Львів попрощався із захисниками Олегом Зубрицьким та Олегом Пелехатим

Про це повідомила Львівська міська рада, передає "Еспресо.Захід".

Опісля чину похорону та міської церемонії прощання загиблих українських бійців поховали на Личаківському кладовищі.

Про Героїв

Олег Зубрицький народився 28 вересня 1988 року у Львові. Навчався у Середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Після завершення навчання проходив військову службу. Був надзвичайно чесною, порядною та доброю людиною. До вторгнення працював у ТзОВ "Фуджікура Аутомотів Україна Львів", також працював у сфері пожежної безпеки у Рівненській та Запорізькій областях. За власним бажанням підписав контракт із ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення Росії боронив державу на східному та південному напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. У нього залишилися мама, кохана дівчина та двоє дітей.

Олег Пелехатий народився 25 січня 1963 року у Львові. Навчався у місцевій дитячій спортивній школі-інтернаті. Активно займався спортом: вільною боротьбою, боксом та самбо, був багаторазовим чемпіоном України у суперважкій категорії. Упродовж усього життя займався національно-патріотичною діяльністю. Із 1987 року активно протистояв ідеології СРСР, створював численні національно-патріотичні організації, допомагав у становленні Народного руху України. Поряд з тим займався видавництвом підпільної літератури у країнах Балтії, долучався до захисту, легалізації та виходу з підпілля представників УГКЦ. 

Був членом ОУН(б) на псевдо "Тихий", одним із співзасновників Спілки незалежної української молоді. Відповідав за підтримку безпеки учасників Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Був членом кількох політичних партій, керівником Львівського обласного координаційного центру допомоги фронту та Громадської організації "Соціальний захист населення і учасників АТО". До вторгнення працював керівником навчально-спортивного студентського комплексу "Політехнік". Був винятково люблячим чоловіком, батьком, другом і вірним товаришем.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими загарбниками у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. У нього залишилися дружина, син, дві сестри, тесть, теща та племінники.

• На фронті загинув 25-річний волинянин Юрій Юхимюк з батальйону "Вовки Да Вінчі".