"Проти нашої групи з п’ятьох осіб ішли сорок окупантів": піхотинець 14-ї бригади про бої на Харківщині

Про це розповідають на сторінці 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Один з братів отримав сім кульових поранень з кількох метрів. Але врятували. 

"Комбат - красунчик, заскочив на позиції на машині й вивіз. Після того брат демобілізувався. Ще один брат зараз проходить реабілітацію після поранення й повертається в стрій. Але переводиться в оператори БПЛА", - розповів Богдан.

Сам каже, що на цю спеціальність подаватись не планує, жартує, що "не любить відеоігор.

"Мені потрібен живий рух! Навіть у контактних боях вже немає страху, більше - адреналін", – додав воїн.

Богдан пройшов жорстокі бої в Донецькій області, проганяв ворога до кордону під час великого контрнаступу на Харківщині, звільняв Куп’янський район. Зізнається –  важко було скрізь.

"Дрони, артилерія, танки, контактні бої… Один з випадків вже тут, на Куп’янщині: я отримав наказ, взяти кількох побратимів для виконання завдання. Під час операції, ми підірвали два ворожих танки та беху. Проти нашої групи з п’ятьох чоловік йшло десь до сорока осіб противника. Але нас прикривали FPV і ми виконали завдання. І тоді навіть нікого не поранило! Також ми взяли одного вороженька у полон. Від нього дізнався багато корисної інформації, яка дуже згодилася потім. Я добре спілкуюся російською, тому вдалося іншим разом "заманити" двох блукаючих російських військових. Зараз пригадувати все це, то вже й смішно. Діалог у нас був приблизно такий:

- Сюда-сюда! Почему вас только двое? Где остальные? – кажу їм суворим голосом. - Так остались только мы, остальные наши все лежат в посадке…

А після цього: "Привіт, хлопці! Вітаємо в Україні!". Це були двоє молодих десантників. Познайомилися, поговорили… Тут знову обстріл, дрони ворожі, така собі звична справа… На хвильку їх втратив з поля зору. Думаю, от с..ки, втекли. А вони з-за дерева виглядають: "Бодя, мы здесь!". Знайшов підхід до них, так би мовити", - жартує воїн.

Військовий каже, що на фронті допомагає вижити – побратимство.

"Злагодження в бою, розуміння одне одного без зайвих слів. Це рятує, допомагає та дозволяє виконувати завдання. Впевненість в людях, які поряд з тобою в окопі, має бути! При мінімальній нагоді сам навчаю новачків. Показую, розказую. Навіть вчу, як збивали ворожі дрони. Дехто вважає, що це неможливо, але можливо все! Зі свого автомата я вже п’ять штук збив. Боротися з ними зараз також допомагає сучасний РЕБ", – пригадав він.

У Богдана дві важкі контузії, три осколкових поранення: в тілі було 14 осколків, три з яких не дістали.

"Мене вдома чекають діти, дружина, мати, сестри… Я їх сильно люблю та дуже не хочу, щоб вони бачили те, що тут відбувається. Чи вибір є? А хіба війна закінчилася, щоб говорити про вибір? Треба битися" – переконаний Князівський воїн.

Історія створення 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ

14-та окрема механізована бригада ЗСУ з Волині отримала своє почесне найменування 2019 року, в день свята Покрови. Стрічку з почесним найменуванням командирові бригади, яка на той час виконувала завдання за призначенням у зоні проведення ООС, вручив президент України.

Тоді вона стала бригадою імені князя Романа Великого, який жив і правив у Володимирі, де і є постійний пункт дислокації цього військового формування. Князь був видатним полководцем і не програв жодної битви.