Приватники vs комунальники: зміна правил і здорова конкуренція на ринку медпослуг

Зоряна Круль
25 вересня, 2021 субота
18:21

Пандемія COVID-19 показала, наскільки важливою є медична галузь. Коли захворюваність сягала чергового піку, "ковідні" стаціонари на Львівщині, як і в інших регіонах країни, були заповнені практично "під зав’язку". Тоді ж почали точитися розмови про те, що області бракує приватних стаціонарів, зокрема інфекційних.

За інформацією українських ЗМІ, лише чотири приватні клініки в Україні приймали хворих із коронавірусом: дві в Києві та дві – в Одесі. За добу перебування пацієнти платили від 9 до 14 тисяч гривень, але попит однаково перевищував пропозицію. Всіх охочих приватні стаціонари вмістити не могли, тож їх записували в лист очікування.

Аналогічно – з приватними пологовими будинку. Журналістка "Еспресо.Захід" намагалася дізнатися, коли хоча б один із трьох приватних пологових, які мали б з'явитися у Львові, може почати приймати породіль. Проте ніхто з компетентних осіб не зміг назвати навіть приблизної дати початку чи завершення їх будівництва.

Частина медичної спільноти виступає проти розбудови приватної мережі. Мовляв, фахівці з комунальних закладів переходитимуть на роботу туди, і люди, які не мають грошей, не зможуть отримати медичної допомоги вчасно й належної якості. Частина медиків – обома руками "за", адже конкуренція стимулюватиме позитивні зміни, зокрема підвищення зарплат лікарям і середньому медичному медперсоналу. А чи виграють від цього пацієнти, тобто ми з вами? Говоримо на цю тему з керівницею Західного міжрегіонального департаменту Національної служби охорони здоров'я України Мар'яною Возницею, засновником і президентом першого в Україні медичного кластеру Андрієм Рікотою та директором департаменту охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації Орестом Чемерисом.

Мар'яна Возниця: "Комунальні заклади нарощують силу і приватники нарешті побачили у них конкурентів"

 
Фото: facebook Мар'яна Возниця

Національна служба висуває якісь додаткові вимоги до приватних медичних закладів, які виявляють бажання законтрактуватися з НСЗУ?

Ми не просто розподіляємо бюджетні кошти між лікарнями, а укладаємо з ними договори за тими чи іншими пакетами послуг програми медичних гарантій. До кожного з цих пакетів є свої вимоги щодо специфікації (обсягу медичних послуг, які надавач зобов’язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта. – Ред.) та умов закупівель медичних послуг. Працюємо з лікарнями різної форми власності: комунальними некомерційними підприємствами, фізичними особами-підприємцями та приватними медичними закладами. Для всіх існують ті самі правила контрактування – незалежно від того, яка у них форма власності, в якому населеному пункті вони працюють, яка чисельність штату, яка в них кількість пакетів тощо.

Пацієнти комунальних закладів і далі нерідко мусять "віддячувати" медикам і бігати в аптеку по ліки. Та й сервіс у таких закладах відверто "кульгає", якщо порівнювати з приватними клініками. На вашу думку, конкуренція між комунальними й приватними медичними закладами дозволить у майбутньому вирішити ці проблеми?

Коли є конкурентне середовище, це на користь усім, але в першу чергу – пацієнтам. Якщо Національна служба уклала договір з приватним чи комунальним закладом, вона цю послугу пацієнту вже оплатила, і пацієнт іде туди, де, на його думку, йому цю послугу нададуть найкраще.

"Коли почалася реформа фінансування системи охорони здоров'я (для чого, власне, й була створена Національна служба), з'явився т. зв. принцип екстериторіальності. Незалежно від того, де людина проживає – у Бродах, Краматорську чи Одесі, якщо вона отримала скерування від сімейного лікаря, має право звернутися за тією чи іншою послугою у будь-яку лікарню України, якщо та уклала договір з Національною службою, і, відповідно, отримати цю послугу безоплатно"

Є успішні комунальні заклади, які гарно працюють. Ми не маємо на них скарг (у НСЗУ працює "гаряча лінія", на яку пацієнти звертаються, коли "щось не так", і так само на нашому сайті у підрозділі "Громадянам" є форма електронного звернення, яку можна заповнити і надіслати). Всі ці звернення розглядають, зокрема наш міжрегіональний департамент так само комунікує з пацієнтами і закладами (коли виникає якась спірна ситуація. – Ред.). Уже є прецеденти, коли такі справи передавали в Національну поліцію, коли йшлося про вимагання коштів…

