Різдво Христове 2024 року: атрибути, історія та традиції свята

Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

Другий рік поспіль у зв’язку із переходом на новоюліанський календар головне свято року – Різдво Христове – разом зі всім світом відзначаємо 25 грудня.

За юліанським або ж "старим" календарем свято відзначали 7 січня. За новоюліанським або ж "новим" календарем, на який УГКЦ та ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, дата свята змістилася на 13 днів раніше. Відтак тепер Різдво Христове святкуємо 25 грудня.

Історія свята

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії (Богородиці й Пріснодіви), які прибули до Вифлеєму для участі в перепису населення. Під час народження Христа над печерою зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала про цю подію трьом волхвам (мудрецям, царям). Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу царські дарунки – золото, ладан і миро.

Цар Юдеї Ірод, який почув вістку про народження нового царя, велів вбити всіх дітей у віці до 2 років. Йосипу явився ангел та попередив про небезпеку. Тому родина Йосипа була змушена переховуватися в Єгипет аж до смерті Ірода.

Достовірна дата народження Христа невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли, саме народився Христос. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Вселенському) церковному соборі в 431 році.

Читайте також: Які свята українці відзначатимуть у грудні

Традиції Різдва

Різдву передує 40-денний піст, який спонукає вірян зануритися в себе, у своє коріння, уявити свій земний шлях в реальніших обрисах, ясніше зрозуміти своє призначення і місію. 40 днів – це як 40 кроків, які мають прочистити цей шлях насамперед від сумнівів, страхів, вад.  Різдвяний піст або ж Пилипівка розпочинається 15 листопада і триває до 24 грудня включно.

Напередодні Різдва відзначаємо Святвечір – надвечір’я народження Ісуса Христа. Традиційно ввечері родина збирається за столом із 12 пісних страв, молиться та колядує. Головною стравою Святвечора є кутя, серед іншого – грибна юшка або борщ, пампухи, узвар, вареники тощо.

Українське Різдво відзначається особливими традиціями, зокрема колядками. Колядники ходять від хати до хати, тримаючи велику зірку, щоб розважити сусідів та родину, отримують за це гроші та солодкі подарунки. Вважалось, що чим більше колядників завітає до дому, тим більше багатства й щастя буде у ньому наступного року.

Святкування Різдва розпочинається зранку 25 грудня. Після нічних або ранішніх богослужінь родина збирається разом за багатою трапезою. Традиційно від ранку Різдва і весь період свят християни вітають один одного фразою "Христос рождається!" і відповідають "Славімо Його!"

Символи Різдва

Головними атрибутами свята є вертеп, різдвяна зірка (звізда), колядки, кутя, дідух та ялинка. 

До куті завжди було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання. Вважалося, що трапезу у найближчі три дні Різдва треба починати саме з куті.

Колядою називають пісні, які прославляють народження Ісуса Христа. Часто колядники ходять із великою восьмикутною зіркою, яка символізує світло та народження Бога. 

Традиція встановлення вертепу прижилася на наших теренах приблизно в XVII столітті. На Галичину ця традиція йшла з Польщі. Вже з XVIII століття нам відомий ляльковий вертеп –  різдвяна драма, в основі якої євангельська історія про народження Ісуса Христа.

Дідух – перший або останній необмолочений сніп пшениці. Саме слово "дідух" в перекладі зі старослов'янської означає дух роду. Наші предки вірили, що у Святвечір дідух набуває магічної сили. Навіть казали: "Дідух – до хати, біда – з хати".

Окрім дідуха, під скатертину чи на підлогу в хаті кидали сіно (солому). Це символ ясел, де народився Ісус. Розкладали в хаті й обереги. Часник – відганяв нечисту силу, зерно – на добрий урожай, гроші – для добробуту в оселі.

За повір’ям, напередодні Різдва на пісну вечерю додому зліталися душі померлих родичів, тому за давнім звичаєм, на стіл клали ще одну ложку. У гості в цей вечір не ходили, але якщо в хату просився подорожній, його завжди приймали.

Пізніше з’явилася традиція прикрашати у хаті ялинку до Різдва.

Чого не можна робити на Різдво 

На Різдво, як і в будь-яке свято, існують певні обмеження. Це свято вважається часом добра, любові та примирення, тому бажано уникати негативних висловів. Також важливо бути ввічливим та доброзичливим у відносинах з іншими людьми.

У цей день не радять позичати або давати в борг. Проводити ворожіння також заборонено. 

У цей день потрібно утриматися від важкої фізичної праці та конфліктів, концентруючись на мирі та доброзичливості. Крім того, у період різдвяних свят варто пробачати людям кривди та самому просити вибачення у тих, кого ми могли образити.

Зловживати алкоголем та переїдати теж не слід.