"Соборність – це не просто історія, це наше сьогодення": воїни 2-ї Галицької бригади про бойове братерство і відчуття єдності
Військовий 2-ї Галицької бригади Арсен на псевдо Сєня родом зі Львівщини, а його побратим Данило із псевдо Зевс – з Донеччини
Про воїнів розповідає пресслужба 2-ї Галицької бригади, передає "Еспресо.Захід".
Гвардійці знають один одного і товаришують не перший рік, кажуть у бригаді, проте по-особливому здружилися на бойових позиціях під Покровськом, де у складі свого підрозділу виконують бойові завдання, знищують окупантів і обороняють рідну землю.
Фото: 2 Галицька бригада
Жоден із них не був кадровим військовим, до початку російського повномасштабного вторгнення вони не мали військового досвіду, окрім військової кафедри і строкової служби.
Данило народився і жив на Донеччині, проте через війну залишив рідний дім. До 2022 він працював на гідравлічній фірмі, але коли почалася велика війна, швидко опинився у лавах оборонців країни.
"Я приєднався до лав захисників України, бо відчув обов'язок захищати рідний край", – ділиться Зевс.
Тим часом Арсен зі Львівщини вперше потрапив до війська у 2018 році, коли проходив строкову службу.
"Та після неї працював на цивільній роботі. З початком повномасштабного вторгнення я чітко знав своє завдання і знав, що хочу і мушу боротися за мир на нашій землі", – розповідає Сєня.
Читайте також: Символ єдності та соборності: 35 років тому українці утворили "Живий ланцюг"
Фото: 2 Галицька бригада
Гвардійці кажуть, що секрет міцної дружби – це спільна відповідальність, долання труднощів і власного страху, а також усвідомлення: від твоїх дій залежить твоє життя, життя твоїх побратимів і ефективне виконання завдання. Вони ретельно готувалися до кожного завдання, адже злагоджені й продумані дії – це запорука успішного виконання.
"Ворог намагається підстерегти, коли у нас ротація на позиціях, тобто коли одні хлопці заходять, а інші виходять на відновлення. Тому такі переміщення ми намагаємося проводити максимально обережно. Нас було троє: я, Арсен і ще один побратим. Головна наша задача – це зустрічати нових солдат та заводити їх на позиції. Щось на кшталт провідників. Також доставляли провізію та воду, заносили зброю та БК до неї", – пояснює Данило.
Це небезпечна робота, зауважують у бригаді. Досвідчені піхотинці знають, що дорога на позицію і назад буває значно складнішою, аніж захист тієї позиції. Особливо поблизу Покровська, де ворог застосовує всі можливі засоби ураження.
Оскільки Данило виріс на Донеччині, а Арсен — на Львівщині, то хлопці часом жартують про регіональні відмінності, водночас серйозно вважають: регіональні особливості зміцнюють їхню дружбу й дозволяють дізнаватися нове і розширювати світогляд.
"У бліндажі не важливо, де ти народився – у Донецьку чи у Львові. Важливо, що ти готовий підтримати побратима, захистити спину чи підставити плече. Ми взагалі не озираємося на географічне походження. Це абсолютно не має значення. Ми разом заряджаємо зброю, разом воюємо, їмо з одного казана і разом сміємося з жартів", – переконаний Данило.
Читайте також: Воїни 24-ї ОМБр показали, як нищать російську піхоту з неба
Фото: 2 Галицька бригада
Арсен додає, що звісно, різниця у традиціях є, проте це тільки зближує побратимів.
"Наприклад, хлопці з Донеччини приємно дивуються, як ми колядуємо. А я вчуся від них місцевих страв. Це все стає частиною нашого спільного досвіду", – каже він.
Для обох побратимів День Соборності України має особливий сенс. Данило відзначає, що максимальна єдність України проявилася 24 лютого 2022 року.
"Усі відчули, що незалежність – це наша спільна справа. І зараз, на передовій, ми підтримуємо це відчуття. Соборність – це не просто історія, це наше сьогодення, наш скарб, який ми відстоюємо у цій жорстокій війні", підкреслює Зевс.
Тим часом Арсен наголошує, що саме єдність стане шляхом до перемоги: "День Соборності – це про людей, які готові відкласти власне життя заради спільної мети. Я переконаний, що ця єдність, яка б’ється в мільйонах сердець наших земляків з усіх куточків України – саме вона приведе нас до перемоги".
Арсен зізнається, що витримувати постійні обстріли та зберігати моральний дух буває складно. В таких випадках дуже допомагають короткі дзвінки додому і підтримка побратимів.
- Актуальне
- Важливе