"Понад 500 зарубіжних музикантів взяли до репертуару твори українських композиторів лише за останніх три тижні", – ініціатори Ukrainian Live Classic 

Понад 500 запитів на ноти української музики. Саме стільки отримали ініціатори та організатори першого у світі мобільного додатку з українською класичною музикою Ukrainian Live Classic Тарас Демко та Іван Остапович за понад місяць існування у цьому додатку сторінки Ukrainian Scores. 

Про це інформує "Еспресо.Захід".

Цей додаток два роки тому  розробила Громадська організація Сollegium за підтримки Українського культурного фонду. І дотепер він є чи не єдиним джерелом, яке у вільному доступі широко презентує українську музику від 17-століття аж до сучасності в якісному записі та з грамотними анотаціями. А сторінка нот з'явилася у ньому на другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про неї і  наша розмова з директором проєкту Ukrainian Live Classic Тарасом Демком та його артистичним директором Іваном Остаповичем.

Не секрет, що війна в Україні спровокувала у світі великий вибух зацікавлення українським народом загалом і його культурою зокрема. Відтак багато зарубіжних музикантів захотіло висловити свою солідарність з Україною через виконання української музики у своїх країнах. І тут постало логічне питання, а де взяти ноти і на яких композиторів варто звернути увагу. 

Т.Д.: Власне, за порадою, де взяти ноти того чи іншого твору чи на який саме твір варто звернути увагу, до нас  з-за кордону зверталися ще до війни. Відтак думка створити у межах проєкту Ukrainian Live Classic "нотну" сторінку виникла не сьогодні. Але війна пришвидшила, щоби зусилля ініціативної групи Ukrainian Live Classic, Львівського Органного Залу,  Українського Інституту та Lyatoshynsky-Club пішли у світ. Відтак за останніх три тижні понад 500 людей отримали ноти української музики і 90 відсотків з них – це мешканці зарубіжжя.

І.О.: Цей проєкт з нотами засвідчив те, над чим у перспективі маємо  працювати всією країною – над інформацією про себе у світі англійською мовою. Світ зараз дійсно хоче цього і це світові треба давати. Адже насправді вишукати англомовну інформацію про стиль того чи іншого музичного твору, про його інструментовку й інші речі практично неможливо. Та й то на ці пошуки треба витратити чимало годин – час, який ніхто просто заради цікавості витрачати не буде.

Початок війни увів багатьох українців у стан шоку, з якого донині вийшли не всі. Здавалося, життя спинилося.  Дехто, особливо люди творчі, після шоку впали у творчий ступор. Як пережив початок війни очолюваний вами Львівський органний зал? Коли збагнули, що готові повернутися до роботи?

Т.Д.: Відколи в  Україні був оголошений воєнний стан, ми насправді  жодного дня не припиняли роботу. Уся команда органного залу, попри те, що не можна  було організовувати публічних подій, щодня приходила на роботу. Багато хто з нас волонтерив і волонтерить далі, але ми зрозуміли, що є речі, котрі – окрім нас – ніхто інший зробити не зможе. Відповідно, швидко зав'язали партнерства, підключилися до існуючих ініціатив, зміцнивши їх, зробили купу інших речей, щоби сторінка  Ukrainian Scores тільки утверджувалася та розширювалася. На сьогодні у нашому проєкті 175 українських композиторів і кількість їх дедалі зростає. І це справді успіх. Адже пересічний українець навряд чи назве більше трьох-п'яти імен українських композиторів. А тут майже дві сотні. І ще більше творів, які мають шанс зазвучати у світі. 

Такі речі, вочевидь, передбачають узгодження певних моментів у площині авторського права. Адже – на рівні теорії – композитори живуть з музики, яку пишуть.

Т.Д.: Справді, наш проєкт некомерційний, покликаний, в першу чергу, на промоцію української культури, але авторське право – передусім. Якщо композитор давно помер, його творчість вважається національним надбанням.  Якщо інтелектуальна власність закріплена за кимось, то питаємо про дозволи у спадкоємців.  

Були прецеденти, що хтось таки спробував завести мову про свій відсоток?

І.О.: Жоден із сучасних композиторів чи спадкоємців тих, кого вже немає, не сказав нам: "Ні, я не дам вам нот, поки не отримаю щось натомість". Ми просимо в кожного письмову згоду на таку публікацію. А коли хтось ноти того чи іншого композитора просить, то з'ясовуємо, хто і де має намір той чи інший твір зіграти і повідомляємо про це його автору. 

Хто з композиторів сьогодні найбільш затребуваний?

І.О. Тут треба розрізняти, для якого складу хочуть той чи інший твір. Якщо хочуть хорові речі, то багато хто просить музику відомої композиторки Ганни Гаврилець (якої не стало у лютому цього року). Музиканти бажають виконувати гімн України, твори Олександра Щетинського, фортепіанну музику Віктора Косенка та Миколи Лисенка (до яких ми ще пропонуємо звернути увагу на творчість Барвінського)  й інше. У Європі зараз дуже популярними є аматорські хори, то люди просять українські пісні, щоб солідаризуватися з Україною ще й у такий спосіб. Але наш проєкт  працює переважно з класичною  музикою, попри те, що трохи таких пісень у нашій базі все ж є. Тому маючи міцне партнерство зі справжніми українськими патріотами з Британії, відомими музикантами Ларисою та Павлом Гуньками, які уже багато років реалізують неймовірний проєкт Ukrainian Art Song –  роблять спеціальну транслітерацію українських пісень англійською, як співати українською, виписують специфіку вимови –  ми усіх таких охочих скеровуємо до них. За час існування сторінки Ukrainian Scores Лариса та Павло Гуньки за нашим скеруванням допомогли уже кільком десяткам людей. 

Т.Д.: Тут така важлива річ: особливість проєкту з нотами є в тому,  що ми не просто викладаємо ці ноти у вільний доступ, а ставимо також  на зв'язок з тими, хто про ту чи іншу музику запитує. Тобто не лише запитуємо, де людина цю музику буде виконувати, а й просимо надіслати якісь результати – публікації, фото, відео. І це важливо як для нас, так  і музикантів, котрі беруться українську музику зіграти: взаємна солідаризація, небайдужість. Це дуже зворушує, коли у відповідь на ноти нам дякують  і засвідчують, що  в нашій боротьбі проти Росії світ з нами і конкретні люди також. Особливо, коли людина  до початку війни з Росією взагалі нічого не знала про українську музику і раптом відкрила для себе, що ця музика не просто є, а вона розмаїта і неймовірно цікава. Отож у тому, щоби пропагувати Україну у царині музики якомога більше, бачимо сьогодні не тільки власне завдання, а місію. 

Розмовляла Ярина Коваль

• Нагадаємо, на Великдень у Львівському органному залі готують святкові концерти 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.