Український інститут національної пам'яті рекомендує депутатам ВР перейменувати Червоноград

Український інститут національної пам'яті оприлюднив фаховий висновок щодо належності назви міста Червоноград Львівської області до символіки російської імперської політики

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті, передає "Еспресо.Захід".

"Топонім Червоноград не первісна назва населеного пункту Львівської області, який нині має цю назву", - йдеться у повідомленні.

Експерти пишуть, що історична назва м. Червоноград – Кристинополь (функціонували також варіанти назви Кристинопіль, Христинопіль). Засновником міста був краківський воєвода, коронний гетьман Речі Посполитої Фелікс-Казимир Потоцький, який близько 1692 року назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської (правнучка князя Олександра Острозького). 1 серпня 1772 р., унаслідок поділу Речі Посполитої, Кристинополь разом із околицями відійшов до імперії Габсбургів, після чого Потоцькі були змушені залишити місто. Його наступні власники, управителі – Станіслав Щасний, Адам Понінський, родина Вишневських, Зигмунт Літинський – не змінювали назву міста, про що свідчать численні документи.

З початком Другої світової війни 19 вересня 1939 р. Кристинополь без бою зайняли німецькі окупаційні війська, а 22 вересня того ж року в місто на короткий час (до 14 жовтня) ввійшла Червона Армія, яка, відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа, окупувала західноукраїнські землі. У липні 1944 р. радянська армія остаточно витіснила з міста невеликий німецький гарнізон.

"У російській імперській топонімічній традиції радянського зразка присвоєння об’єктам топоніміки назв із використанням прикметника червоний, червоне тощо мало ідеологічну мету – маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій радянською / комуністичною символікою, елементом якої, серед іншого, був червоний колір. Про це свідчить, зокрема, вживання в деяких документах російськомовного варіанта назви Червонограда – Красноград. Перейменування Кристинополя на Червоноград мало ідеологічне забарвлення: місто набувало статусу промислового центру з переважно робітничим населенням, що формувалося фактично на новій основі не лише з місцевої, але й приїжджої людності, та мало стати соціальною опорою радянської влади в новоприєднаному регіоні. Нова ідеологічна назва Червоноград насамперед мала асоціюватися з пролетарською та радянською символікою – червоним забарвленням партійного та державного прапора СРСР і основного кольору прапорів союзних республік, а також кольором Комуністичного інтернаціоналу", - пишуть експерти.  

Тому Український інститут національної пам'яті зазначає, що "назва міста Червоноград Львівської області як така, що пов’язана з реалізацією російської імперської політики (встановленням радянської влади на території України), відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належить до символіки російської імперської політики".

Що відомо про перейменування Червонограда

У серпні Інститут національної пам'яті рекомендував перейменувати Червоноград. 

14 вересня депутати Червоноградської міськради ухвалили на засіданні сесії рішення щодо перейменування міста, консультації з громадськістю розпочалися 2 жовтня та триватимуть 30 календарних днів. 

У неділю, 8 жовтня, в Народному домі відбулися консультації з громадськістю щодо перейменування міста. На зустрічі була присутня начальниця управління забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук. Однак присутні проголосували проти, навіть не давши висловитись представниці Інституту. У міській раді назвали обговорення "емоційною дискусією. 

Пізніше стало відомо, що одна з учасниць зборів з трибуни заявила, що СРСР досі існує, а Верховна рада не має права ухвалювати рішення про перейменування міста, оскільки вона не набула правосуб’єктності. Таким чином фактично назвавши ВРУ нелегітимною. 

Демарш червоноградців неабияк потішив російських пропагандистів. Один з мешканців міста поділився у фейсбук скріном з російського сайту "Антифашист", де опублікували статтю "Западенский бунт. Жители Червонограда восстали против декомунизации".    

Тим часом львівський історик Ігор Федик вважає, що жителі Червонограда не хочуть позбуватись радянської назви міста, оскільки багато з них нащадки росіян, яких завезли туди.

Згодом спеціальна робоча група обрала 14 варіантів перейменування Червонограда, які і виставили на електронне голосування. 

На початку листопада, у місті Червоноград на Львівщині завершилося голосування щодо перейменування міста. Загалом свій голос на електронній платформі віддали 2823 мешканців