Стрийський парк у Львові: історія та цікаві факти

"Еспресо.Захід" розповість про історію виникнення парку та його цікавинки, які варто оглянути.

Колись тут була долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви). Нині на цьому місці є пішохідна доріжка, яка поєднує верхню терасу з нижньою частиною парку.

Загалом парк займає понад 52 гектари. Він розташований між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин: зона нижніх партерів, лісопаркова зона та верхня тераса.

Історія Стрийського парку

Стрийський парк вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі. Так писали в одному з путівників 1920-х років:

"На півдні міста лежить Стрийський парк, відомий як найгарніший парк країни. Він користується великою любов'ю жителів Львова. Позаду парку на великому плато розміщений "Східний ярмарок". Величезна торговиця розміщується тут щороку, в другий тиждень вересня".

Фото: vorobus.com

Місцевість, де розташований парк, має назву Софіївка. 

"Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм (дюн, – ред.) і крутих ярів та долинок. В нижній частині… був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося", – писав Іван Крип'якевич.

Облаштування парку на території колишнього, так званого "першого", Стрийського кладовища розпочали у 1879 році за ініціативи міського радника Станіслава Немчиновського. А запроєктований Стрийський парк був відомим майстром садово-паркового мистецтва Арнольдом Рьорінґом в 1876-77 рр. Проєкт передбачав озеро, оранжерею та квітники. Тоді було висаджено 40 тис. дерев: смереки, клени, явори, а також екзотичні породи (червоний дуб, тюльпанне дерево, червонолистий бук, гінкго).

Крайова виставка 1894 року: унікальна подія для Галичини, яка дала розвиток новим локаціям Стрийського парку

Фото: uma.lvivcenter.org

Спочатку парком була лише його нижня частина, а верхня залишалась пустирем. На ній у 1894 році була проведена Крайова виставка – грандіозна подія для Галичини. До Крайової виставки у Львові спеціально відкрили електричний трамвай.

"Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів" – писав Іван Крип‘якевич. 

За 139 днів роботи виставки (100 з яких були дощовими) її відвідало 1,15 млн осіб (майже вдесятеро більше, ніж населення тогочасного Львова). Інколи наплив людей був таким великим, що, окрім касирів, до продажу квитків залучали і дирекцію виставки. Територія сучасної тераси була вкрита ярами і її вирівняли спеціально під виставку. Для цього було завезено близько 20 тисяч кубометрів ґрунту. В результаті утворилася тераса площею близько 50 гектарів.

Аби повністю оглянути територію виставки – відділи, палаци, павільйони, кав’ярні та цукерні, – потрібно було витратити тиждень. У вересні 1894 року Загальну Крайову виставку відвідав імператор Франц Йосиф I. До слова, в рамках 5-денного візиту під час зустрічі з українцями у Народному домі (тепер вул. Театральна) цісар сказав присутнім українською мовою "Дякую", що викликало фурор.

У рамках Крайової виставки відбулася міжміська футбольна гра між командами, що представляли Львів і Краків. Це був перший в історії України документально зафіксований футбольний матч. За грою спостерігали понад 3 тисячі, а тривала вона лише 7 хвилин – до першого забитого м'яча. Зараз на місці цього матчу встановлено пам'ятник "Львів – батьківщина українського футболу".

До наших днів зі споруд Крайової виставки "дожили" лише три: Палац мистецтв, ротонда "Рацлавицької панорами" (зараз тут корпус кафедри фізкультури "Львівської політехніки") та водонапірна вежа, що тепер слугує рестораном.

У парку навіть є руїни замку, хоч замку тут ніколи не було. Їх створили з нагоди Крайової виставки.

"У нижній частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря", – писав Іван Крип‘якевич.

Фото: uk.wikipedia.org

Після виставки

У 1907 році до території парку проклали трамвайну колію, а в 1930-х її продовжили до вулиці Козельницької, ще звідки до Стрийської рогатки. Та вже у 1940 році ділянку від вулиці Івана Франка до Стрийської рогатки розібрали. Закрили і трамвайну лінію в Стрийському парку, що використовувалися для обслуговування "Східних торгів". Залишки колі взяли за основу при створенні дитячої залізниці. Її в 1953 році в Стрийському парку збудували львівські залізничники.

Виставка-ярмарок "Східні торги", де були представлені до 23 країн, працювала в парку з 1922 року до початку Другої світової війни. Про неї згадував, зокрема, львів'янин Станіслав Лем.

Також у парку є оранжерея, збудована в 1895 році. Вона збереглась донині. Це єдина у Львові оранжерея, де ростуть екзотичні рослини, мешкають папуги, черепахи та рибки. А у 1890-х роках з боку вул. Стрийської був невеликий звіринець, де жили ведмеді, вовки, лисиці та орли. 

Фото: Юрій Мартинович

Озеро, фонтани, скульптури, квіти та верба, на якій ростуть груші: 5 місць, які варто побачити

Серед розмаїтих дерев є джерело, над яким встановлено барельєф Котигорошка, котрий бореться зі змієм.

