Рух до укриття. Крок перший. Дитячу психіку стабілізує навіть мінімальна впорядкованість дій

Коли вмикають сирену тривоги, діти  – особливо ті, які вже знають, що можуть означати ці звуки – здатні реагувати на неї найгостріше в родині.

З чого має починатися похід в укриття, щоби максимально вберегти дитячу психіку від чергового стресу, "Еспресо. Захід" запитав львівського дитячого підліткового психолога Олену Петрушкевич. 

Як зауважила Олена Петрушкевич, як для дорослої, так і дитячої психіки важливе відчуття впорядкованості. Дитина має чітко знати, що робити, коли звучить сирена, як виглядатиме вихід з дому і яким буде той шлях в укриття. Приміром, почувши сирену, треба без зволікань вбратися, взяти рюкзак і йти. Першою мама, далі діти, тато замикає, чи в якійсь інакшій послідовності. Щоб наша психіка не зруйнувалася, дуже важливо мати в чомусь стабільність. І отой мінімальний порядок якраз і забезпечує нашій психіці (дитячій зокрема)  необхідний мінімум стабільності. 

"Чим ми займемо дитину в укритті, – каже Олена Петрушкевич, – тут варіанти різні. Можливо, просто пообнімаємося водночас заспокійливо дитину погладжуючи, або запропонуємо закрити очі та подрімати чи помріяти,  чи  – навпаки – разом з дитиною згадуватимемо вірші, повторюватимемо табличку множення, будемо тихенько співати чи малювати".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.