Усікновення глави Івана Хрестителя: історія і традиції цього дня

Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

29 серпня за григоріанським і новоюліанським календарями християнський світ вшановує трагічну подію - страту за наказом царя Ірода відомого духовною місією та проповідями покаяння Івана (Іоана) Хрестителя, якого ще називають Предтечею

Святий Іван Хреститель - Ангел Пустелі (1672 р.) в дрогобицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста, фото: icon.org.ua

Ким був Іван (Іоан) Хреститель

Пророк, мученик, попередник Ісуса Христа, який провістив його пришестя та охрестив Ісуса у водах Йордану, Іван Хреститель є святим, якому  - після Богоматері - відведено найбільшу кількість церковних свят. Інакше кажучи, він єдиний серед усіх святих, кому Церква присвятила аж шість празників на рік, і чий день народження (крім Різдва Господнього та Різдва Богородиці) вписаний у церковний календар. А спомин про обезголовлення Івана Хрестителя є однією із найдавніших церковних дат, уведених як у східну, так і в західну літургії. Зокрема серед перших цю дату (традиція празника якої та його поширення остаточно сформувалася в 5 ст.) відзначали Александрійська, Єрусалимська та Вірменська церкви. 

Іван Хреститель народився у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей - юдейського священника Захарії та його дружини Єлизавети. Народження сина сім'я вважала дивом і нагородою за праведність та бездоганне виконання Божих заповідей та постанов.

Про життя Івана Хрестителя не так багато відомо. Більшу частину свого земного шляху він провів у пустелі, одягався у волосяницю та харчувався акридами (вид сарани) й медом диких бджіл. Така їжа - попри те, що сучасникам видається дикою - часто рятувала в ті часи життя тим, хто заблукав у пустелі. Проповідувати почав у 30 років, коли почув голос Божий. Згодом викриваючи гріхи людей і не боячись публічно говорити про них, він не робив різниці між бідняками та можновладцями, спонукаючи їх до покаяння.  

А ще він став останнім зі старозавітних пророків, оскільки ним завершився час очікування Месії. Відкривши через своє життя і народження нову еру, яка згодом буде названою ерою Божого милосердя, Іван Хреститель також вважається найбільшим пророком, оскільки сам міг побачити того, про кого провіщав, міг покласти руку на голову того, до зустрічі з ким, як предтеча, готував людей над Йорданом. Тобто мав ту благодать, якої не мав жоден старозавітний пророк. 

"Саломея з головою Івана Хрестителя" Караваджо, фото: Відкриті джерела

Ув'язнення і страта Івана Хрестителя

Іван Хреститель загинув, як і більшість пророків, мученицькою смертю. Спершу за наказом правителя Галілеї Ірода Антипи (сина царя Ірода, який віддав наказ перебити немовлят у Вифлеємі) його ув'язнили. Приводом  стало те, що Іван Хреститель публічно осуджував Ірода Антипу за невірність і гріхи. Зокрема за те, що вигнав власну дружину й  одружився з дружиною свого брата Іродіадою, коли брат був ще живий. Відтак Іродіада наказала чоловікові вбити пророка. Утім Ірод Антипа не поспішав страчувати Предтечу, з яким сам не раз розмовляв і народного гніву через якого трохи побоювався.

Отож Іван Хреститель перебував в ув'язненні близько 10 місяців, але зберігав достатню свободу дій. Пишуть, що в той час на Сході ув’язнені, з кайданами на ногах, перебували у всіх на видноті у дворі або у відкритих приміщеннях і могли розмовляти з усіма перехожими. Такою нагодою не раз користався і сам правитель, прислухаючись, що Хреститель говорить і навіть намагаючись щось із тих усіх розмов брати для себе.   

Страта Івана Хрестителя не входила в плани Ірода Антипи, але у день свого народження Ірод Антипа влаштував бенкет, куди з’їхалося багато знатних гостей. Донька Іродіади Саломея (ім’я якої відоме з праць Йосифа Флавія) станцювала для вітчима та його гостей так прекрасно, що Ірод Антип привселюдно поклявся виконати будь-яке її бажання. Порадившись з матір'ю, Саломея попросила в дар голову Івана Хрестителя.  Відтак Ірод Антипа вимушений був дотримати слова. Саломея віддала голову Івана Хрестителя своїй матері, а його тіло забрали та поховали його учні. 

Трагічна загибель очікувала і на злочинних правителів: Ірод з Іродіадою були вислані до Іспанії, де й загинули. А ще раніше Саломея провалилася під лід, гостра крига відрізала їй голову, а тіло віднесло течією.

"Саломея з головою Івана Хрестителя" Караваджо, фото: Відкриті джерела

Що символізує цей день

Усікновення голови Івана Хрестителя символізує боротьбу за правду і моральні принципи, навіть ціною власного життя. Цей день - привід для вірян згадати про важливість покаяння та духовного очищення, яке проповідував Іван Хреститель. А ще цей день нагадує про небезпеки людських пристрастей і бажань, адже саме через них трапилася трагедія. Відзначення цього свята закликає замислитися про власне життя, духовну боротьбу, а також про здатність вистояти у важких ситуаціях, зберігаючи віру та чесність перед Богом і людьми.

Перші зображення Івана Хрестителя

Перші ві­домі зображе­н­ня Івана Предтечі (сказано в Енциклопедії сучасної України) датовані 2–3 ст. і зна­йдені в роз­писах римських катакомб. Там Хреститель одягнутий як філософ-кінік - у плащі та під­перезаний. Від 4 ст. його зображали в одязі з верблюжої чи овечої шкіри, зі шкіряним поясом. У візантійському мистецтві 13 ст. зʼявився образ Івана Хрестителя як янгола пустелі, де святий має крила. В епоху Від­родже­н­ня попередник Ісуса Христа по­стає  в образі напів­одягненого юнака чи дитини, іноді з ягням. 

Зрештою, від початків формування сакрального мистецтва в християнстві зображення Предтечі було обов’язково присутнє в кожному храмі. В Україні особливо шанували Івана Предтечу в давньоруські часи, зводячи велику кількість храмів, які брали його покровительство. До слова, найдавніший храм Львова, збережений ще з княжої доби, теж носить ім’я Івана Хрестителя. За однією з версій храм, що може бути першою кам’яною спорудою міста Львова,  міг бути збудованим ще на початку ХІІІ ст. – у 1201 році князем Романом Мстиславичем на честь народження сина Данила Романовича, церковне ім’я якого – Іван (про це свідчить грамота Папи римського Інокентія ІV від 1246 року). 

Повір'я та забобони

За народними повір’ями, у цей день не можна різати ножем, особливо якщо потрібно нарізати щось кругле, як-от хліб, капусту чи гарбуз. Мовляв, у таких ситуаціях людина бере на себе гріхи вбивць Івана Предтечі. Не можна також споживати їжу з таці, блюда чи тарелі. Варто уникати круглих продуктів і продуктів червоного кольору. Хоча церква вважає такі повір'я забобонами.

Традиційно до цього дня готували пісні страви, а віряни (покликані присвячувати час молитві, роздумам про духовне життя та самозаглибленню) молилися за заступництво святого Іоанна, просили зцілення від болю, а також інших тілесних та духовних недуг.

Вшановуючи Усікновення глави Івана Хрестителя, Церква закликає людей бути мужніми, адже  духовне життя завжди потребує від людей своєрідної жертви. І навіть якщо часом здається, що зло тріумфує, істина все одно переможе.