Без сумніву, для того, щоб зменшити кількість таких випадків, які, на жаль, і надалі подекуди трапляються в наших лікарнях, нам дуже потрібна підтримка самих пацієнтів, щоб вони зверталися, виявляли проактивну позицію. Тоді буде зрозуміло, яким є масштаб цих проблем, і не буде так, що хтось анонімно поскаржився, а хтось звинуватив у наклепі й "очорненні" з боку конкурентів. Коли є офіційне звернення, ми чітко знаємо, яка це людина звернулася, ведемо з нею комунікацію і розуміємо, була це нечесна гра проти когось чи справді така ситуація була.

Візьмімо, до прикладу, сусідню з нами Польщу. Там пацієнти можуть перебувати в черзі на планову операцію навіть рік, і лікарі цим користуються. Поєднуючи роботу у державному і приватному закладі, консультуючи такого пацієнта в державній клініці, пропонують йому не чекати казна-скільки на безкоштовну операцію, а прооперуватися вже наступного дня, заплативши в касу закладу необхідну суму. Чи немає ризику, що й у нас так буде?

У жодній країні світу немає системи охорони здоров'я, яка задовольняла б усіх. Кожна країна постійно шукає нові шляхи вдосконалення цієї системи, тому що в цьому є і політична складова. Йдеться про величезні фінанси, адже медицина – це дуже дорога частина, яка закладається в бюджет.

"У деяких європейських країнах лікарям забороняють поєднувати роботу у приватних і державних закладах, власне, щоб не було цих "перетягувань" пацієнтів"

Проблема черг є всюди, але частково вона вирішується постановкою питання, які саме спеціалісти й де мають працювати. Чи потрібно, умовно кажучи, 100 офтальмологів, чи потрібно 100 нефрологів? Якщо є потреба в якомусь вузькому спеціалісті, лікарня, щоб уникнути великої черги, запрошує такого лікаря, щоб він до них прийшов і пацієнти не чекали так довго. Це все – питання складних управлінських рішень, планувань і навіть питання міграції лікарів між країнами. У нас часто люблять повторювати: "Всі медики виїдуть у Польщу". А коли ти приїздиш у Польщу, то поляки кажуть: "У нас всі виїхали у Норвегію". А норвежці: "У нас всі поїхали працювати у США". Цей процес є безперервним, і щоб зменшити відтік кадрів, потрібні мудрі управлінські рішення на місцях, потрібно якось стимулювати працівників. Головний лікар обирає, що йому краще: знайти собі шостого заступника чи, наприклад, взяти у штат ще одного лікаря-нефролога.

Україна повноцінно в реформі перебуває менш ніж три роки. Ми – на самих початках. Як на мене, і так уже багато зроблено і з боку комунальних, і з боку приватних закладів.

Минулого тижня я брала участь у Форумі керівників і власників приватних медичних закладів в Одесі. Там уже відкрито говорили про конкуренцію між закладами різних форм власності. Приватники нарешті побачили конкурентів у комунальних закладах і пропонують менше конкурувати між собою, а включати в конкурентне поле комунальників, тому що вони також нарощують силу.

Зараз у суспільстві розгорнулася широка дискусія, а коли є дискусія, то будуть вимальовуватися й відповіді. Ідеалу немає ніде, але є над чим працювати. Це – завдання для всіх.

"Гроші з неба не падають. Гроші прийдуть лише за пацієнтом, а пацієнт йде туди, куди йому буде краще, незалежно від того, чи це приватна, чи комунальна лікарня"

На які приватні заклади є запит на Львівщині?

Запит є не на приватний чи комунальний заклад, а на доброго спеціаліста, довіру та безпеку. Якщо пацієнт довіряє лікарю, якщо розуміє, що якась клініка має дуже добру репутацію, що там рятують життя, то може не зважати на якісь сервісні моменти.

