14 років духовного лідерства: 23 березня Святослава Шевчука обрали главою УГКЦ 

Нині святійший всіляко підтримує український народ і його військо, а на першому році повномасштабного вторгнення щоденно записував відеозвернення зі словами підтримки для воїнів і пересічних українців.

Еспресо.Захід пригадає, як в Україні відбувалась знаменна подія – обрання й уведення на престол глави УГКЦ.

Дитинство під звуки музики

Постать Святослава Шевчука ще з юних літ формувалась у любові до української церкви й народу, шанобливого ставлення до минулого та віри у світле майбутнє. У домі Шевчуків, що в Стрию, греко-католицькі священники таємно служили літургії, коли діяльність УГКЦ була під забороною.

Багато про церкву хлопець дізнався від своїх бабусі та дідуся.

"Вони мали на мене великий вплив, через них я ввійшов у життя Церкви. До речі, мої дідусь і бабуся були великими приятелями родини Зарицьких. Відомий священномученик Олекса Зарицький приїжджав до нашого дому", – йдеться на сайті УГКЦ. 

Любов до музичного мистецтва дала йому мама – Віра Шевчук, яка викладала у музичній школі Стрия.

"Моя мама майже все своє життя пропрацювала в музичній школі, викладала гру на фортепіано. Якщо говорити про перші спогади, то вони пов’язані з фортепіано. До нас додому приходили учні і постійно лунала музика. Навіть коли моя мама займалася домашніми справами, наприклад готувала їжу на кухні, то завжди в сусідній кімнаті грали студенти на фортепіано", – пригадував Святослав.

До слова, улюбленим композитором архієпископа є Антоніо Вівальді. Сам владика також має музичну освіту і часом може взяти до рук скрипку, хоча, зізнається, грає, коли ніхто не чує.

"Фортепіано було відоме, а скрипка була таємницею, тому я зацікавився нею. У мене ці музичні інструменти ніколи не асоціювалися з якимось навантаженням, обов’язком, а викликали цікавість", – розповідав він.

Багато його концертів грав у музичній школі. 

"Пам’ятаю ті дитячі відчуття світлої, радісної музики, коли зміг відвідати Венецію вже як студент богослов’я в Римі. Уповні зрозуміти музику Вівальді можна лише тоді, коли потрапиш до того міста, в якому він жив, і відчуєш рух води у венеційських каналах", – пригадував Святослав Шевчук.

Після закінчення середньої школи №10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках – у підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії.

"Як випускник медичного училища відслужив два роки строкової служби фельдшером в окремому батальйоні аеродромного забезпечення Луганського вищого військового авіаційного училища", – йшлось на сторінці УГКЦ.

Львів, Аргентина, Рим: роки навчання

У 1991–1992 роках Святослав Шевчук навчався в Центрі філософсько-богословських студій "Дон Боско" у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках – у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

Таїнство Священства отримав 26 червня 1994 року з рук кардинала Мирослава Івана Любачівського.

У 1994–1999 роках продовжив навчання в Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою.

"Я ніколи не хотів навчатися за кордоном. Але мене рекомендували. І я поїхав на навчання до Риму за скеруванням, якому сприяв Мирослав Іван Любачівський, тому що в той час було багато охочих стати священниками, але не було викладачів. Проте я ніколи не поривався до тих титулів, завдань, які мені посилав Господь Бог", –  свідчить про свій період навчання в Римі Блаженніший Святослав.

"Після захисту в Римі докторату домігся через Східну Конгрегацію загальної аудієнції в папи Івана Павла II, на якій попросив благословення на свою місію в Україні. Отримав таку відповідь: "Їдь, брате, ти там матимеш дуже багато роботи".

До слова, крім рідної української, Блаженніший Святослав вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою та старослов'янською мовами.

Очолив УГКЦ після свого наставника

Шевчук був особистим секретарем Любомира Гузара, керівником Патріаршої курії у Львові. З 2007 року – ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.

23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. Участь брали 40 єпископів з усього світу.

25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI. Уведений на престол 27 березня 2011 року в Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового. На цю подію прибуло понад 20 тисяч вірян з усього світу. 

