Чим ми дихаємо? Як громадські та державні системи моніторять якість повітря

В Україні функціонують і державна, і громадська системи моніторингу. "Еспресо.Захід" розповість про них докладніше.

Державну систему контролює Український гідрометеорологічний центр. Станом на 2022 рік вона здійснювала відбір проб атмосферного повітря на 129 стаціонарних постах. Вимірювання проводять шість днів на тиждень з періодичністю 3–4 рази на добу.

Гідрометеоцентр збирає дані за певний період. Зведені дані аналізують і подають у публічний доступ у вигляді звітів.

Окрім того, у Львівській області державна адміністрація запустила свою власну програму моніторингу.

Крім державної системи моніторингу, в Україні діє також громадська — вона допомагає державній більшою розгалуженістю, особливо в малих містах і селищах. 

Яку інформацію надають громадські системи моніторингу повітря?

Серед найбільших громадських мереж моніторингу в Україні — EcoCity, ЛУН Місто Air та Save Dnipro. Також є SaveEcoBot – єдина екологічна система, яка моніторить якість повітря, радіаційний фон та має карту пожеж й напрямку повітря. Бот збирає дані з різних джерел, зокрема з українських державних установ та європейських платформ.

Громадські системи надають дані про мікроклімат, включаючи атмосферний тиск і температуру повітря. Крім того, більшість станцій фіксують рівень забруднення пилом. На відміну від державних мереж, які надають інформацію про загальну концентрацію пилу, громадські системи вимірюють рівень дрібнодисперсного пилу фракції 2,5–10 мкм. Ці частки вважаються найбільш небезпечними для здоров’я за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Дані, які фіксують станції EcoCity, передають у систему "Екозагроза" Міністерства захисту довкілля. Інші служби також мають доступ до цієї мережі й можуть використовувати її для оперативного інформування населення у разі небезпеки.

Система EcoCity дозволяє кожному користувачеві переглядати стан повітря у своєму населеному пункті в реальному часі, а також відстежувати зміни за останні дві доби. Залежно від рівня забруднення, система надає рекомендації, зокрема щодо обмеження перебування на відкритому повітрі, уникнення тривалих прогулянок або фізичних навантажень надворі.

Окрім цих платформ, переглянути якість повітря можна у візуальній карті індексу якості повітря. 

Моніторинг якості повітря у Львівській області

У Львові вимірювання якості повітря здійснюють у кількох основних точках міста, зокрема на перехресті вулиць Виговського - Городоцька, поблизу "Епіцентру" в Сокільниках, біля ТЕЦ-1 та ТЕЦ-2, а також на вулиці Шевченка, 376. Цим займається Гідрометцентр і їхній спосіб вимірювання інший, ніж в області. Зокрема тому, що фахівці гідрометцентрів фізично збирають повітря і в лабораторіях досліджують його. Також їхні системи дещо застарілі.

Як розповів "Еспресо.Захід" начальник відділу нормування дозвільної діяльності та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА Ігор Кравець, у межах Львівської області діє шість автоматизованих станцій моніторингу атмосферного повітря. Чотири з них придбані за бюджетні кошти, а дві встановлені за підтримки німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. 

Серед цих станцій п’ять виконують індикативні вимірювання, а одна є референтною. Вони розташовані в різних населених пунктах: у містах Стрий і Борислав, селищі Добротвір, селах Сокільники (поблизу нового "Епіцентру") та Шабельня (Рава-Руська ТГ), а також у місті Шептицький.

Програма моніторингу якості повітря на Львівщині почала діяти недавно і зараз фахівці працюють над тим, аби згодом дані про якість повітря можна було бачити в онлайн-режимі.

"Ці станції відповідають українському законодавству, яке імплементує норми ЄС, зокрема Директиву 2008/50/ЄС. У ній прописані всі вимоги до замірів, досліджень та необхідного обладнання. Хоча станції наразі працюють у тестовому режимі, ми виграли міжнародний проєкт, завдяки якому отримали технічну допомогу. У межах цього проєкту встановлюється спеціальна онлайн-платформа, яка дозволить громадськості відстежувати показники якості повітря у режимі реального часу відповідно до європейських стандартів", - зазначив Ігор Кравець.

Станції в області вимірюють вісім показників, зокрема три типи пилу та п’ять газів: оксид вуглецю, оксид азоту, сірчистий ангідрид і вуглеводні. Наприклад, у Бориславі моніторинг вуглеводнів пов’язаний із нафтовидобувною діяльністю. Це відповідає вимогам програми державного моніторингу якості атмосферного повітря. 

Водночас він додає, що показники можуть змінюватися під впливом кліматичних умов. Дощ, сніг і висока вологість можуть впливати на дані сенсорів у моменті, що спричиняє завищення рівня пилу. Громадські платформи використовують американську шкалу оцінювання, тоді як державний моніторинг орієнтується на європейські стандарти. Через різні методики можуть виникати розбіжності в даних. І, як каже чиновник, датчики громадського моніторингу не вирізняються особливою якістю, тоді як системи, що діють в області, є сертифікованими та дорогими. Відповідно, вимірюють вони якість повітря більш точно.

Важливо пам’ятати, що миттєві показники не завжди дають повну картину. У європейській системі оцінка ґрунтується на середньодобових значеннях, тоді як сенсори громадського моніторингу фіксують миттєві значення. Через це певні перевищення можуть здаватися критичними, хоча в підсумку середньодобові показники виявляться в межах норми.

"Попри це, громадські ініціативи допомагають привернути увагу до проблеми якості повітря. Якщо фіксуються суттєві відхилення, варто звертати на це увагу, але не варто робити поспішні висновки, адже необхідний детальний аналіз. Вплив забруднення на здоров’я найбільше відчувають вразливі групи населення: люди з хворобами дихальної системи, літні люди та діти", - каже Ігор Кравець.

• У Львові розробили схему екокоридорів у місті