По-звичайному незвичні. Львівський стендапер про майбутнє української комедії

Львів разом із Києвом зараз вважають осередком українського стендапу, тож, щоб дізнатися більше про залаштунки наразі ще незвичного для більшості українців гумору, "Еспресо.Захід" поспілкувався з львівським стендап-коміком, резидентом Stand up battle club Вадимом Дзюньком. 

Як стають коміками

Історія Вадима в гуморі розпочалася зі школи. Хлопець розповідає, що на шкільних концертах розігрував з друзями відомі комедійні сценки, які "списав" із КВК. 

"Ми знаходили популярні мініатюри, перекладали їх українською й повторювали у школі. Тоді ще навіть не могли припустити, що можна придумати щось своє", – згадує комік.  

Хоча після школи, вже під час навчання в університеті, "придумати щось своє" таки вдалося. Спочатку Вадим грав у складі команди "Зефір" на КВК-змаганнях "Університетська осінь", пізніше – у складі збірної Львова в "Лізі Сміху". А перші спроби у стендапі почалися 2016 року, коли друг Вадима побачив оголошення "Відкритого мікрофона". 

"Відкритий мікрофон" – це можливість для кожного охочого виступити зі своїм матеріалом у жанрі стендап. Так коміки перевіряють жарти для своїх монологів і набувають сценічного досвіду. 

Вадим запевняє: "Ми з другом взяли участь у цьому "мікрофоні" й перший виступ нам одразу ж вдався – публіка хіхікала. Щоправда, ми ще тоді не розуміли конкретно, з чого аудиторія сміється. Вже з часом розібрались, як потрібно писати жарти". 

Так паралельно з іграми у складі команд комік почав виступати сольно як стендапер. Тепер, каже, займається лише стендапом і навряд чи повернеться до командного виду гумору. 

"У команді ти не один відповідаєш за якість виступу й тому, якщо гра не вдалася, то це може бути не твоя провина, але відповідальність несеш з усіма. Особливо, якщо граєш з друзями, то є ризик конфліктів, – каже комік. – У стендапі інша справа – все залежить лише від тебе і тобі нічого не потрібно, крім світла, мікрофона й залу". 


Фото надав Вадим Дзюнько

Як працюють стендапери

Вадим виступає зі стендапом чотири-п’ять разів на тиждень, тож заняття комедією може назвати не просто хобі, а роботою. Хоч, зізнається, тато досі не розуміє, чим займається його син, а мамі важко змиритися з матюками, сказаними на загал. 

"Але стендап якраз і особливий своєю щирістю. Як ти спілкуєшся в житті, так і говоритимеш зі сцени. Звісно, коміки дещо прикрашають свої жарти, аби досягти сильнішого ефекту. Але брехати нікому не вийде. Я не жартуватиму про дружину й дітей, якщо в мене їх немає. Глядач не сприймає брехні, він не буде з такого сміятися", – запевняє хлопець. 

Але є й інші, хоч і правдиві, теми, про які Вадим не жартуватиме. Каже, ніколи не пожартує про війну на Донбасі, Майдан і чиюсь хворобу. Зрештою, і сам не любить, коли про це жартують інші.

Загалом, аби створити смішний виступ тривалістю 15 хвилин, коміку потрібно відвідати два чи три "Відкриті мікрофони". Монолог для однієї такої перевірки складається з кількох блоків, тобто жартів на одну тему. Вадим стверджує, що з досвідом почав розуміти, які саме жарти точно сподобаються публіці, а тому рідко "викидає" якийсь матеріал після "Відкритого мікрофона". Доводиться хіба щось переписувати, коли не бачить відгуку аудиторії на певний відрізок. 

Стендап, за словами Вадима, – це смішно оформлений життєвий досвід, а комікам залишається тільки постаратися, щоби правильно його донести до глядача. Насправді стендапери створюють певний парадокс, адже є багато несмішних у житті, проте успішних на сцені коміків. Вадим каже, коли пише жарт, він з нього не сміється, а тільки думає над тим, як краще його оформити, що ще додати, тобто це суто робочий процес. Та й, зрештою, веселощів з ідеального життя не вийде. 

"Щасливі люди гумор не пишуть, – додає стендапер. – Нікому не буде смішно, якщо у тебе класне дитинство, повноцінна сім’я і багате, щасливе життя. Швидше сміятимуться з того, що тобі не вдалося в школі чи в стосунках з дівчиною. Люди сміються, та й коміки жартують, із того, що болить". 

Читайте також: По-звичайному незвичні. Книгарка, що торгує біля пам’ятника Федорову – про заробіток, "кришування" й найпопулярніші книги.

Можливо, саме тому стендап стає настільки популярним в Україні. Хоч Вадим і вважає, що популярність командних видів гумору з часом зросте, але, поки вони перебувають у кризовому стані, стендап розпочинає свою "золоту добу". 

У Львові, зокрема, щодня влаштовують стендаперські заходи, на яких себе може випробувати кожен охочий. Тому комікам-початківцям зараз набиратися досвіду набагато легше. За наявності майданчиків для концертів і хорошої конкуренції на сцені стендап в Україні успішно розвиватиметься. 

"Зараз важливо, щоб було менше російськомовного контенту. Бо українські російськомовні коміки поступаються російським стендаперам. Тоді як коміки, що розмовляють українською, мають свою особливість, а тому є помітнішими. Якщо створюватимемо більше українського контенту, думаю, великий рівень впізнаваності й популярності українських коміків не за горами. Та я вже відчуваю, що ми стаємо новим, хоч і гумористичним, "Океаном Ельзи". Незабаром збиратимемо стільки ж аудиторії, як Святослав Вакарчук з піснями, а наші жарти повторюватимуть стадіони", – сміється Вадим. 

Топ українських стендаперів, на думку Вадима Дзюнька

• Максим Кравець
• Андрій Щегель
• Роман Щербан
• Лєра Мандзюк
• Тарас Яремій
• Олег Лузанов
• Богдан Вахнич

Читайте також: "Москва горить": львівські коміки "підірвали" Рашу.

"По-звичайному незвичні" – це проєкт від "Еспресо.Захід", в матеріалах якого розповідаємо про людей з цікавими професіями. Це історії про особливості робочих днів поза офісом, найвищі досягнення в незвичних професіях і найдрібніші негаразди, на які людина з іншого боку ширми ніколи не зверне уваги.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.