Сьогодні медичні заклади конкурують не так за пацієнтів, як за медиків, до яких прийдуть ці пацієнти. Якщо в лікарнях (приватних, комунальних – немає значення) працюватимуть медики, які не раді пацієнтам, на жаль, така клініка цих пацієнтів, швидше за все, втратить. Якщо там працюватиме досвідчений лікар чи молодий лікар, який стрімко розвивається, якщо клініка публічно висвітлюватиме свою діяльність, якщо управлінець лікарні, незалежно від форми власності, буде проактивним, змушуватиме своїх працівників учитися, якщо ці працівники володітимуть іноземними мовами, тобто зможуть з перших вуст слухати доповідачів на міжнародних наукових конференціях і семінарах, то, без сумніву, така клініка буде цікава пацієнту. А за пацієнтом, відповідно, прийдуть гроші.

Але певна частина українців і далі народжуватиме, проходитиме діагностику, лікування і реабілітацію за кордоном, допоки в нас не з'являться всі ті заклади, які покриють їхні потреби.

Завжди будуть люди, які їздитимуть за кордон, незалежно від того, яким буде рівень медицини в Україні. Вони хочуть, у них є можливість. Це – їхній вибір.

Від багатьох лікарів чула, що на Львівщині й так уже забагато лікарень, а місцева влада і потенційні інвестори регулярно анонсують, що будуватимуть нові.

Я навіть здогадуюся, від кого ви могли це чути – від лікарів, які працюють у комунальних закладах.

Львівська область і справді має велику кількість закладів охорони здоров'я, кількість яких з початку Незалежності майже не змінилася. А оскільки чисельність населення у нас не збільшується, відповідно, кожен наступний заклад, який відкривається, породжує конкуренцію для вже наявних. Це – завдання для управлінців, можливо, для органів місцевого самоврядування, які могли б це питання якимсь чином врегулювати. Пацієнт є один, і від того, чи є одна, чи п’ять лікарень, пацієнтів не стане в рази більше, щоб вистачило на всіх.

Андрій Рікота: "Ринок медичних послуг не є наповненим, інакше українці не їхали б лікуватися за кордон"

Джерело: Фото надав Андрій Рікота

Чи можна сказати, що ринок медичних послуг нарешті почав оживати?

Звісно, пандемія ще не завершилася, але вона вже не так сильно впливає на суспільне життя, як рік-півтора тому, коли зупинилися інвестиції в медичну й інші галузі й загалом їх розвиток. Очевидно, що якісь заплановані проєкти, які були відкладені, можна починати реалізовувати, а також можуть з'являтися нові. Слід розуміти, що реалізація таких складних проєктів, як, приміром, приватна лікарня повного циклу (у Львові наразі немає жодної), – це справа не одного року.

Коронавірус змінив ставлення людей до медичної сфери?

Так, і бізнесу, і суспільства. Стало очевидним, що це стабільна сфера, яка є важливою для людей і яка може капіталізовуватися.

Хто, на вашу думку, виграє від розвитку приватної медицини?

Усі: пацієнти, які матимуть ширший вибір якісних медичних послуг; лікарі, які зможуть обирати, де їм краще працевлаштуватися, щоб реалізуватися професійно; і ті, хто в цей бізнес інвестує.

Ми ж усі розуміємо, що де-факто безкоштовної медицини не існує. Пацієнт, який несе кошти виконавцю за ті чи інші послуги (або за нього, з його ж податків, сплачує НСЗУ), хоче мати вибір.

"Якщо буде більше приватних клінік, то буде й більша конкуренція і це добре, бо учасники ринку медичних послуг (комунальні і приватні заклади охорони здоров'я) намагатимуться надати пацієнту більш якісні послуги"

Сьогодні багато людей надає перевагу приватним медичним закладам – з тієї причини, що там діють прозорі, зрозумілі "правила гри". Людина наперед знає, в яку конкретно суму їй обійдуться ті чи інші послуги і за що конкретно відповідає клініка та лікар. Також не менш важливими є умови перебування і ставлення до пацієнта.

А немає ризику, що лікарі з комунальних лікарень масово переходитимуть на роботу у приватні клініки?

