"Те саме, що народитися з рудим волоссям" – львів’янка про нетрадиційну орієнтацію

З цього приводу своєю історією з "Еспресо.Захід" поділилася львів’янка, представниця ЛГБТ+ спільноти Тамара Майовська.

Як почалися твої перші стосунки?

Якось моя найкраща подруга запросила мене святкувати Новий рік у новій компанії. Вона одразу зауважила, що там буде її знайома з нетрадиційною орієнтацією. Я тоді абсолютно не замислювалася ні про ЛГБТ+ спільноту, ні навіть про свої вподобання, тому відреагувала нейтрально. На святі ще одна дівчина зізналася, що вона бісексуалка, через кілька місяців після ближчого знайомства я закохалася у неї й ми почали зустрічатися. Саме вона допомогла мені прийняти мою орієнтацію.

На той момент мені було 15 років й, звісно, до цього часу я вже мала певні симпатії, але сприймала їх радше, як захоплення особистістю, а не як романтичне зацікавлення. Це було по-дитячому мило і наївно, я ще не розуміла, що в цьому є якийсь підтекст.

Я одразу прийняла такий новий факт про себе, хоча були певні сумніви, пов’язані з реакцію рідних. Але мені пощастило, що мене оточували люди, які давали відповідь на всі мої запитання, допомагали мені порадами й заспокоювали, що це нормально, зрештою, це те ж саме, що й народитися з рудим волоссям.

Яким був твій камінг-аут?

Камінг-аут перед мамою був абсолютно незапланованим. Минуло близько пів року з початку моїх перших стосунків, і якось вона запитала мене хто з двох хлопців мені більше до вподоби, а я промовчала. Й мама у відповідь на мою мовчанку жартома спиталася: "А, може, тобі дівчата подобаються?". Раптом мене "занесло", я розповіла їй усе. Реакція була передбачуваною – мама засмутилася, закрилась у собі.

У мами почався період "врятувати дитину", а в мене – "переконати, що я нормальна". Ситуацію ускладнював і юнацький максималізм, були сльози, сварки й навіть візити до психіатрів, психологів та священників. Зрештою, це минуло, стосунки особливо покращилася, коли я почала жити самостійно. Тоді в мене зникли будь-які сумніви щодо своєї "нормальності", я вже мала час, аби без жодних подразників самій на себе вішати ярлики. Тепер я вже розумію, що період, витрачений на переконання інших – це трата часу, і мені шкода, що через такі дурниці я не жила своє життя для себе. Зараз мама вже прийняла мене і мою дівчину, вона полюбила її, як власну дитину.


Фото надала Тамара Майовська

Камінг-аут перед знайомими та друзями пройшов по-іншому. Я досить активно вела соціальні мережі й часто розповідала про своє життя у Twitter. Це зручно, коли розповідаєш одразу всім, а не кожному окремо. Тож знайомі, що читали мої пости, й так розуміли мої вподобання. І хоча мене не дуже хвилювало, як мою орієнтацію сприймають однолітки, все ж мені пощастило з толерантним оточенням.

Коли вперше написала про це в Instagram і виклала фото зі своєю дівчиною, реакції у коментарях були різними. Більшість знайомих вітали та раділи за нас. Були, звісно, й такі, що писали: "Любіться собі вдома і не показуйте цього". Але я вважаю, що не варто витрачати час і сили на те, аби щось комусь пояснити. Зрозуміти й прийняти – це завдання тих людей, які хочуть бути поряд. А моє завдання – працювати над собою й приносити у цей світ щось хороше.

Читайте також: Про нетактовні питання, кохання й соцмережі

Яка твоя історія кохання? Чим для тебе є кохання?

З моєю нинішньою дівчиною ми разом вже два з половиною роки. Познайомилися, коли я працювала баристою в кав’ярні біля університету, де вона навчалася. Вона прийшла до мене по каву й зауважила колечко на моєму великому пальці (ознака ЛГБТ+), тому вирішила познайомитися, щоправда, оскільки вона інтроверт, то наважитися на це їй було важко. Коли ж вона таки підійшла й зробила комплімент моєму колечку, я так розпереживалася, що розлила молоко, яке наливала до кави. Через місяць після початку стосунків ми почали разом жити.

Для мене кохання – це збірне поняття. Найперше, це про сміливість. А ще про енергію, яка й дає сили, й сама потребує підтримки. Загалом, кохання – це сенс життя, адже без цього найкращого у світі почуття ми всі порожні.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.