"Верба Тараса Шевченка".  У травні 1961 року делегація українських письменників привезла гілку з казахської землі. Її урочисто висадили у парку до 100-річчя поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. З цієї гілочки й розрослася "Тарасова верба". Росте вона поблизу озера з лебедями, має відповідне маркування. 

Місцеві розповідають, що у парку є ще одна цікава верба - з маленькими дикими грушками на ній. Незвичне дерево росте неподалік оранжереї обабіч однієї з доріжок для прогулянок.

Озеро – єдине місце, де у Львові можна побачити чорних лебедів. Крім них, тут живуть також і білі лебеді, дикі качки, черепахи та раки. Аби озеро не замерзало взимку, тут працює спеціальна система антиобледеніння. Для птахів тут встановили спеціальну хатинку. Озеро було запроєктоване самим Рьорінґом. 

Фото: iprosvita.com

У павільйоні науки і техніки у 1960-х влаштували кінотеатр "Львів". Він став першим кінотеатром України з обладнанням для показу широкоформатних фільмів. Глядацька зала налічувала 760 місць.

Для маленьких відвідувачів є особливий казковий фонтан – Івасик-Телесик, який розташовується на центральній липовій алеї у Стрийському парку. Був створений ще 1964 року, його автором є львівський скульптор Лаврентій Гром. До речі, позував для скульптури його син Роман Гром. Тоді йому було вісім років. 

У 2009–2011 роках фонтан реконструювали і зробили світломузичним. Нині його знову реставрують і вже замінили пошкоджені частини.

Для малих і старших дітей на вулиці Самчука, 22  (неподалік фонтану Івасик-Телесик)  є сенсотека – особливий простір для читання, навчання і творення. Тут охочі зможуть не лише почитати і дізнатись щось нове, а й цікаво провести час чи просто відпочити. Заклад повністю доступний для людей з інвалідністю. Крім того, тут є книги шрифтом Брайля, а також принтер, який друкує цим шрифтом.

Біля "Івасика-Телесика" розміщений ще один фонтан, який так і не вдалося завершити. Композицію із русалками встановили у 1980-х роках за проєктом архітектора Миколи Обідняка і скульптора Ярослава Скакуна. Фонтан з'явився на цьому місці ще 1894 року, проте сьогодні не функціонує. Вазу замінили бронзовою композицією із трьох русалок, що тримають у руках вінок.     

Фото: ЛМР

Цікавою спорудою є водонапірна вежа. Її відкрили ще наприкінці 19 ст. до Крайової виставки. Зараз тут приймає відвідувачів ресторан. Вперше його відкрили ще в 1970-х. У 1981 році тут з’явився відеомагнітофон, а відтак "Вежа" стала першим у Львові і дуже популярним відеокафе, де крутили іноземні ролики (кліпи популярних Queen, ABBA, мультфільми про Тома та Джері. Вхід коштував 3 карбованці, зате відвідувачі отримували безкоштовний келих шампанського. Тут також подавали алкогольні коктейлі, оригінальні десерти, іншими словами – "наче за кордоном".

Фото: lviv1256.com

Ресторан був популярним місцем також серед бандитів та картярів. Вони влаштовували тут закриті сеанси, в тому числі з переглядом порнографічних фільмів і, за чутками, для інтимних зустрічей. 

Директоркою закладу була Соня Гольденберг, яку згодом впіймали на торгівлі з-під прилавка. У підсумку Соню визнали винною в обмані покупців, незаконних валютних операціях, спробі контрабанди, зловживаннях службовим становищем, спробі дати хабар і розкладанні державної власності в особливо великих розмірах. Вирок – 14 років ув'язнення з конфіскацією майна. Геть не пощастило її чоловікові Хаїму, який керував культовими тогочасними львівськими кафе з морозивом "Пінгвін" і "Сніжинка". Він кілька місяців переховувався у Львові та Грузії, а впіймали Гольбенберга при спробі втекти в Туреччину і засудили до розстрілу. 

Фото: Андріана Стахів

Стрийський парк і зараз залишається улюбленим місцем для прогулянок серед містян і гостей. А ще це одне з найпопулярніших місць для "квіткових" селфі. Починаючи з ранньої весни й до пізньої осені відвідувачі можуть знайти тут найрізноманітніші квіти. Нещодавно тут з'явилася квіткова карта з гіацинтів, згодом у парку почала квітнути ціла алея барвистих тюльпанів поміж платанових дерев, а уже за декілька тижнів зацвітуть запашні кольорові троянди. Нову хвилю трояндового квіткового буму очікуйте уже зовсім скоро. Будуть навіть клумби із синьо-жовтих троянд.

Ростуть тут і екзотичні рослини. Наприклад, однією з мешканок парку є хеномелес, або японська айва. Загалом у Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев, зокрема: червоний дуб, тюльпанне дерево, магнолія, сосна Веймута, японський бузок, маньчжурська аралія, ґінко дволопатеве, тис ягідний, клен японський, тсуга канадська, бук червоний (форма бука звичайного), катальпа звичайна, коркове дерево амурське і тощо.

Фото: facebook.com/john.moffitt

Гуляючи зручними пішохідними алеями, можна побачити білок, дятлів і насолодитись співом пташок чи дзижчанням джмелів. Або просто вмоститись на галявині для проведення пікніка.