Українська діаспора в Канаді святкує ювілей: як усе починалося

6 вересня 1891 року Іван Пилипів і Василь Єлиняк на борту судна "Орегон" прибули до порту Квебек. Зареєструвавшись наступного дня у Монреалі, чоловіки стали першими українцями в Канаді, і саме їхній переїзд згодом спонукав багатьох українців мандрувати на незвідані землі з квитком в один кінець. 

Рідні землі галичани покидали через те, що в Канаді за невеликі гроші роздавали гектари землі. "Еспресо.Захід" розповість, як жили перші переселенці і ким згодом стали їхні нащадки. 

Василь Єлиняк, один з перших українських поселенців, що прибув до Канади, народився 22 грудня 1859 року в селі Небилів (тепер Рожнятівського району на Івано-Франківщині). 1883 року він одружився з місцевою дівчиною, на ім'я Анна Ржко. 

Він чув розповіді про Канаду від деяких німецьких колоністів. Ті мали родичів у Канаді, які повідомляли що поселенці отримували по 160 акрів землі за безцінь.

Щоб покращити своє життя, вирішив емігрувати, для чого об'єднався з ще двома односельчанами, Іваном Пилиповим (Пилипівським) і Юрком Паніщаком. Наприкінці літа 1891 року вони року вони залишили рідне село, добралися до Гамбурга, звідки збирались плисти до Канади. 

Як зазначає у статті "Як Канада стала українською" Вахтанг Кіпіані, Іван Пилипів мав знайомого німця, Йогана Кребса. Він виїхав за океан раніше і надіслав Іванові листа, де нібито були такі рядки: "Ходи сюда. Хліба досить, худоба дешева, місце всюди".

У підсумку Юрку Паніщаку забракло грошей заплатити за поїздку і він був змушений повернутись додому з Гамбурга, а Василь Єлиняк та Іван Пилипів таки завершили подорож.



Обійстя Пилипових в поселенні Стар (1932 р.). Фото: Івана Боберського – з сайту Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського

Прибувши до Квебека, вони потягом вирушили до Вінніпега, а потім до селища в провінції Альтберта, де мешкав знайомий Пилипіву німець. Побачене в німецьких колоніях галичанам сподобалося і вони придбали дві ділянки під ферми. Так виникло містечко Една-Стар (згодом Чипман, Альберта). Це – найстаріше українське поселення в Канаді, яке з часом стало осередком найбільшого в Канаді українського анклаву. 

Сьогодні цей район відомий як "Калина Кантрі" – екомузей просто неба, який відтворює життя українських першопоселенців у Канаді та їхній побут в кін. XIX – на поч. XX ст.

У наступні роки, з 1892-го до 1894-го, до Едни прибули ще десяток сімей із Небилова. До 1899 року до Канади виїхало майже 13 тисяч людей із Галичини та Буковини, а до 1914 року, коли закінчилась перша хвиля еміграції – до 140 тисяч українців. До 1920-х у Канаді зʼявились міста та селища з дубльованими назвами регіонів, міст і селищ України. У таких поселеннях українці зводили власні церкви, школи та навіть інститути.

Іван Пилипів став заможною людиною, прожив 77 років. За кілька десятків років у Канаді він побудував двоповерховий будинок, мав 5 ферм, 15 земельних ділянок у Вінніпезі, найманих робітників, а його старший син Василь володів 5 фермами. Помер, випадково випавши з вікна під час весілля у 1936 році. Його будинок – частина української культурної експозиції в екомузеї "Калина Кантрі".

Єлиняк, який вирушив до Канади, більшу частину життя в еміграції не спілкувався з Пилипівим, завдяки якому  вирушив на еміграцію. Причиною стали релігійні розбіжності. Іван навіть похований на православному цвинтарі, а Василь – на греко-католицькому.

Єлиняк прожив на 23 роки довше, ніж Пилипів. Також став успішним фермером, був помітним і шанованим не лише в українській громаді, а й в Канаді. У січні 1947 року Уряд Канади його обрав одним з почесних одержувачів канадського громадянства у Верховному суді в Оттаві. Був також мером міста Чипман (колишня Една-Стар).

Цікаво, що праправнучкою Василя Єлиняка є американська акторка та фотомодель Еріка Еленьяк. Вона стала дівчиною місяця журналу "Playboy" і грала одну з головних ролей у популярному телесеріалі "Рятівники Малібу".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.