Через нього угорці отримали свою назву: історія, таємниці та легенди давнього Ужгородського замку

"Еспресо.Захід" розповість історію, цікаві факти та моторошні легенди про Ужгородський замок (або замок Унгвар), що є найзахіднішою фортецею в Україні.

Давня історія Ужгородського замку

Фото: Вікіпедія

Середньовічні джерела вказують, що вже в IX столітті в Ужгороді була дерев’яна оборонна споруда, але до нашого часу збереглися найдавніші кам’яні залишки фортеці, які датуються лише XIII століттям. Більшість теперішнього замку постала тільки в XVI столітті, коли востаннє була проведена значна перебудова фортеці під вимоги часу.

Тож є щонайменше два джерела, які згадують про існування замкових укріплень у IX столітті – це давньоруський літописець Нестор і хроніка Gesta Hungarorum (Діяння угрів). Обидва тексти виникли приблизно в один час – XІ-ХІІ століття. Нестор літописець наводить точну дату – 898 рік, мовляв, саме тоді угри, які йшли через "гори великі", захопили Ужгород та "спалили замок" і вбили його власника – легендарного князя Лаборця, який був очільником білих хорватів.  

Угорське джерело розказує подібну історію про те, як угри в кінці IX ст., рухаючись з півночі на південь, досягли Карпатських гір і підійшли до тодішнього Ужгорода.

"Слов’янський володар замку князь Лаборець втік", але угорці наздогнали його та вбили. Після цього мадяри, які увійшли до замку, проголосили своїм новим лідером сина вбитого князя Алмоша – Арпада. "А оскільки обрання Арпада князем відбулося в Ungvаron (Ужгороді), його назвали князем Хунгвара, а його доблесний народ отримав ім’я hungari". Тобто прямо пов’язуючи виникнення назв "Угорщина" й "угорці" з Ужгородським замком. Хоча історики й відкидають цю історію, однак сам факт цікавий.

Фото: Вікіпедія

Розкопки свідчать, що до появи замку ще у VIII столітті на вершині місцевої гори дійсно було поселення білих хорватів. А вже за сто років, перед приходом угорців, тут виник дерев’яний форт, в якому розташувалася імовірна резиденція згаданого князя Лаборця. Угорці, коли захопили Ужгород, спалили фортецю Лаборця, але за певний час самі її й відбудували. Мадяри зробили її більш потужною, бо половецькі орди, що здійснили у кінці ХІ століття набіг на Закарпаття, не змогли увірватися в замок.

Однак Ужгородський замок не встояв перед навалою татаро-монгольських військ у середині ХІІІ століття. Фортецю було зруйновано. Тому, коли монголи відступили, король Угорщини Белла IV наказав побудувати кам'яні укріплення та замки для захисту кордонів країни. Тоді й виникли найдавніше збережені кам’яні частини Ужгородського замку, що збереглися до наших днів.

Перебудова замку за часів власності графів Другетів

Фото: Вікіпедія

У ХIV столітті король угорців Карл Роберт подарував замок і округу братам Другетам (заможна династія франко-італійського походження), які 350 років ним володіли. Саме Другети звели теперішню прямокутну оборонну споруду з ромбоподібними бастіонами, що нагадували замки південної Італії. Вони століттями зміцнювали замок і в XVI столітті надали фортеці теперішнього вигляду.

Архітекторами Ужгородського замку були італійські інженери, які й провели його повну реконструкцію, налаштували замок під вогнепальну зброю та залпи гармат. Тоді були зведені потужні кам'яні стіни шириною до 3 м і висотою до 10 м, що оточували замок, укріплені чотирма бастіонами та трикутним бастіоном заввишки до 10-15 метрів, на його майданчиках розміщувалися гармати. Підхід до замку з північного сходу унеможливлювала стрімка скеля, з інших боків – рови завширшки 15-20 метрів і завглибшки 8-10 метрів. Подібний, хоча й значно мілкіший, рів також оточував внутрішній замок. Майже 30-метровий колодязь також був у внутрішньому дворику. В цілому замок був майже неприступним.

Фото: guide.karpaty

Окрім цього, в замку була побудована каплиця, яка відіграла важливу роль у 1646 році. Саме тут місцеві православні священники у присутності католицького єпископа проголосили виникнення греко-католицької церкви на Закарпатті. У замку була підписана Ужгородська унія.

