"Реєстр педофілів". Інструмент безпеки чи дискримінації 

Утім зауважимо, що впродовж лише минулого року правоохоронці порушили 410 кримінальних справ щодо сексуального насильства над дітьми. Однак така кількість проваджень є незначною, адже здебільшого діти не повідомляють про насильство.

Резонансні злочини проти дітей на Львівщині

Випадок, який сколихнув Україну, викрили торік. 46-річного львів'янина Романа Московченка, який вдавав християнського проповідника, підозрюють в 11 злочинах, вчинених у період з 2005 року. Свої злочинні розваги збоченець записував у щоденник, деякі знімав на відео. 

Ще один резонансний випадок, який і досі розглядає суд – зґвалтування 12-річного хлопчика на Левандівці, яке скоїв 19-річний юнак.  

Мама потерпілої дитини Софія Яцків 29 жовтня писала, що засідання суду знову перенесли через стан здоров'я адвокатів. А батько в коментарі для "Еспресо.Захід" розповів, що він чув про реєстр педофілів. Але вважає, що кривдника їхньої дитини занесуть до цього реєстру ще нескоро:

"Мені відомо про цей реєстр. Утім нам зараз важливо, щоби суд виніс правильне і справедливе рішення. Розгляд нашої справи з разу в раз переноситься, тож до ймовірного внесення у реєстр ще дуже довго".

 Як працюватиме "реєстр педофілів" і чи буде з нього користь

Олена Козирацька – судова психіатриня, начальниця відділу судово-психіатричної експертизи, – розповідає, що цей реєстр осіб засуджених за статеві злочини проти дітей також допоможе у роботі правоохоронців, якщо вони звернуться з запитом до Мін’юсту. 

"Єдиний реєстр засуджених за статеві злочини проти дітей був створений, щоб не допустити таких осіб до роботи у дитячі заклади. Керівники цих дитячих закладів можуть робити запит до Мін'юсту щодо факту перебування конкретної особи у єдиному реєстрі у зв'язку з її прийняттям на роботу

По-друге, до реєстру матимуть доступ прокурори, слідчі, інші уповноважені особи Національної поліції України", - розповідає Козерацька. 

Право на отримання інформації про конкретну особу матимуть також керівники органів місцевої влади – при призначенні керівників дитячих закладів. Директори шкіл, дитсадків, головні лікарі медзакладів також зможуть перевірити співробітника, якого приймають на роботу. Як медиків та педагогів, так і електриків, сантехніків, сторожів тощо.

"Коли ми розробляли законопроєкт № 6449, то також визначили, що також має право і сама особа, яка влаштовується на роботу в дитячий заклад, самостійно звернутись до Мін’юсту, щоб їй надали такі документи. Заклади, де є діти (а це школа, дитсадок, ясла), можуть разом із довідками від психіатра та нарколога офіційно вимагати довідку, що людина не є в реєстрі", – пояснює Козирацька. 

Дієвий засіб чи окозамилювання?

Реєстр осіб, засуджених за статеві злочини лише впроваджується в практику і поки що працює в тестовому режимі. У Мін’юсті обіцяють, що, попри нормативні перепони, реєстр буде ефективний.

Заступниця міністра юстиції України Олена Висоцька зокрема каже що навіть якщо людину засудили за злочин сексуального характеру проти неповнолітнього, – це ще не означає, що її внесуть у базу.

"Не можна засуджену за певною статтею особу внести у такий реєстр, доки не буде ухвали суду відносно цієї людини, в якій прямо буде передбачено внесення даних про таку особу в реєстр. Це – певний захист прав людини. Але він дещо ускладнює реалізацію цього проєкту", – додала заступниця міністра.

Якщо у Сполучених Штатах аналогічний реєстр є відкритим, тобто будь-хто може перевірити, чи є та чи інша людина ґвалтівником дитини, то в Україні доступ до даних обмежений. Олена Козирацька припускає, що українське суспільство ще не готове до відкритого реєстру.

"Краще, щоб цей реєстр був закритий, адже люди будуть самі розбиратися з цими педофілами. А завдання реєстру інше: якщо людина вже була засуджена за такі злочини раніше, її категорично не візьмуть на роботу в дитячі заклади". 

Адвокат Олег Мицик наголошує: хоча реєстр називають "закритим", але якщо сотні директорів і чиновників перевірятимуть сотні сторожів та електриків, то розголошення інформації буде важко уникнути.

Людина, відомості про яку в реєстрі розповсюдив хтось із "перевіряльників", може мати проблеми з працевлаштуванням навіть в установах, де немає дітей. Українська Гельсінська спілка з прав людини навіть пообіцяла юридичну підтримку тим, хто через запис у реєстрі зіткнувся  з незаконними обмеженнями прав. Утім від самосуду в разі розголошення жодні правозахисники врятувати не зможуть.

"Нині при працевлаштуванні в заклад, який пов'язаний з дітьми, не треба навіть довідки про судимість. То чому раптом має бути довідка про відсутність притягнення за педофілію?

Так, в Україні (за аналогією) існує Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. До нього вносять відомості щодо всіх осіб, які були притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення корупційного діяння. Особам, внесеним до цього реєстру, заборонено брати участь в конкурсах на зайняття різноманітних посад чи брати участь в тендерних закупівлях – вони зобов’язані подавати відомості про відсутність судимості. Тому на законодавчому рівні має бути розроблено дуже багато речей щодо врегулювання цього питання, а ще більше має існувати речей для охорони цієї інформації", – зауважив Мицик.

Без відповідних змін до законодавства, ймовірно, в директорів просто не буде законних підстав відмовити педофілу щодо працевлаштування. Той зможе піти в суд і вимагати компенсацію від держави.

Олег Мицик наголошує, що Міністерство юстиції ототожнює два різні поняття. Адже Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини сексуального характеру щодо дітей навіть на офіційному сайті міністерства називають "реєстром педофілів".

"Реєстр педофілів і реєстр осіб за вчинення таких злочинів – це різні речі. Тому що особа могла бути засуджена, але більше не має такої тяги й не буде вчиняти такі злочини. Відповідно, стоїть питання, що осіб, які відбули покарання, хтось має на психологічному рівні оцінювати, і лише після того включати до реєстру. Щоби така особа не була ототожнена з особами, які притягалися і відбули за це покарання. Треба обов'язково відрізняти осіб засуджених і осіб, схильних до цього. Відповідно, це мало б бути психолого-психіатричне, лікарське обстеження особи, яке було б підставою для внесення відомостей до реєстру. Це не має бути спрощене розв'язання питання – аби лише позбутись проблеми", – каже юрист.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.