Уже сьогодні багато лікарів поєднує роботу в закладах різних форм власності. Зауважую тенденцію: медики, які попрацювали і там, і там, розуміють, що у приватних клініках більш цивілізовані умови праці і переходять туди на роботу повністю. Оскільки комунальні та приватні заклади працюють на одному ринку, конкуренції, річ ясна, не уникнути. Клінікам доведеться боротися за пацієнтів, але в першу чергу – за медперсонал, бо лікують, як відомо, не стіни, а фахівці. І пацієнт, обираючи заклад, орієнтується передусім на те, хто в ньому працює. Далі у списку йдуть сучасні протоколи лікування, наявність обладнання сучасного рівня, а також сервіс. З сервісом у наших лікарнях поки що сутужно, проте з часом і ця проблема вирішиться. Заклади, в які пацієнти не звертаються, довго "на плаву" не втримаються…    

Наскільки наповненим є ринок медичних послуг?

Він не є достатньо наповненим, інакше українці не їхали б лікуватися за кордон. Якщо ми відкриємо у Львові приватний кардіохірургічний заклад, приватний стаціонар для лікування онкозахворювань і приватний пологовий будинок, то полегшимо життя передусім львів’янам. Вони зможуть отримувати якісні медичні послуги світового рівня вдома і не треба їм буде шукати способу вирішити свої проблеми за кордоном чи в інших містах. А часто саме так і відбувається – люди шукають або обладнання, якого немає у Львові, або протокол чи методику, якою тут не користуються. Жінки їдуть народжувати в Польщу. Онкохворі летять лікуватися в Туреччину...

Активно розвиваючи приватний сектор медицини у Львові, можна збільшити потоки медичних туристів з інших міст і країн?

Ключовим у виборі медичного закладу для медичного туриста є або унікальність методики, або прийнятна ціна. Тому, звичайно, якщо ми надаватимемо такі послуги, яких немає в інших містах, до нас їхатимуть з усієї України. Щоб ви розуміли: на деякі діагностичні процедури, які проводяться виключно в Києві, черга розписана на кілька місяців наперед!

Якщо ж ми пропонуватимемо більш привабливі ціни на наші послуги, то збільшимо відвідуваність Львова іноземцями з метою отримання медичних послуг. Наразі вони найбільше цікавляться нашими послугами з репродуктології та стоматології.

Наскільки цінним для міста є медичний турист?

Медичний турист приїздить не один раз. Окрім того, він може завершити своє лікування і повернутися до Львова вже як звичайний турист. Або ж може приїхати на лікування з особою супроводу чи родичами, які в цей час можуть займатися іншими активностями в місті. Кожен такий візит іноземця до Львова сприяє розвиткові не тільки медичного, а й ресторанно-готельного та інших видів бізнесу. І поповнює таким чином скарбничку міста.

Можете навести приклади країн, які успішно розвивають в'їзний медичний туризм?

Німеччина, Швейцарія, США. Там працює багато успішних клінік, які пропонують провідні методики та сучасні протоколи (лікування. – Ред.). Маємо також приклад Туреччини, яка за останні 10 років активно інвестувала в розвиток медичної галузі й на сьогодні є лідером у кількох напрямах і приймає медичних туристів з усього світу. Або Південної Кореї, яка розвиває свій медичний туризм за підтримки держави. Чи того ж Ізраїлю, який цілеспрямовано працює на зовнішні ринки.

Орест Чемерис: "Зростання присутності приватного сектору на ринку не до вподоби тим медикам, які не хочуть вчитися і вдосконалюватися. Але така модель вже не працює"

Фото: з відкритих джерел

Поява приватного сектору, зокрема в частині стаціонарного лікування – це позитив?

Однозначно. Приватний стаціонар, аби отримати ліцензію на діяльність, (а також, якщо він має бажання підписати угоди з НСЗУ, щоб надавати допомогу за Програмою медичних гарантій), мусить відповідати певним вимогам, які до нього висуває держава. Якщо приватна установа має всі дозвільні документи, це означає, що вона може надавати заявлену медичну допомогу і пацієнт може почуватися в такому закладі безпечно.

"Сьогодні пацієнти можуть отримувати безкоштовні медичні послуги у приватних клініках, якщо така послуга гарантована державою, а приватна установа, відповідно, має пакет з НСЗУ. Раніше ми не могли собі такого уявити"

Нові правила гри на ринку змусять керівництво комунальних закладів охорони здоров'я переглянути свою кадрову політику?