Читайте також: Як на Закарпатті виникла своя греко-католицька церква: історія Ужгородської унії та боротьби з угорцями Мукачівської греко-католицької єпархії

Фото: Вікіпедія

Коли на початку XVI століття значна частина угорської корони потрапила під вплив імперії Габсбургів, почалася громадянська війна і Другети були то в одному, то в іншому таборі. В Угорщині тривали нескінченні війни та повстання, замок переходив кілька разів до угорсько-трансільванських князів, знову повертався до Другетів, які загалом були лояльні о Габсбургів. У 1684 році повстанська армія князя Трансильванії Імре Текелі вдерлася в Ужгород і зайняла замок. Володар замку, остання гілка родини Другетів, був страчений за свою відданість німецькому імператору. Так Ужгородський замок втратив своїх володарів графського роду Другетів, які майже чотири століття ним керували.

Від помпезних балів угорських дворян до семінарії й музею

Фото: Вікіпедія

У 1691 році Ужгород та його замок стали власністю графа Міклоша Берчені, який був лідером антигабсбурзького угорського національно-визвольного повстання Ференца ІІ Ракоці. Коли він одружився з угорською графинею Крістіною Чакі, подружжя оселилося в Ужгородському замку, зробивши з внутрішнього двору житловий палац, де часто лунала музика і проводили бали. Графиня перевезла з рідних країв сотні картин, гравюр, цінних книжок і вишуканих меблів. Міклош та Крістіна вели яскраве життя у замку.

На початку XVIІІ століття антигабсбурзьке повстання провалилося, власники Ужгородського замку змушені були втікати за кордон від австрійських військ. У 1711 році Ужгородський замок остаточно перейшов у розпорядження австрійської корони. Саме в цей час із нього до Відня вивезено всі матеріальні цінності: картини, меблі, колекцію дорогоцінного посуду, зброю.

За пів століття відбулося розшматування трьома імперіями Речі Посполитої, і Ужгородський замок остаточно втратив своє військово-стратегічне значення. Австрійська імператриця Марія-Терезія 1775 року передала замок Мукачівській греко-католицькій єпархії, аби створити там богословську академію, тоді ж була проведена незначна перебудова замку і знищена лицарська зала.

Фактично до приходу радянських військ у замку майже 200 років діяла духовна семінарія. Та комуністи швидко змінили ситуацію. У 1944 році радянці зайняли замок, а священників вигнали з нього. У 1946 році семінарію остаточно закрили, назвавши її "ворожою агентурою". А вже 1947 року в Ужгородському замку відкрили краєзнавчий музей. На сьогодні в музеї зберігається понад 150 тис. різноманітних експонатів. У 1970 році просто неба поруч із замком відкрили Музей народної архітектури та побуту, де представлені зразки житла і садиб закарпатців. Щодо фортеці, то у 1960-х роках її почали реставрувати, відновивши замкову браму, південно-західний фасад, деякі дверні та віконні рами, збудувавши новий міст через рів. За незалежної України тут також проводили певні реставраційні роботи, тож нині Ужгородський замок - один із тих, що досить добре зберігся.

Легенди Ужгородського замку

Фото: travel.rada-uzhgorod

Як і кожна давня фортеця, Ужгородський замок зберігає чимало своїх легенд і секретів, які накопичилися за тисячолітню історію.

Історія про привид Білої Діви

Фото: Вікіпедія

Якщо вірити найвідомішій легенді про Ужгородський замок, старою будівлею вночі гуляє привид Білої Діви – дочки графа Другета. Угорський магнат начебто в одну з кам’яних стін замурував власну доньку живцем!

Жорстока смерть очікувала на дівчину за роман із сусіднім воєводою, який планував захопити замок. Вона розповіла йому секрети замку, зокрема про підземний прохід. Дізнавшись про зраду доньки, розгніваний граф наказав стратити її негайно, а згодом убив і воєводу.

Як кажуть гіди, відтоді щоночі замком гуляє привид у довгому білому вбранні. Це донька графа, яка шукає свого коханого, а з першими півнями зникає... Не один турист намагався зробити її світлину, та поки що це не вдалося нікому.

Історія про коваля Катка

Фото: Вікіпедія

Ця легенда є різновидом легенди про Білу Діву, але тут йдеться про бідного селянина-коваля Катка, який був закоханий у доньку графа Другета. Звісно, що про можливість весілля не могло бути й мови. Почувши таку відповідь від доньки графа, коваль через нерозділене кохання облишив своє майно та пішов жити в лісі неподалік фортеці. Він ледь не збожеволів там.

Та коли граф Другет стратив власну доньку через розкриття важливої таємниці ворогу, селянин повернувся до села й допоміг облаштувати колодязь у замку. Після цього він покінчив життя самогубством, перед тим пообіцявши, що глибокий замковий колодязь виконуватиме всі мрії закоханих! Тому не одна пара, яка відвідувала замок, кидала на щастя монетку в нього, щоб їхню любов не розділили ні гроші, ні влада, ні перелюб.

Читайте також: Найвідоміша фортеця Карпат: таємниці і легенди тисячолітнього Мукачівського замку