Як 1,5 млн прочан у Львові зустріли Івана Павла ІІ: 24-та річниця історичної зустрічі з Папою Римським

Цей візит тривав декілька днів з 23 по 27 червня 2001 року та охопив Київ та Львів і став знаковим для українців. Візит Понтифіка, який був першим і єдиним візитом Папи Римського до України, сприяв міжконфесійному діалогу та підтвердженню європейського шляху розвитку українців. "Еспресо.Захід" розповість детальніше, як готувалися до цієї події, як вона відбувалася у Львові та які наслідки мала.

Підготовка до візиту

фото: risu

Підготовка до візиту Івана Павла II розпочалася ще у 1998 році, коли Українська греко-католицька церква активно співпрацювала з адміністрацією президента Леоніда Кучми, щоб забезпечити офіційне запрошення Понтифіка. Попри опір з боку деяких православних груп та політичний тиск із Росії, у 1999 році запрошення було надіслано, і Ватикан підтвердив візит.

В Україні підготовка була масштабною. Наприклад, цікавий факт, що у Львові заварили 78 каналізаційних люків для безпеки, а організацію заходів координували Служба безпеки України, місцева влада та церковні структури.

У Львові основними локаціями для візиту стали іподром на Стрийській вулиці, де проводилися літургії, храм Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові, де Папа зустрічався з молоддю, та Архикатедральний собор Святого Юра. 

Для забезпечення порядку квитки на заходи розповсюджували через релігійні організації, а площі ділили на сектори для уникнення хаосу. Попри дощову погоду, яка ускладнювала організацію, підготовка була злагодженою, і жодних серйозних інцидентів не зафіксовано.

Перебіг візиту у Львові

фото: Збруч

Іван Павло II прибув до Львова 25 червня 2001 року після дводенного перебування у Києві. На львівському летовищі його зустрічали тисячі вірян із вигуками "Вітаємо!".

Упродовж трьох днів (25–27 червня) Папа відслужив у Львові дві літургії (у латинському та візантійському обрядах) на іподромі, де зібралися понад 1,5 мільйона прочан. Під час однієї з мес 26 червня він проголосив блаженними архиєпископа Йосифа Більчевського та священника Зиґмунда Ґораздовського, а також коронував чудотворну ікону Теребовлянської Матері Божої у соборі Святого Юра.

Особливою подією стала зустріч із молоддю 26 червня на площі перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Попри дощ, атмосфера була піднесеною: Папа жартував, кажучи: "Дощ падає – діти ростуть!", що викликало радість серед присутніх. Він закликав молодь йти "вузькою дорогою святості" та жити у "правдивій свободі Бога". Понтифік також освятив наріжні камені для будівництва Українського католицького університету (УКУ) та Духовної семінарії Святого Духа, що стало важливим кроком для розвитку католицької освіти в Україні. 

Папа виголосив у Львові кілька проповідей українською мовою, які вразили вірян чистотою вимови та щирістю. Його промови відзначалися виваженістю, доброзичливістю та повагою до української культури й історії.

Тож візит Івана Павла II у Львові залишив незабутні спогади для сотень тисяч вірян. Хоч у ті дні чимало вулиць Львова були майже непроїзними від натовпу, але ніхто не нарікав. Атмосфера єдності та духовного піднесення наповнювала всіх. Папа, попри свій похилий вік і слабке здоров’я, запам’ятався щирістю та простотою, що підкреслювали його близькість до людей, яка була ключовою під час його понтифікату. 

Наслідки візиту

фото: rkc.lviv

Візит Івана Павла II мав далекосяжні наслідки для Львова та України загалом. По-перше, він сприяв зміцненню позицій католицької церкви в Україні, зокрема УГКЦ, яка після десятиліть переслідувань отримала міжнародне визнання. Зустріч Папи з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій заклала основу для міжконфесійного діалогу, що було важливим у контексті релігійного розмаїття України.

По-друге, візит зміцнив національну свідомість та гідність українців. Проповіді Папи, які підкреслювали внесок України у мир і стабільність у Європі, були важливими після десятиліття непевності пов’язаного з економічними труднощами молодої держави після розпаду СРСР. Як зазначив експрезидент Леонід Кучма, візит став підтвердженням європейського шляху України та підвищив її авторитет на міжнародній арені.

Ну і по-третє, візит мав практичні результати для Львова. Освячення наріжних каменів УКУ та семінарії Святого Духа дало поштовх розвитку католицької освіти. У 2021 році, до 20-ї річниці візиту, частину вулиці Хуторівка перейменували на проспект Святого Івана Павла II, увіковічнивши пам’ять про Понтифіка. Крім того, у місті створено "мобільний музей" із речами Папи та організовано численні меморіальні заходи, як-от велопробіги, фотовиставки та літургії. Також у Сихівському районі є сквер імені Івана Павла ІІ.

Не варто забувати, що візит сприяв історичному примиренню між українцями та поляками. Іван Павло II, будучи поляком за походженням, наголошував на дружбі між народами, що мало особливе значення для Галичини, регіону з багатою спільною і часто трагічною історією.

Загалом візит Івана Павла ІІ до України, зокрема, і Львова став історичною подією, що справила довготривалий вплив на духовне життя України. Слова Івана Павла II, сказані у Львові, і досі надихають: "Відпливи на глибінь!" – заклик до сміливості, віри та єдності, який залишається актуальним для українців і сьогодні. 

"У нинішньому світі бачимо глибокі й швидкі соціальні переміни та захитано багато моральних основ, вводячи людей у хаос, а іноді – навіть у відчай. Десять Божих Заповідей – це немов компас, який у бурхливому морі не дозволяє втратити маршрут, щоб доплисти до причалу. Ось чому сьогодні, дорога молоде України, я хотів би символічно наново вручити вам Десять Божих Заповідей, щоб вони були вашим "компасом", міцною підтримкою для побудови вашого сьогодення й вашого майбуття, – сказав Папа, зупинившись на двох заповідях любові: "Любитимеш Господа Бога твого" та "Люби твого ближнього". – Тому, обіймаючи вас, як батько, кажу вам: вибирайте вузьку дорогу, – ту дорогу, яку Господь вказує вам через Свої заповіді. Це слова правди й життя. Дорога, яка часто здається широкою й зручною, потім виявляється облудною та хибною. Не переходьте від неволі комуністичного режиму до неволі споживацтва, що є іншою формою матеріалізму, який, хоч і на словах не відкидає Бога, однак заперечує Його фактами, виключаючи Його з життя. Без Бога не зможете зробити нічого доброго. З Його допомогою, навпаки, ви зможете сміливо вийти назустріч усім викликам сьогодення".

Читайте також: Мобілізація священників: які релігійні громади зможуть бронювати своїх служителів та чи потрапили у перелік церкви Моспатріархату