделі залежить, де межа його чи її дозволеного. Часто такої межі немає, і туди потрапляють відверті оголені фото чи навіть відео сексу "творців контенту", які таким чином багатіють. 

Однак не всі люблять спеціалізовані сайти, які мають певні рівні перевірки, ідентифікації та підтвердження, що це реальна людина, а не фейк (а це більше можливостей притягнути до відповідальності в разі чого). Тому ще однією стороною розвитку голизни, як бізнесу в Україні є відомі нам соцмережі: Facebook, Instagram, TikTok, Twitter і Telegram.

Щоб зареєструватися там, треба лише мати електронну пошту й номер телефону. Найчастіше Instagram стає місцем своєрідного заманювання "лайтовими", дозволеними, але спокусливими фото та відео, а далі, якщо вам подобається, просять перейти в Telegram, де немає цензури, а є приватні канали,  які дуже на "ти" для користування. Якщо хочете стати фаном тої чи іншої моделі, вас просять скинути гроші на картку, а далі дають доступ до голизни. З одного боку, так ще простіше, але з іншого – звідки ви знаєте, що ваші кумири справжні? 

"Полуничка" та її оригінальне хобі

З таким питанням стикається дівчина, яка займається цим бізнесом у соцмережах і з якою мені вдалося поговорити. Часом вона робить онлайн-дзвінки, щоб довести свою справжність, але здебільшого, каже, "ніколи нікому нічого не доводжу, бо нащо ще цим собі голову морочити?" 

Через анонімність і заборону розповсюдження порнографії в Україні назвемо цю дівчинку просто "Полуничка".  

Полуничка гарно розмовляє українською, приховує свій вік і справжнє ім’я. Однак вона не приховує свого тіла за яким доглядає: спортзал, креми й інші речі для підтримки тонусу й краси помітні на її світлинах в Instagram. Щоб стати фанатом Полунички, отримати доступ до приватного телеграм-каналу і побачити все без цензури, треба заплатити всього 250 грн. Як вона каже: "Один раз поїсти". 

"Я завжди хотіла бути моделлю, – розповідає дівчина – Стала модельєром, маю хист до шиття. Гроші – одна з причин, але не головна. Основна – це те, що завжди робила інтимні фото, але не було кому показувати їх. Якось воно так переросло в такий вид діяльності".

Полуничка запевняє, що ситуація з коронавірусом і карантином також не вплинула на її бажання:

"Заробляю непогано. А це як хобі й додатковий заробіток". 

"Для мене це мистецтво!"

Дівчина зізнається, що відчуває страх і несприйняття лише перед рідними, "бо в них інше мислення".

"Завжди нормально ставилась до голизни, просто спочатку це було на рівні стосунків, а зараз переросло у щось публічне. Не бачу в цьому нічого дивного, хоча розумію, як до цього ставляться інші. Для мене це мистецтво! Це не є моя робота, лише хобі. Відчуваю задоволення, коли бачу, наскільки стаю бажаною…" – говорить Полуничка.

Вона не має хлопця, але їй подобається чоловіча увага – одна з причин, чому цим займається. Також у неї є свої табу.

"Не маю бажання купувати професійну камеру, мені достатньо телефону і знімків на любительському рівні. Займатимуся цим, поки не набридне, але для себе поставила ціль – 100 тисяч підписників", – роздумує дівчина (а це еквівалентно мільйону гривень!) 

Ню-модель чи проститутка? 

Полуничка вважає, що її заняття не має нічого спільного з проституцією. Вона виступає за легалізацію секс-індустрії в Україні та боротьбу зі стереотипами. 

"Повія, модель і порноактриса – це різні професії", – каже Полуничка. – У нас це дуже важко регулюється законом. Поліції не цікаві такі дрібні інтриги. А я проституцією не займаюсь, по суті, я ню-модель". 

Справді, публічні притягнення до відповідальності українців, які виготовляють секс-контент, більше веселять народ, аніж реально стимулюють "бути чемними" громадянами. Для прикладу, нещодавно на Полтавщині стався курйозний випадок. Інженер-електрик знімав секс-відео зі своєю дружиною і продавав контент на популярному порносайті. Завантажив 28 відео і за це йому дали умовний строк. Понад те, тепер він має оплатити мистецьку експертизу, яку робила поліція, щоб визначити, чи дійсно відео є незаконною порнографією. У коментарях під цією новиною в інформагенціях, які поширили цю інформацію, можна прочитати все, що думають українці про таку вибіркову поліцію і те, чим вона займаються – переглядом порнографії… Ось так коло починається і замикається на голизні. 

А тепер до сьогоднішньої дати – Міжнародного дня боротьби з проституцією. За офіційною статистикою 2018 року, дівчат легкої поведінки в Україні нараховували близько 80 тисяч, за неофіційною – значно більше. Через незахищеність перед законом працівниці цієї "найдавнішої", але нелегальної в Україні діяльності часто зазнають агресії з боку клієнтів і роботодавців, за їхніми спинами шепчуться "нормальні" українці. Ця сфера і є, і її немає. 

Чи можна в сучасному цифровому світі вважати продаж своїх еротичних чи порнографічних знімків і відеозаписів також своєрідною проституцією? Питання для роздумів, моральних цінностей та простого вибору. Однак ті, хто цим займається, а таких у соцмеражах лише в Україні насправді можна знайти тисячі (коли не десятки тисяч), точно скажуть, що ні. Вони називають себе моделями. Їхній світ оголений і вони не бачать у цьому проблеми. Адже попит породжує пропозицію. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку