Вишиванки з традиційними орнаментами охоплених війною регіонів України виготовляють у Львові. Фото

Журналістка "Еспресо.Захід" заглянула за лаштунки виробництва. 

На одному з виробництв у Львові вирішили виготовляти сорочки з традиційною вишивкою регіонів України, які стали епіцентром активних бойових дій. Ідею подала Світлана Недодаєва, яка нині працює в компанії "Сварга" модельєром і розробляє вишиванки. Жінка родом із Донеччини, у 2015 році вимушено покинула окупований Донецьк і шукала кращої долі на мирній території України. Каже, завдяки рідній вишивці має змогу відчувати коріння свого роду.

"Це дуже важливі моменти та символи, які асоціюють з ідентичністю, історією, корінням та філософією народу, – каже Світлана Недодаєва. – Я запропонувала ідею з орнаментами, бо знаю, наскільки це допомагає людям у складні часи не втратити віру, розуміти, що ми все подолаємо. Ми повинні розповісти про ці регіони й підтримати людей, котрі покинули свої домівки, чиї помешкання знищили окупанти. Для того, щоб вони відчули родинний дотик та коріння".

Вишиванка з Луганщини

Вишиванки з орнаментами Донеччини та Луганщини стали першими взірцями, які вже встигли розробити. Модельєрка зізнається: дуже мало інформації щодо вишивки у східних регіонах, оскільки вони чи не найбільше потерпали в радянські часи. Тож доводилося по крупинці збирати інформацію. Вишивка, за її словами, на теренах України дуже різна, кожен регіон вишивав по-своєму. Але найдавнішому взірцеві, який вдалося відновити,  близько ста років.

Вишиванка з Донеччини

"Для Луганщини притаманні червоні та блакитні кольори, – розповідає Світлана Недодаєва. – А ось для сорочки з Донеччини ми брали орнамент із традиційного рушника, оскільки достатньо інформації про сорочки не знайшли. Дуже давніх взірців мало. Понад сторічну вишивку дуже складно знайти. Збереглися переважно починаючи з 30-х років ХХ століття. Я для себе відкрила, що, наприклад, такий регіон, як Поділля, має більше вишивки, ніж західні терени". 

"Для мене було відкриттям те, що у 2011 році в Донецьку була жіноча спілка, яка займалася вишивкою"

Пані Світлана намагається максимально зберегти традиційні орнаменти та колористику. А ось крій сорочок планує осучаснювати. 

"Традиційний крій не завжди подобається молоді, а ми все-таки хотіли, аби молодь теж носила, – наголошує Світлана Недодаєва. – Тому будуть різні крої, які будуть більш схожі на сучасну жіночу блузку з коміром та сучасною застібкою. Традиція живе тоді, коли вона розвивається. Я ось для себе відкрила, що ще у 2011 році в Донецьку була жіноча спілка, яка займалася вишивкою, і була майстриня, яка знала всі рушникові техніки.  Була навіть майстриня, яка відтворювала сорочки видатних українських особистостей, як-от Іван Франко чи Леся Українки".

Наразі розробили традиційні сорочки з двох регіонів, попереду ще робота над блузками з Київщини, Харківщини, Чернігівщини та Миколаївщини. 

"Ми завжди старалися створити щось нове й сучасне, – каже засновниця бренду "Сварга" Наталія Яриш. – А сьогодні навпаки хочеться відкопати  і підсилитися родом, тому що ми маємо розуміти, звідки ми і хто ми. Коли показуємо кожен окремий регіон, то бачимо, як десь щось пересікається і ми всі разом, до купки. Наш бренд говорить сам за себе – підсилення роду і правильний коловорот подій". 

Красу творять у спеціальному приміщенні, де за допомогою техніки вишивають орнаменти. Втім процес виготовлення однієї сорочки довгий і складний. Для початку відбирають взірці, а потім потрібно щонайменше тиждень для пошиття однієї вишиванки. Окрім блузок із регіонів, на виробництві придумали ще одну сорочку – блакитно-жовту. На виробництві впевнені – саме в такій сорочці потрібно зустрічати перемогу.

"Я думаю, до дня перемоги ми їх зробимо дуже багато, і всі одягнуть блакитно-жовті вишиванки, будуть красивими та яскравими і тішитимуться нашій перемозі", – переконана Наталія Яриш.

19 травня, у міжнародний день вишиванки, представлять усе різнобарв’я українських орнаментів на сорочках. У цей день планують показати повну колекцію. Втім частково сорочки викладатимуть на продаж швидше, аби всі охочі змогли причепуритись до свята.