На своїй першій пресконференції в статусі Глави УГКЦ Святослав Шевчук відзначить: 

"Насамперед хочу вам сказати, що вважаю себе духовним сином і послідовником Блаженнішого Любомира. Він, як добрий батько, вміло мене виховував".

Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві. Очолили процесію 350 священників з усіх єпархій та екзархатів УГКЦ, які прибули на інтронізацію нового Глави Церкви.

"О 10.00 новообраний Глава Церкви сходить на архиєрейський амвон ("кафедру" у центрі храму). Главі Церкви митрополит Іван (Мартиняк) вручає предстоятельський омофор, митрополит Степан (Сорока) – панагію та енкольпіон, митрополит Лаврентій (Гуцуляк) вручає митру. Жезл – символ прийняття нової влади і нових повноважень – майбутній Першоєрарх Церкви отримує з рук Архиєпископа Львівського Ігоря (Возьняка), який до звершення інтронізації виконує обов’язки Адміністратора УГКЦ",– повідомляла Релігійна інформаційна служба України.

На церемонії поміж інших був присутній колишній президент України Віктор Ющенко.

Глава Церкви разом зі своїм народом

Під час Революції Гідності 2013–14 років Святослав Шевчук підтримав протестувальників і виступив за оновлення влади. 

Після повномасштабного вторгнення Росії глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора. 

У перший рік повномасштабного вторгнення він щоденно з Києва записував звернення до вірян. Висловлював вдячність усім українцям, які самоорганізувались і рятували палаючу країну. 

"У цей трагічний час доля України залежить від нашої здатності самооганізуватись і самому діяти відповідально. Взяти у свої руки відповідальність за майбутнє нашої держави", – казав владика у відеозверненні.

Нещодавно, у другу неділю Великого посту  Глава УГКЦ Блаженніший Святослав зазначав:

"Не піддатися, вистояти – це, можливо, одна з перемог України, усіх нас. Бо ворог хоче нас залякати, хоче сказати, що наша сила вже пропала, нас більше не підтримують. Не піддаймося на ці спокуси диявола! Візьмімо приклад від тих подвижників духовного життя християнської давнини. Вистоїмо, переможемо!"

До Дня Незалежності України у 2024 році в інтерв'ю для Еспресо Святослав Шевчук пригадував про відвідини у госпіталях новітніх мучеників України, де справді відчував присутність Бога.

"Я хочу поділитися своїм таким власним духовним досвідом. Коли я відвідую наших славних хлопців чи навіть цивільних, які зазнали травм внаслідок бомбардування, знаєте, то просто якийсь справді благоговійний трепет перед стражданнями людини в Україні, в яких реально присутній Бог. 

Себе зловив на думці, бачачи ті рани, я кажу собі: "Ісусе це ти. Я бачу тебе у цій людині".

І справді сьогодні Христос страждає в тілі страждаючого українського народу, тому ті болі й страждання нашого Спасителя в тілі страждаючого українця так мотивують християн до діл милосердя, кличуть нас не просто шанувати страждання людини, але захищати людське життя. Тобто це якийсь справді релігійний мотив усього нашого соціального служіння", – поділився Святослав.

Герб і нагороди Блаженнішого Святослава

Власний герб Блаженніший Святослав склав разом із геральдистом Андрієм Гречилом.

Основою герба є щит, наполовину скошений обабіч і наполовину розтятий; у верхньому зеленому полі розгорнута золота книга, перед якою летить срібний голуб із золотим німбом, у правому синьому полі стоїть святий Яків у срібному одязі. Щит розміщений на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою митрою з червоним підкладом. 

На зеленій стрічці під щитом девіз золотом: "Господь просвіщеніє мое и Спаситель мой". 

Блаженніший Святослав входить до Поважної ради Громадської ініціативи "Орден святого Пантелеймона"

З нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України (28 червня 2021) Глава УГКЦ був нагороджений орденом "За заслуги" III ст. за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.

27 липня 2024 року Блаженніший Святослав став кавалером ордена Святого Пантелеймона – за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров'я українців, за свободу й незалежність України у війні з російським агресором.