"Рано чи пізно ми прийдемо до того, що запрошуватимемо працездатних людей з Азії", – професор Матковський

За роки незалежності Львівщина втратила понад 250 тисяч населення, повідомляє Головне управління статистики у  Львівській області. Утім, найбільша проблема криється не у кількості населення, а у тому, що воно невпинно старіє. Якщо на початок 1990-го середній вік мешканця Львівщини складав 35 років, то на початок цього року – 40,5 років.

За шкалою ООН, населення вважається "старим", якщо у загальній кількості населення осіб у віці понад 65 років більше 7%. А у нас цей показник уже перевищив 15,1%.

"Старіння населення – це велика загроза для суспільства, насамперед для економіки. Адже кількість пенсіонерів починає перевищувати кількість людей, які працюють, – заявив "Еспресо.Захід" завідувач кафедри статистики ЛНУ  ім. Івана Франка професор Семен Матковський. –  З одного боку, тривалість життя збільшується, і це позитина тенденція. Якщо брати Львівщину, то у нас традиційно очікувана тривалість життя на два-три роки вища, ніж в середньому в Україні. Але при цьому маємо низьку народжуваність, тож немає достатнього заміщення працездатного населення. Насправді математика проста: аби відбувалось природне заміщення, народжуваність має сягати коефіцієнта 2,1 на одну жінку. А у нас 1,4-1,5 – це дуже низький коефіцієнт".

Проблема ще й тому, що кількість жінок, яким за 65 років, уже на 25% перевищує кількість дівчаток у віці до 14 років. А вік, у якому жінки народжують, постійно зростає. Станом на 2020 рік середній вік жінки при народженні дитини на Львівщині становив 28,2 роки (в Україні 28 років). Тож навіть якщо ці дівчатка згодом народять по двоє-троє дітей, цього уже буде не достатньо для природнього заміщення.

За словами професора, наприклінці дев'яностих – початку  двотисячних році у нас була так звана "демографічна яма" – народжуваність була критично низькою. Спочатку це відчули школи: кількість дітей скоротилась, тож спочатку зменшували кількість класів, а згодом навіть довелось скорочувати кількість навчальних закладів. Але закриття шкіл – це лише частина проблеми. З 2012-2015 року у працездатний вік почали вступати ті, хто народився у період демографічної ями. Тож кількість тих досягає працездатного віку не встигає за кількістю тих, хто виходить на пенсію. Збільшення пенсійного віку для жінок дещо згладило цю проблему, але не вирішило повністю.

"Це правильно, що уряд шукає іншу систему пенсійного забезпечення, адже уже зараз солідарна система не справляється з виплатами. Пенсійний Фонд постійно дофінансовують з бюджету.  Має бути накопичувальна пенсійна система, коли кожен забезпечує собі пенсію, а також має бути медичне страхування, – каже Семен Матковський. – На жаль, у нас говорят про дефіцит пенсійного фонду, про необхідність оптимізації шкіл тощо. Але у нас немає стратегії подолання демографічної кризи. Сюди мають входити і заходи, які заоочуватимуть народжуваність, в тому числі і доплати за народження дітей, і забезпечення гідної оплати праці та умов життя, аби люди не виїжджали. До слова, у світі загалом потилежна ситуація – народжуваність перевищує смертність. Тому рано чи пізно ми прийдемо до того, що запрошуватимемо мігрантів з Азії".

• Населення Львівщини невпинно старіє. Кожному сьомому жителю Львівщини – понад 65 років.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.