Юхновський, Фаріон, Мігус: кого з видатних львів’ян не стало у 2024 році

Цьогоріч у Львові чи не щодня в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла проводили в останню путь захисників України, які віддали найцінніше – своє життя за незалежність держави у війні з російськими окупантами. Також російські обстріли спричинили до смерті родин у Львові. Та не лише війна забирала людей на той світ. 

Читайте також: Російські обстріли Львова й області у 2024 році: руйнування, втрати та відбудова

"Еспресо.Захід" у хронологічному порядку нагадає декілька відомих імен з різних сфер діяльності, які стали болючими втратами для Львова у 2024 році.

Науковець та політик Ігор Юхновський

26 березня у віці 98 років не стало Ігоря Юхновського – видатного вченого, який зробив значний внесок у розвиток фізики та математики. Його дослідження в галузі теоретичної фізики, зокрема статистичної фізики, здобули міжнародне визнання. Юхновський був автором численних наукових праць (близько 500). 

Уже на пенсії, Юхновський також активно зайнявся політикою. Був народним депутатом 1-го, 3-го та 4-го скликань, також за президентства Кравчука він рік пропрацював першим віцепрем'єр-міністром України, а за президентства Ющенка – в. о. голови Українського інституту національної пам'яті. За свої заслуги у 2005 році він був відзначений званням Героя України. 

Крім наукової та політичної діяльності, Ігор Юхновський був публічною особою, відомою своєю громадянською позицією. Він один із засновників ініціативної групи "Першого грудня", а також виступав за примирення червоноармійців та воїнів УПА. В останні роки життя академік Юхновський долучився до вирішення кризи з утилізацією сміття у Львові. 

Читайте також: Юхновський став першим, хто повірив в українців більше, ніж вони самі. Блог Олега Манчури

До речі, до 100-річчя видатного науковця та державотворця Ігоря Юхновського у Львові проголосили 2025-й роком його пам'яті. Також Львівська міськрада пропонує вулицю Наукову перейменувати на честь академіка Ігоря Юхновського.

Балерина Христина Ткач

13 червня стало відомо про смерть 44-річної Христини Ткач – Заслуженої артистки України, яка багато років працювала балериною у Львівському академічному театрі опери та балету (з 1996 до 2020 року). 

"Христина Ткач – ведуча солістка львівського балету,  досконало володіла технікою класичного танцю. ЇЇ виконанню була властива чіткість, життєрадісність. Чистота і внутрішнє благородство притаманні багатьом образам, які були створені артисткою", - згадують в оперному театрі.

Вчений Степан Гелей

17 червня у віці 83 років помер відомий учений, доктор історичних наук, професор, проректор з навчально-виховної роботи Львівського торговельно-економічного університету Степан Гелей.

Чоловік пропрацював в університеті майже 52 роки. Колектив навчального закладу розповідає, що Гелей став взірцем для представників різних поколінь, справжнім вчителем й наставником. Він спеціалізувався на політичній історії України XIX–XX ст., історії політичної думки та кооперативного руху українців. Гелей є автором понад 400 наукових і науково-методичних праць.

Мовознавиця Ірина Фаріон 

19 липня у Львові вогнепальною зброєю було вбито 60-річну Ірину Фаріон – відому освітянку, політичну та громадську діячку, мовну активістку, публіцистку та блогерку. Це вбивство шокувало всю Україну. Після фатального пострілу, що стався біля її дому, жінка впала у кому і померла в лікарні. Імовірного вбивцю поліція затримала за тиждень, ним виявився 18-річний дніпрянин, йому загрожує довічне позбавлення волі. 

Ірина Фаріон все життя присвятила захисту української мови й культури. Як науковиця, вона спеціалізувалася на історії української мови та її ролі в становленні національної ідентичності. Авторка численних наукових праць і досліджень, Фаріон викладала у Львівській політехніці (хоч пройшла скандал зі звільненням та поновленням на роботі), популяризуючи знання про багатство й унікальність української мови. Її виступи й публікації надихали багатьох українці відстоювати право на вживання рідної мови у всіх сферах життя.

