Полісся — найбільш болотистий регіон в Україні: що загрожує цим болотам та чому важливо їх зберегти

Про це повідомляє Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

"Попри свою важливу роль, водно-болотні угіддя належать до екосистем із найвищими темпами скорочення, втрати та деградації. Вони зникають у три рази швидше, ніж ліси", – зазначають  експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Експерти підкреслюють: ці території забезпечують майже все споживання прісної води у світі, і понад мільярд людей залежить від них як джерела засобів до існування. Крім того, 40% усіх видів на планеті живуть і розмножуються саме у цих екосистемах. Йдеться про прибережно-морські зони, такі як озера, річки, болота, торфовища, дельти, естуарії, мангрові ліси, коралові рифи та підземні водоносні горизонти.  

Болота допомагають зменшити кількість парникових газів в атмосфері. Скажімо, , торфовища здатні зберігати вдвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу разом узяті. Також значну кількість вуглецю зберігають солончакові болота, морські трав'яні луки та мангрові ліси.

З 1700 до 2020 року втрачено 3,4 мільйона км² (площа майже дорівнює розміру Індії) — внутрішніх водно-болотних угідь, переважно через їх перетворення на сільськогосподарські угіддя. Це 21% від глобальної площі водно-болотних угідь. 
Втрати в окремих країнах виявилися ще більш значними. Наприклад, Ірландія втратила понад 90% своїх водно-болотних угідь. Головною причиною цих втрат стало осушення територій для сільського господарства.

Де розташовані водно-болотні угіддя в Україні

На території України зустрічаються різні типи водно-болотних угідь. Найбільший болотний регіону України - Полісся. Тут великі масивами боліт, заплавних лук та лісів.  Вік українських боліт сягає 5-12 тисяч років.

Заплави річок: заплави Дніпра, Десни, Сіверського Дінця та інших річок є важливими місцями нересту риб, гніздування птахів та зростання вологолюбних рослин.

Дельта Дунаю – одна з найбільших дельт Європи, що є важливим місцем гніздування та зимівлі багатьох видів птахів.

Приморські водно-болотні угіддя: лимани, озера та прибережні зони Чорного та Азовського морів. Вони відіграють важливу роль у підтримці популяцій водоплавних птахів та риб.

Гірські болота: зустрічаються в Карпатах та Кримських горах.

Найбільша проблема осушення боліт та забруднення

На жаль, водно-болотні угіддя України зазнали та продовжують зазнавати значного антропогенного тиску, що призводить до їх деградації та втрати. Основні проблеми водно-болотних угідь є: 

- Осушення і видобуток торфу. Протягом багатьох років в Україні проводилося осушення боліт для сільськогосподарських потреб та видобутку торфу. Це призвело до значного скорочення площі цих екосистем та порушення їх екологічних функцій.
- Забруднення. Стічні води, сільськогосподарські стоки та промислові викиди забруднюють ці унікальні екосистеми, що негативно впливає на біорізноманіття та якість води.
- Урбанізація. Будівництво доріг, житлових та промислових об'єктів на колишніх територіях водно-болотних угідь призводить до їх знищення та фрагментації.
- Законодавчі проблеми. Відсутність ефективного законодавства та контролю за дотриманням природоохоронних норм призводить до порушень та незаконної діяльності на територіях водно-болотних угідь.

Війна в Україні призвела до додаткових загроз для ВБУ, таких як руйнування екосистем внаслідок бойових дій, забруднення територій, ускладнення доступу для моніторингу та охорони.

Низька обізнаність населення та профільних фахівців. Недостатня інформація серед громадян про значення ВБУ призводить до недооцінки їхньої ролі в екосистемі та відсутності належного ставлення до їх збереження.

Для збереження водно-болотних угідь України необхідно розробити та впровадити програми з відновлення деградованих ВБУ,  а також забезпечити контроль за забрудненням і нелегальним використанням водно-болотних угідь.  В Україні потрібно Інтегрувати питання захисту цих угідь в національні стратегії сталого розвитку та кліматичної адаптації.

Місцеві громади, на території яких є болота, потрібно залучати до процесів їх збереження через просвітницькі програми.

Також варто посилити фінансування природоохоронних ініціатив і співпрацю з міжнародними організаціями.