У Львові журналіст "Еспресо.Захід" відкрив власну виставку малярства 

Про це інформує Еспресо.Захід.

У Першій львівській медіатеці відкрилася виставка малярства "Нотатки в кольорі" нашого колеги, журналіста "Еспресо.Захід" Юрка Мартиновича. Перша в його житті, хоча свої роботи в соціальних мережах Юрко показує від 2018 року.

"Місто прокидається. Пензляр малює ранок. Діти запускають повітряних зміїв"

Властиво, саме від того часу Юрко  Мартинович і відновив свої заняття малюванням. Просто якогось дня відчув, що йому хочеться малювати. Так, як колись малював, коли був малим. Отож не відкладав у довгу шухляду, а купив папір та фарби і взявся до роботи. Наділений спостережливістю та вмінням висновувати з деталей особливу філософію, він - що не мав за плечима жодних мистецьких студій (хіба тільки два уроки мистецької школи ще в ранньому дитинстві), а лише надивленість творами мистецтва - почав у кольорах та образах розповідати, як бачить і відчуває цей світ. І давати до кожного малюнка свої особливі підписи. Без огляду, хто що на це скаже і без спроб сподобатися. І раптом з'ясувалося, що його погляди на речі та явища, його почуття гумору цікаві значно ширшому колу людей, ніж близькі родичі та друзі.

Відкриття "Нотаток в кольорі"

"Для мене – це і спосіб вираження, і комунікація з іншими, і намагання творити міст між світом ідей та реальністю, також це фокусування, осмислення своїх емоцій, навіть терапія, – пояснював Юрко Мартинович своє захоплення малярством в анотації до виставки. – Головне те, що малювання приносить мені своєрідну дитячу радість, задоволення від того, що можу показати образи, які виникають у моїй голові, доносити якісь філософські рефлексії про суб’єктивність мислення та таким чином розповідати свої історії".

"Любов з першого погляду на рівні, якого ми, на жаль, чи, на щастя, не бачимо"

А вже в приватній розмові розповів мені, що малювати пейзажі чи натюрморти, як прийнято у класичному мистецтві, йому категорично нецікаво. А цікаво, спостерігаючи за життям навколо, помічати деталі і на основі їх вигадувати власні історії з якимись дуже несподіваними ракурсами. Історик за фахом, який відразу по здобутті освіти в Українському католицькому університеті пішов працювати в журналістику, Юрко також брався писати оповідання та знімати авторські короткометражки. Щирий кіноман та бібліофіл, який передивився купу фільмів та перечитав купу книг, який робить прекрасні фото і з яким цікаво спілкуватися, Юрко Мартинович захоплює ще одним – дуже доброзичливим та позитивним ставленням до інших. 

"Часом, щоб усміхнутися, достатньо приготувати яєчню з сосискою, яку треба правильно розмістити"

А відтак усі майже 50 виставлених у межах виставки "Нотатки в кольорі" його робіт (а має коло 400) - це про особливість світогляду, про важливість доброти і про людяність.

Виставка "Нотатки в кольорі"

"Це, напевно, виглядає дивно, що дорослий дядько малює, як дитина, – каже Юрко. – Але насправді як це виглядає, мене не хвилює. Бо то все не заради того, щоби хтось мною захоплювався. А тому, що дає відчуття – день прожито немарно. Якщо після роботи на новинній стрічці ще годин зо дві маю час помалювати, то більшої внутрішньої втіхи наразі не знаю…"