Спаса, або Преображення Господнього: історія, традиції та заборони свята

Про це передає "Еспресо.Захід". 

Сьогодні християни відзначають велике храмове свято Преображення Господнє. У народній традиції його ще називають називається Другим Спасом або Яблучним Спасом.

Історія

Преображення Господнє присвячене воскресінню Ісуса Христа, коли він явився перед учнями в божественному світлі, знаючи про все, що станеться з ним у майбутньому.

Це сталося за 40 днів до страждань Ісуса Христа на Голгофі. Ісус взяв апостолів Петра, Івана і Якова і відправився з ними на гору для молитви. Поки Ісус молився, учні заснули, а коли прокинулися, то побачили, що Ісус перемінився: його одяг і обличчя сяяли.

На гору прийшли пророки Мойсей і Ілля. Раптом почувся голос з небес, який говорив про Христа. Тоді апостоли впевнилися, що він справді є і Богом, і Людиною. Ісус попросив їх не розповідати про це нікому і сказав, щоб вони зібрали й освятили яблука після сходження з гори.

"Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини. Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається", – розповів журналістам ВСН благочинний Любомльського благочиння, настоятель парафії Святого Архистратига Михаїла м. Любомль (ПЦУ) Віктор Возняк

Народні традиції цього дня

Цього дня за народними звичаями святять вінки з жита та пшениці, а на полях ставлять "Спасову бороду" з останніх колосків. Також у кошики кладуть фрукти. 

"Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6 серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди. Найважливіші з них – колосся і виноград – приносяться для благословення і в знак подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також по прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над "гронами", – пояснив настоятель.

Також поминають померлих, залишаючи для них гостинці, а також свічки, хліб і мед.

На святковий стіл готують пироги, штруделі, печені яблука з медом, узвар або кисіль з груш, а також "шулики" з маком і медом. Також частують нужденних освяченими продуктами та залишають плоди на могилах.

Чого не можна робити

Окрім традицій цього дня також існує ряд заборон та обмежень, зокрема не рекомендується:

• влаштовувати гучні гуляння;
• вживати спиртні напої;
• сваритися та вступати в конфлікти;
• прибирати в домі;
• працювати на городі;
• прати, шити, в'язати;
• вбивати будь-яких комах.
•  не слід розпочинати нові справи або важливі проєкти.