Жденіївська громада на Закарпатті виділила землю на Вододільному хребті під підготовку до будівництва вітропарку

Про це стало відомо з прямої трансляції з сесії сільської ради.

Йдеться про:

216,76 га (кадастровий номер 2121585000:13:001:0001) — смуга землі вздовж Верховинського Вододільного хребта, який є водорозділом басейнів річок Тиси та Вісли.

13,38 га (кадастровий номер 2121585000:14:001:0001) — ділянка на горі Гостра, поблизу сіл Розтока, Кічерний, Перехресний і Буковець.

Рішення передбачає виготовлення технічної документації щодо поділу цих ділянок і надання дозволу на проведення інженерно-геологічних вишукувань за межами населених пунктів.

Читайте також: Карта масштабної забудови вітротурбінами високогір'я Закарпаття, яку планують здійснити компанії з донецьким корінням

Екологічні організації, зокрема ГО "Екосфера", попереджають: ці території — це високогірні субальпійські луки, оточені пралісами та об’єктами природно-заповідного фонду, без автомобільних доріг, лише з туристичними стежками. Тут проходить популярний Закарпатський туристичний шлях. Активісти наголошують, що підготовка майданчиків під вітротурбіни вимагатиме знищення частини кам’янистого гребеня хребта, прокладання доріг і втручання в унікальні екосистеми.

За словами природоохоронців, ухвалені рішення фактично запускають процес масштабної забудови Верховинського Вододільного хребта від сіл Розтока до гори Зелеменний.

"Депутати фактично пішли на порушення законодавства"

"Як голова, так і більшість депутатів фактично пішли на порушення законодавства, — наголосила  голова організації "Зберегти Пікуй" Наталія Вишневська. — Вони проголосували за рішення, які мають ознаки порушення закону і можуть бути скасовані в судовому порядку".

Вона також додала, що депутатам селищної ради дуже бракує хорошого семінару про їхні повноваження, про те, як вони беруть участь у засіданнях та впливають на проєкти рішень. Більшість із них абсолютно не обізнана в цих питаннях, і заручниками їхньої низької обізнаності стає Верховинсько-Вододільний хребет та гора Гостра.

"Це яскравий приклад того, що національне надбання — наші хребти і гори — вирішують фактично 15 людей, які, на мою думку, навіть не знають, що таке оцінка впливу на довкілля".

З іншого боку, зазначає Вишневська, за 30 років у громаді майже нічого не змінилося, особливо в інфраструктурі та дорогах. 

"Люди доведені до відчаю. Наприклад, у селі Грабівниця скасували громадський транспорт через стан дорожнього покриття. Але вітропарки пропонують авансом кошти за майбутні відсотки з виробництва електроенергії — і це приваблює", - каже вона.

Забудовники: хто стоїть за вітропарками

Ініціатором проєкту є група компаній "Вітряні парки України" (ТОВ УК "Вітряні парки України"), пов’язана з екснардепом Максимом Єфімовим та бізнесменом Олегом Мкртчаном. Ця група через дочірні фірми реалізує масштабну програму вітроенергетики в Карпатах – загалом планується встановити до 225 вітротурбін (близько 1,167 ГВт сукупної потужності) на високогір’ї Закарпаття. Зокрема, у Тячівському районі (кластери "Усть-Чорна" і "Дубове", що включають полонини Красна, Свидовець та Апецька) заплановано 138 турбін сумарною потужністю ~717,6 МВт.

 До реалізації проєкту також залучено  ТОВ "Френдлі Віндтехнолоджі", яке планує виробляти вітротурбіни (до 100 шт. на рік) та співпрацює з "Вітряними парками" у будівництві карпатських ВЕС. Хоча "співпрацює" не є зовсім правильним словом, адже бенефіціаром "Френдлівінд" є Владислав Єременко, який є зазначеним керівником у "Вітропарках".

Читайте також: Від бідних кріпаків до сусідів Медведчука: що відомо про селище Жденієво на Закарпатті, яке голосуватиме за забудову високогір'я Карпат