Храм у Старуні на Прикарпатті претендує на премію спілки архітекторів

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національної спілки архітекторів України, передає "Еспресо.Захід".

"Архітектурна концепція храмового комплексу – споруда, що виростає із пагорба, нава для вірян заглиблена в землю, а вівтарна частина виринає, здіймаючись над пагорбом білою вершиною. Символізм рішення – змістовна та силуетна стилізація: підземна нава уособлює підпільне служіння Симеона Лукача в часи гонінь УГКЦ, сила чисельної молитви дає можливість церкві вистояти та вирватись з-під землі, постати світлим силуетом над буденністю. Фронтальний фасад Собору водночас символізує постать Симеона на схилі пагорба, обличчям до рідного села, розгорнувши руки, запрошує християн в обійми молитви", – йдеться у дописі.

Нагадаємо, 22 серпня 2025 року на Старунській горі на Прикарпатті освятили храм на честь блаженного священномученика Симеона Лукача. Чин освячення очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у співслужінні архієреїв та численного духовенства.

Архітектором храму був Юрій Ковальчук, а будівництво стало можливим завдяки фінансовій та фізичній підтримці вірян, зокрема "вихідців з цього села, батьківщини блаженного Симеона Лукача", та місцевих жителів.

За словами архітектора, храм розрахований на дві тисячі людей, але завдяки інфраструктурі та можливості трансформації нижньої церкви, комплекс може прийняти одночасно від 15 до 20 тисяч вірян.

Постать Симеона Лукача

Отець Володимир Лукашевський підкреслює, що постать Симеона Лукача є особливо важливою через його зв’язок з рідною землею.

"Симеон Лукач є особливим, тому що це його рідне село. Він тут народився, зростав, ходив до початкової школи, а згодом душпастирював як священник у Старуні та навколишніх селах. Блаженний Симеон Лукач помер 61 рік тому, і досі живуть люди, які його пам’ятають", — зазначив отець.

Собор Блаженного Симеона Лукача став п’ятою святинею УГКЦ в селі. Крім нього, у Старуні ще діють храм Святої Параскеви-П’ятниці (1908), храм Святих апостолів Петра і Павла (2006), храм Вознесіння Господнього (2013) і храм Благовіщення Пресвятої Богородиці (2023).