Профогляди 55+: реклама та реалії втілення

В Україні для громадян у віці від 55 років планують впровадити обов'язкові медичні обстеження кожні два роки, а для деяких категорій громадян – щорічно. Про це заявив президент Володимир Зеленський, представляючи загальнонаціональну програму "Здорова Україна" на форумі "Україна 30". За його словами, йдеться про регулярний моніторинг аналізу крові, який може показувати ті чи інші патології. Також передбачається скринінг для раннього діагностування раку прямої кишки і молочних залоз. Планується, що в додатку Дія з'явиться кабінет пацієнта, де можна буде відстежувати проходження медичних чекапів (комплексних медичних обстежень або перевірок, які людина проходить за власним бажанням, щоб дізнатися більше про своє здоров'я і своєчасно зреагувати, якщо починається якесь небезпечне захворювання).

Проте у лікарів-практиків є зауваження до обіцянки президента про медичні чекапи. "Еспресо.Захід" поцікавився в авторитетних сімейних лікарів з Львівщини, чи зміниться життя українців від такої новації.

Профілактиці бути, але як – невідомо

"Профілактика – це дуже добре. Ми всі довго чекали, коли про неї нарешті почнуть говорити на загальнодержавному рівні. Взагалі до 2015 року про медицину політики не говорили, тільки останнім часом вона починає займати вагоме місце в риториці державних мужів. Може, нарешті здоров’я стане цінністю для українців", – роздумує відомий сімейний лікар-новатор, співзасновник Академії сімейної медицини України, керівник програм з медичного менеджменту у Львівській бізнес-школі Ігор Заставний.


Фото: Facebook

Проте лікар каже, що наразі українські сімейні лікарі не отримували чітких алгоритмів дій, як організувати обіцяний процес профілактичних оглядів для людей 55+. 

"Нічого нам не надходило. То поки що неясно, як реалізовувати цю ідею президента", – пояснює лікар.

Щоб реалізувати ідею профоглядів старших українців, мають бути чіткі та прозорі кроки.

"Профогляди треба робити, але тут мусимо пам’ятати, що для втілення цього проєкту мають бути ресурси, бо для сімейних лікарів це додаткове навантаження, а в епоху пандемії коронавірусу вони й так гіперзайняті. Щоб профогляди стали дійсністю, мають бути втілені такі складові: мотиваційна, фінансова й логістична. Специфіка роботи сімейного лікаря – це постійне велике навантаження, дуже різна допомога, різні патології, і великі, і малі пацієнти. Саме тому нам, сімейним лікарям, потрібен чіткий алгоритм дій, як має відбуватися медогляд: які обстеження, куди скеровувати людей, у які терміни тощо", – переконаний Ігор Заставний.

Думку лікаря-практика підтверджує експерт з сімейної медицини департаменту Львівської ОДА, головна лікарка центру первинної медико-санітарної медицини Давидівської сільської ради Ірина, краща сімейна лікарка 2019 року Ірина Гнатів.

"Львівщина поки що не отримувала жодних інструкцій чи рекомендацій, як організувати процес профоглядів у віці за 55. Тому не можемо говорити, як усе буде", – каже Ірина Гнатів.

Не шукати раку там, де його немає

"До ідеї профілактичних оглядів у віці за 55 років треба підходити дуже обережно. Взагалі у будь-якій профілактиці є чіткі показники: специфічність і чутливість обстежень. Якщо змусити всіх проходити низькоспецифічні обстеження, можна дуже часто отримати фіктивно-позитивні чи фіктивно-негативні результати. Є ризик, що ми на виході отримаємо ситуації, в яких людина не хвора, але має позитивний результат. А це зовсім не те, що ми ставили собі за мету. Тому є ризик перетворити ідею з профілактичними оглядами на велику проблему для людини та її родини", – пояснює Ігор Заставний.

Лікар-реформатор за те, щоб обстеження були продумані і логічні. Що саме мається на увазі, Ігор Заставний пояснює на прикладу онкологічних недуг.

"Наприклад, на обстеження грудей ми скеровуємо не всіх підряд, а тих жінок, у родині яких були випадки захворюваності на цей вид раку або тих, які мають специфічну мутацію гена, що може відповідати за розвиток раку молочних залоз. Тобто, умовно, до нас приходить жінка, в якої бабуся чи мама мала рак грудей, і ми скеровуємо її на таке обстеження. Понад те, до 45 років у таких випадках роблять УЗД молочної залози й лише після 45 років – мамографію. Немає сенсу посилати на мамографію усіх без розбору", – аргументує лікар.

Саме тому, на переконання лікаря, має місце саме скринінг – система вибірки клінічно безсимптомних осіб, які, проте, мають підвищений ризик розвитку недуги для виявлення випадків захворювання.

"Ми не шукаємо раку там, де його з великою ймовірністю немає. Бо якщо всіх поголовно обстежувати, то деякі низькоспецифічні обстеження можуть виявитися неефективними. Наприклад, масові виявлення новоутворень можуть стати причиною і психологічного дисбалансу самих людей у віці після 55 і з цим треба буде справлятися", – пояснює лікар.

Профілактика без реклами

Але є і добра новина. Доки на всеукраїнському рівні державні мужі вирішують, як зробити українців здоровішими й наздогнати світові стандарти і статистику раннього виявлення хвороб, реальні сімейні лікарі роблять це вже, в окремо взятих амбулаторіях і приватних клініках. Наприклад, у центрі первинної медико-санітарної медицини Давидівської сільської ради, що неподалік Львова, профогляди влаштовують різним віковим групам.

"Окрім типових звернень до сімейного лікаря, ми запроваджуємо регулярні огляди. Наприклад, жінки в дітородному віці у нас навчені, що мають бути огляди в гінеколога, старші люди отримують свої види обстежень, як-от мамографію за показами після 45 років чи обстеження на рак прямої кишки. У нас вдало налагоджена комунікація з людьми, які підписали декларації з нашими лікарями. У такий спосіб нам вдається виявляти дуже багато хвороб на ранніх стадіях і надавати людям вчасну допомогу", – пояснює головна лікарка центру первинної медико-санітарної медицини Давидівської сільської ради Ірина Гнатів.

Завдяки проекту Світового банку на Львівщині тут отримали безкоштовно комп'ютери, отримують набори та щіточки, приїжджає гінеколог у визначені дні, мазки беруть на місці одноразовими наборами. За домовленістю з львівським скринінговим центром кожна жінка після 40 років може пройти безкоштовно мамографію. При цьому в Давидові немає чітких дат оглядів, тому немає черг чи напливів людей. Ці речі робляться просто системно і послідовно, декларанти почуваються впевнено завдяки довірі усіх учасників процесу. Завдяки цьому виявлено багато патологій на ранніх стадіях. Задоволені і лікарі, і самі пацієнти.

У мережі "Вулик", співзасновником якої є Ігор Заставний, відбувається щось схоже. Просто так само – без реклами і гучних заяв. Сімейні просто беруть це й роблять щодня – переконують людей, які до них щодня приходять, що краще обстежитись і вакцинуватися, ніж потім лікувати запущені стадії хвороби. І отримують результат завдяки довірі українців.

"Ми вчимо своїх людей, що пройти обстеження – це норма. Єдине, що наші сімейні лікарі є прихильниками думки, що так звана четвертинна профілактика – це норма, тобто ніяких непотрібних обстежень ми не призначаємо, тільки те, що виправдано та підтверджено науковими дослідженнями та міжнародними практиками", – підсумовує Ігор Заставний.