"Я пережив таке, чого нікому не бажаю": захисник Дім Дімич зі 104-ї бригади ТРО
Дім Дімичу або просто “Дєду”, як його кличуть побратими, - трохи за 50 років. Все своє життя він працював різноробом, займаючись важкою фізичною працею, яка вимагала терпіння та сили. Коли ж розпочалося широкомасштабне вторгнення, пішов захищати Україну
Історію бійця розповіли у пресслужбі 104-ї бригади ТРО, передає "Еспресо.Захід".
Дмитро згадує, як його підрозділ виконував завдання в різних гарячих точках: "Наша рота була в Макарові, що на Київщині, ще у 2022 році. Потім нас перекинули на схід, у Бахмут. Побували та на Запоріжжі, і на Куп’янському напрямку. Ми були кругом. Завжди знали, що там, де ми є, ми потрібні. Це давало сили рухатися вперед".
Та найскладнішим випробуванням для захисника став Оріхівський напрямок. Там йому довелося тримати позицію впродовж 58 діб. Через щільні обстріли було складно провести ротацію.
боєць Дім Дімич, Фото: 104 окрема бригада ТрО Сил ЗСУ
"Це було справжнє пекло. Як тільки світає, о четвертій ранку починалися обстріли. І тривали вони аж до обіду. Земля буквально горіла під ногами. Я пережив таке, чого нікому не бажаю. Хочу, щоб ніхто цього ніколи такого не відчув" – пригадує “Дєд”.
Саме через таку інтенсивність ворожої артилерії та безпілотників виникали й інші труднощі:
"Їжу було доставити неможливо. Уявіть: одна галета на день. Тоді найбільшою мрією було просто випити чаю з печивом. Ця думка тримала мене. Бувало й таке, що подумки вже попрощався з життям. Але розумів: мушу стояти, бо за мною – побратими. Їх потрібно було прикривати".
Він пригадує у різні хитрощі, на які доводилося іти військовим, аби таки доставити необхідне.
Читайте також: Галицькі десантники підбили підсумки 2024 року та закликають українців донатити на свою підтримку
"Заморожували пляшки з водою, і дронами скидали їх нам. Бо ж від удару пляшка тріскала, а лід не розтікався. Це була найсмачніша вода у моєму житті”.
Та, незважаючи на важкий шлях, Дмитро не втрачає почуття гумору і про складні моменти розповідає піджартовуючи: "Не раз мене контузило, але я й далі нормально працював, бо ж я музикант і звиклий до гучних звуків. Вибухи для нас музикантів – як гучний концерт".
- Закарпатська 33 бригада показала рік війни на полях Донеччини. Відео
- Актуальне
- Важливе