Як політична діячка, Фаріон була активною учасницею суспільного життя, членом партії "Свобода", два роки обіймала посаду народного депутата України та виступала за зміцнення національної ідентичності через мову. Вона неодноразово піднімала питання захисту української мови в умовах тиску русифікації, часто відзначалася принциповістю та емоційністю у своїх заявах. Хоча її діяльність викликала неоднозначну реакцію у суспільстві через її безкомпромісність до російськомовних українців, але її крайня позиція була дуже важливою в сучасному суспільному дискурсі України.

Політик Зиновій Саляк

6 серпня у Львові на 76-му році життя внаслідок хвороби відійшов у вічність депутат 1-го демократичного скликання Львівської міської ради Зиновій Саляк. 

Саме він у 1990 році вперше підняв український прапор над львівською Ратушею. Щороку 3 квітня, у річницю цієї події, Зиновій Саляк традиційно підіймав прапор України.

Журналістка Діана Гайворонюк

21 серпня через важку хворобу померла відома львівська журналістка Діана Гайворонюк, яка працювала радіоведучою на Люкс ФМ, а потім на FM Галичина. Ще у 2019 році в неї діагностували рак молочної залози.

Усі її знайомі зазначають, що Діана Гайворонюк була надзвичайно світлою людиною. Вона попри все трималася та надихала інших боротися з важкою хворобою.

Політв’язень Іван Мігус 

25 листопада відійшов у вічність 91-річний Іван Мігус – художник і письменник, член Львівського регіонального суспільно-культурного товариства "Надсяння", політичний в’язень сталінських концтаборів.

Велику частину життя Іван Мігус провів у виправно-трудових таборах Мордовії та Уралу (1949-1955 роки). У 1959 році чоловік був засуджений вдруге на 13 років за допомогу в діяльності шістдесятників.

Фотограф Михайло Французов

5 грудня у Львові помер відомий фотомитець Михайло Французов. Йому було 68 років.

У 70-х роках минулого століття, ще під час навчання він заснував із колегами групу фотографів-аматорів "Вежа", яка організовувала виставки в СРСР і за кордоном, проте її діяльність виходила за рамки соцреалізму, що домінував у радянському мистецтві. Групу згодом звинуватили у "формалізмі", а автора відсторонили від керівництва. Французов також входив до кола нонконформістів, документував Львів і події кінця 1980-х — початку 1990-х. На його портретах відображені видатні львів’яни, але значна частина робіт втрачена, бо сам митець не вважав їх художньо значущими.

До слова, 4 вересня цього ж року внаслідок ракетної атаки російських окупантів на Львів загинула донька Французова Євгенія Базилевич і три його онучки — 21-річна Ярина, 18-річна Дарина і семирічна Емілія. 

Тренер Михайло Вартовник

19 грудня на 71-му році життя помер легендарний тренер з кінного спорту Михайло Вартовник – багаторічний директор КЗ ДЮСШ ''Буревісник'' з кінного спорту, член Олімпійської ради Львівщини, суддя всеукраїнської категорії з випробування верхових коней.

Як відзначають у відділенні НОК України Львівщини, Михайло Вартовник був не лише професіоналом найвищого рівня, але й прикладом відданості спорту, мудрим наставником і людиною, яка залишила вагомий слід у спортивному житті Львівщини та України. Його внесок у розвиток кінного спорту та виховання нового покоління спортсменів назавжди залишиться у пам'яті.

Художник Ігор Данилиха

Ігор Данилиха, Фото: Фотографії Старого Львова

25 грудня стало відомо про раптову смерть митця Ігоря Данилиха – відомого художника-шаржиста, громадського і політичного діяча.

Ігор Данилиха брав активну участь у громадсько-культурному житті міста. Був співорганізатором спорудження низки львівських пам’ятників: Королю Данилу, Степанові Бандері, Меморіалу жертв політичних репресій на Янівському цвинтарі та інших. Влітку 2024 року у Львівському палаці мистецтв митець відкрив власну велику персональну виставку "дуже дружніх шаржів" "Впізнай себе". Загалом у митця таких шаржів на різних відомих та менш відомих людей назбиралося понад тисячу.