Кожен керівник установи хоче бачити у своєму штаті лікаря, до якого приходять пацієнти, бо кількість пролікованих пацієнтів пропорційна доходу, який отримуватиме установа. Коли зросла присутність приватного сектору на ринку, комунальні заклади розпочали реальну боротьбу за кращих спеціалістів, різними заохочувальними маневрами переконуючи їх працювати у себе. Звісно, це не до вподоби тим медикам, які стояли на позиціях, що вчитися і вдосконалюватися не потрібно, що "якісь" пацієнти так чи інакше до них прийдуть. Сьогодні ця модель уже не працює і це є стимулом для всіх. Для комунальних закладів – покращити матеріально-технічну базу. Для приватних, які мають хорошу матеріально-технічну базу, але, на жаль, не мають достатньої кількості кваліфікованих фахівців, – шукати фахові кадри.

Колись у нас була прив’язка до тарифної сітки, була визначена мінімальна заробітна плата, а вже далі враховувався стаж роботи, категорія тощо. Сьогодні, коли заклади стали комунальними, тобто фактично стали підприємствами, керівники закладів (як правило, це – генеральні директори) вже не є обмеженими у фінансовому стимулюванні своїх працівників і можуть преміювати їх, залежно від того, наскільки фаховим є той чи інший спеціаліст і скільки він заробляє коштів для закладу. Це – абсолютно нормальні речі, адже ми ввійшли у ринок. Однак слід пам’ятати, що охорона здоров'я – це все-таки соціально чутлива сфера, і на першому місці в нас повинна стояти не вартість послуги, а здоров'я пацієнта. Так, ми це називаємо "медичною послугою", але насправді лікар лікує. Це важливо, бо можемо зайти так в економіку і, умовно кажучи, почати трактувати людське життя як вимірювану певними категоріями річ.

Наразі українці ще не зіштовхувалися зі ситуацією, коли на діагностичну процедуру чи візит до вузького спеціаліста потрібно чекати 2-3 місяці або ж іти у приватну клініку і оплачувати візит з власної кишені. Але якщо проаналізувати досвід інших країн, то майбутнє малюється саме таким.

Деякі пацієнти хочуть потрапити на прийом до конкретного лікаря, який має достатньо високий рівень кваліфікації. Зрозуміло, що приватний сектор буде також боротися за такого цінного працівника. Тож, щоб потрапити до такого лікаря на обстеження, можливо, пацієнту й справді доведеться піти до приватної клініки і заплатити там певні кошти. Але таку саму послугу він може отримати у комунальному закладі і, можливо, навіть у того самого лікаря. Просто потрібно трохи почекати. Людина вже сама обирає, як їй краще.

Де межа? Коли потрібно буде сказати: "Стоп, приватних клінік у нас уже як аптек – на кожному кроці"?

Завданням департаменту є формування спроможної госпітальної мережі. Звичайно ж, що у пріоритеті – заклади комунальної власності. Що стосується приватних, обмежувати й забороняти ми не можемо. Якщо приватний заклад отримав ліцензію, має право на життя.

"Ринок – саморегулююча система. Якщо у нас буде працювати, скажімо, 10 стаціонарів і з тих 10 конкурентно-спроможним буде один, то шляхом природного відбору інші дев'ять будуть, на жаль, приреченими"

До межі ми дійдемо, коли постане питання, а хто ж працюватиме в цих приватних закладах?

У більшості випадків працівники приватних закладів є одночасно працівниками закладів комунальних, адже там є їхнє основне місце праці. Проте вже сьогодні багато хороших фахівців відмовилося від роботи у комунальних закладах на користь приватних, і я не бачу в цьому нічого поганого. Я – за те, щоб була здорова конкуренція. Тоді кожен пацієнт отримуватиме якісну медичну допомогу – і в приватних, і в комунальних медичних закладах.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

