Розподіл Росії та Чорноморська доктрина: 81 рік тому на Львівщині НКВС закатував ідеолога українського націоналізму Юрія Липу

У 1944 році в селі Шутова Яворівського району Львівської області його по-звірячому замордували агенти НКВС. Спадщина Юрія Липи, зокрема геополітична концепція Чорноморської доктрини та філософські праці, залишається актуальною і в XXI столітті. Детальніше про це розповість "Еспресо.Захід". 

Від Одеси до європейських університетів

Юрій Іванович Липа народився 5 травня 1900 року в Одесі, хоча за альтернативною версією – у Старих Санжарах на Полтавщині. Багато дослідників пишуть, що його батьком був Іван Липа – видатний український письменник, лікар, комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проєкту першої Конституції УНР. Хоча існує припущення, що Юрій, можливо, народився як Григорій Геращенко в родині священника Андрія Геращенка, але був усиновлений Іваном Липою в 1910 році, після чого отримав нове ім’я та прізвище. 

Ця родинна таємниця лише додає загадковості до постаті Липи, але не применшує впливу його батька на формування патріотичних поглядів сина.

Юрій здобув початкову освіту в гімназії №4 в Одесі, а згодом вступив до Новоросійського університету. У 1917 році, у розпал Української революції, молодий Липа долучився до боротьби за незалежність. Він вступив до Гайдамацької дивізії, а згодом до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, беручи участь у боях із більшовиками на вулицях Одеси. 

Паралельно він редагував часопис "Вісник Одеси" і видавав перші брошури, такі як "Союз визволення України" та "Гетьман Іван Мазепа", у видавництві "Народний стяг", заснованому його батьком.

Після поразки визвольних змагань Юрій емігрував до Польщі, де продовжив освіту на медичному факультеті Познанського університету, а згодом – у Вищій школі політичних наук при Варшавському університеті. У 1920-х роках він став активним учасником української еміграційної спільноти, заснувавши таємне товариство "Чорноморе" та літературну групу "Танк" разом із Євгеном Маланюком. 

Його літературна творчість цього періоду, зокрема поетичні збірки "Світлість" (1925), "Суворість" (1931) і "Вірую" (1938), а також роман "Козаки в Московії" (1934), демонстрували непохитну віру автора в ідею України та боротьбу за її незалежність.

Ідеї Липи: Всеукраїнська трилогія

Юрій Липа увійшов в українську історію як автор "Всеукраїнської трилогії" – праць "Призначення України" (1938), "Чорноморська доктрина" (1940) і "Розподіл Росії" (1941), які стали основою сучасної української геополітики. 

У цих роботах він виклав своє бачення місця України у світі, наголошуючи на її унікальній ролі як мосту між Сходом і Заходом. 

Зокрема, у праці "Призначення України" Липа стверджував, що Україна є центром Європи з унікальним геополітичним положенням. Він бачив її як потенційного лідера Східної Європи, здатного об’єднати народи регіону заради спільної мети – незалежності та стабільності. Його "Чорноморська доктрина" пропонувала створення співдружності держав Чорноморського басейну під лідерством України. Липа вважав, що контроль над Чорним морем є ключем до економічної та політичної незалежності України, а також до стримування російської експансії. Власне, що у "Розподілі Росії" він передбачав розпад Російської імперії (тоді СРСР) на окремі національні держави, де Україна мала стати рушійною силою цього процесу, допомагаючи народам Кавказу, Поволжя та інших регіонів здобути свободу. 

Ці ідеї особливо набули нового значення після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.

Липа також акцентував на унікальності української "раси", але не в біологічному, а в культурно-історичному та духовному сенсі. Він вважав, що українська ментальність, сформована "на межі лісу й степу", поєднує миролюбність, господарську працьовитість і готовність до збройної боротьби за свободу. Його ідеї про національну ідентичність, зв’язок із рідною землею та історичну тяглість від Трипільської культури до сучасності залишаються важливими для формування української самосвідомості.

Діяльність під час Другої світової війни

Під час Другої світової війни Юрій Липа не полишив активної діяльності. У 1940 році він разом із Левом Биковським та Іваном Шовгенівим заснував у Варшаві Український Чорноморський інститут – науково-дослідну установу, яка мала готувати ґрунт для розбудови незалежної України. 

Протягом 1940–1942 років інститут видав 40 праць, присвячених політичним і економічним питанням. Липа мріяв перенести цей інститут до Одеси, але війна зірвала ці плани.

У 1943 році він переїхав до Яворова на Львівщині, де став активним учасником українського руху опору. Працюючи лікарем, він організував підпільні курси для підготовки медичних кадрів Української Повстанської Армії, створював листівки та відозви. Його діяльність привернула увагу нацистів, які в 1943 році викликали його до Берліна та запропонували очолити маріонетковий уряд України (кажуть, що сам Гітлер хотів цього). Та Липа категорично відмовився, демонструючи вірність своїм принципам. 

Трагічна смерть на Львівщині та значення Липи

пам'ятний хрест в с. Шутова неподалік місця загибелі Юрія Липи, фото: Вікіпедія

У липні 1944 року Юрій Липа став курінним лікарем у повстанському шпиталі в селі Іваники на Яворівщині. Його діяльність не залишилася непоміченою радянською владою. 19 серпня 1944 року підрозділ НКВС захопив його в Іваниках, а на світанку 20 серпня його жорстоко закатували в селі Шутова на Яворівщині.

Понівечене тіло Липи знайшли місцеві жителі, а поховали його в селі Бунів Яворівського району. Посмертно, наказом Головного військового штабу УПА від 10 жовтня 1945 року, Юрію Липі присвоїли звання полковника УПА.

Пам’ятний хрест у Шутовій із написом "Цей хрест – німий свідок катувань 19-20 серпня 1944 р. і трагічної смерті від рук комуністів Юрія Липи" стоїть як символ його мученицької долі.

Юрій Липа залишив по собі велику літературну та філософську спадщину, а також став прикладом безкомпромісної боротьби за Україну. Його ідеї про геополітичну роль України, необхідність дезінтеграції російської імперії та створення Чорноморського союзу актуальні й сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії. Його літературні твори, такі як тритомник новел "Нотатник" чи збірка есе "Бій за українську літератур"», показують образ інтелігента-патріота, відданого ідеї нації. Вулиці, названі на честь Юрія Липи, є в багатьох містах України, а щорічні Липівські читання та перевидання його творів свідчать про важливість постаті Юрія Липи в українській історії. "Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя", - писав Липа, який до останнього був вірний своїм націоналістичним ідеям.

Цитати Юрія Липи

Юрій Липа залишив по собі чимало афоризмів, які зв’язують ідеї нації з живим досвідом кожного українця. Зокрема, він писав:

• Історія, факт який вже стався, його можна знати або не знати, сприймати або не сприймати, вірити або не вірити. Історія – питання віри!;
• Для Українців найголовніший меридіан світу — це той, що проходить через Україну;
• Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях;
• Втеча від суспільного життя – це зменшення себе;
• Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами;
• Сила є аргументом, але змістом України є справедливість;
• Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.

Читайте також: Історія некоронованого короля України: 77 років тому у катівні НКВС загинув Василь Вишиваний