Стрітення Господнє: що це за свято і як його відзначати

Еспресо.Захід розповість історію свята та що воно означає.

Що таке Стрітення

Богородиця та праведний Йосиф Обручник принесли новонародженого Ісуса до храму, щоби посвятити Богові і віддати за Нього символічну жертву. На порозі храму їх зустрів старець Симеон, який прийняв на руки Христа. Він чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, а Дух Святий його сповістив, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон повідомив, що немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде "на служіння спасіння людей".

Тож свято Стрітення – це свято зустрічі Бога. Стрітення щороку відзначається в один і той самий день, через 40 днів після Різдва Христового.

"Євангельська подія, на спомин якої було встановлене це свято, оповідає про те, як, виконуючи тогочасний закон, Стрітення Господнє є останнім дванадесятим перед Великим постом. Воно є унікальним за своєю богослужбовою традицією, адже присвячене водночас прославленню і Спасителя, і Його Пречистої Матері, тобто одночасно є і Господнім, і Богородичним святом", – йдеться на сайті ПЦУ.

Богослужіння звершуються священнослужителями зазвичай в блакитних облаченнях, в яких вшановують свята на честь Діви Марії. 

На свято Стрітення у храмах освячують воду, а також свічки. Зазвичай після освячення ці свічки використовують, засвічуючи під час домашньої або церковної молитви.

Народні вірування

Люди вірили, що на свято Стрітення Зима зустрічається з Літом. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства.

Давнє освячення вогню з прийняттям християнства трансформувалося в освячення свічок, які називали стрітенськими або ж громничними. Святили їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.

Упродовж року їх зберігали. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, поле від буревію чи граду, а членів родини – від "злого ока" та хвороб. 

Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють "громничну" свічку – "щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив". Від "громничної" свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й "Громниця".

Запалювали свічку у таких випадках, коли над оселею гуляє страшна негода, гримить, коли у селі пожежа, або катаклізм.