Читайте також:
Олександра Устінова
15 липня, 2021 четвер
"Аваков підмінив санкційні списки РНБО", − Олександра Устінова
Тарас Кучма
16 жовтня, 2021 субота
"Діти мерзнуть вже зараз", − мер Дрогобича Тарас Кучма
карантин
17 жовтня, 2021 неділя
Нові карантинні правила у Львові: що зміниться з понеділка
Львів
+3
  • Львів
  • Київ
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 26.26
    Купівля 26.26
    Продаж 26.51
  • EUR
    Купівля 30.23
    Продаж 30.69
  • Актуальне
  • Важливе
2021, понедiлок
18 жовтня
10:17
Інтерв’ю
Томас Іла
"Вірити в реформи і не зупинятися". Литовець Томас Іла про Україну в НАТО
09:57
ДТП
У Червоноградському районі внаслідок падіння з мопеда загинув чоловік
09:35
коронавірус
COVID-19 на Львівщині: за добу від ускладнень хвороби померли 24 людини
09:13
землетрус
На Закарпатті зафіксували землетрус
08:48
відключення світла
У Львові та Винниках декілька вулиць будуть без світла. Перелік
08:22
зона ООС
Окупанти продовжують обстрілювати українські позиції на Донбасі
08:00
туман
Погода на Львівщині 18 жовтня: ранковий туман, прохолода, але без істотних опадів
2021, неділя
17 жовтня
21:30
акценти
Нові карантинні правила у Львові, яблучне варення та фільми про осінь, – акценти від "Еспресо.Захід"
21:05
місто Львів
Львів став найгіршим обласним центром Західної України у рейтингу комфортності міст
20:37
Донька міського голови з Чернівеччини оскандалилася з фото на Красній Площі у Москві
20:10
Рятувальники відшукали туриста з Харкова, який заблукав у Карпатах
19:42
Barbie
ONUKA, Go_A, Скрябін та Гоголь: відомих українців втілили у вигляді ляльок Барбі та Кенів
19:15
Фільми про осінь: що подивитися, закутавшись у теплу ковдру
18:48
Інтерв’ю
Тамара Майовська
"Те саме, що народитися з рудим волоссям" – львів’янка про нетрадиційну орієнтацію
18:20
На Івано-Франківщині відновлюють оборонну лінію часів Першої світової війни
17:55
У ДТП на Буковині загинув молодий рятувальник
17:28
До Львова гелікоптером доправили 11-річного хлопчика у стані мозкової коми
17:00
яблучне варення
Ірина Березовська. Яблучне варення
16:33
У Львівську домівку врятованих тварин привезуть поранену косулю з Тернопільщини
16:05
На Волині ветеран АТО представив виставку портретів 
15:38
Інтерв’ю
Тетяна Таїрова-Яковлева
"Конотопську битву варто розглядати як символ", - російська історикиня
15:27
Рятувальники припинили пошуки жінки, яка начебто травмувалася на горі Піп Іван
14:59
велосипедисти
На Львівщині проведуть міжнародні змагання з велоперегонів
14:31
Інтерв’ю
Людмила Корсун (Осташ)
Від піаністки до оперної співачки: історія любові до мистецтва співу
14:03
Олег Манчура
Олег Манчура. Батурин. Місце сили
13:35
ЦНАП
У Львові ЦНАПи прийматимуть відвідувачів лише за попереднім записом
13:08
Книга року ВВС-2021
Львівські книги потрапили до Довгих списків премії Книга року ВВС-2021
12:40
Городоцька
Львів'янам обіцяють компенсацію за цілодобовий ремонт перехрестя Бандери – Городоцька
12:30
Monobank припинить обслуговування карток зі злотими
12:13
На трасі Львів-Тернопіль легковик зіткнувся з вантажівкою: двоє людей загинули
11:18
загибель
У Львові через отруєння чадним газом загинули двоє людей
10:50
На Волині сталась смертельна ДТП, загинула молода жінка
10:23
карантин
Нові карантинні правила у Львові: що зміниться з понеділка
09:55
коронавірус
На Львівщині COVID-19 за добу підхопили ще майже 600 людей
09:28
Донбас
Окупанти на Донбасі гатять із забороненої зброї: де зафіксовані обстріли
09:00
осінь
Хмарно, але без дощу: погода на Львівщині 17 жовтня
2021, субота
16 жовтня
23:10
Катерина Бабкіна
Лауреаткою Центральноєвропейської літературної премії "Ангелус" стала Катерина Бабкіна
22:15
акценти
Як боротися з булінгом у школі та сім адрес Леся Курбаса у Львові, – акценти від "Еспресо.Захід"
22:00
Інтерв’ю
Олег Володкевич
"Ми бачимо абсолютно однакові причини війни", - режисер Олег Володкевич про паралелі сьогодення і України часів гетьмана Виговського
21:30
Стало відомо, хто загинув у ДТП на Закарпатті
Більше новин