У Львові презентували онлайн-платформу для відновлення лісів України

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

На Львівщині презентували Платформу відновлення лісів України — перше в Україні онлайн-рішення, яке визначає території, де створення лісових насаджень є доцільним і корисним з екологічного, кліматичного й соціально-економічного погляду. 

Ініціативу реалізували Всесвітній фонд природи WWF-Україна у партнерстві з ІТ-компанією SoftServe в межах програми OpenTech. Платформа доступна для всіх охочих за посиланням: forestoration.wwf.ua. 

Вона допомагає громадам, лісівникам, бізнесу й органам влади планувати відновлення лісів на основі наукових рекомендацій і просторових даних. Користувач може визначати придатні ділянки для висадження дерев, отримувати покрокові інструкції, розраховувати вуглецевий показник насадження, а також бачити так звані No Go Areas — території, де ліс садити не можна, бо там природно мають існувати інші екосистеми, як-от степи, луки чи болота.

"Якщо повторювати схеми минулого, помилки побачимо через десятиліття" 

Менеджерка лісових проєктів WWF-Україна Ганна Лобченко пояснила "Еспресо.Захід", що створення Платформи покликане подолати головну проблему сучасного лісового сектора — шаблонність підходів до відновлення. 

Ганна Лобченко, фото: WWF

"Ліси відновлюються, але дуже часто повторюються шаблонні підходи, які використовувалися 10, 20, 30, 40 років тому. Схеми не змінюються десятиліттями, хоча клімат, обставини в країні, розподіл вологи — усе вже інше", — зазначила вона. 

За її словами, багато нинішніх практик відновлення залишаються сталими, навіть попри зміну клімату: 

"Якщо ми сьогодні будемо повторювати ту саму схему, яку втілювали 50 років тому — з відстанню між рослинами, підбором видів — ми маємо розуміти, що ці дерева мають вирости через сто років. Помилку ми побачимо не завтра, а через десятиріччя. Саме тому важливо вже зараз враховувати потенційні зміни, зокрема зменшення кількості вологи та зміщення природних зон".

Ганна Лобченко підкреслила, що кліматичні зміни впливають навіть на межі природних зон:

"Якщо степ раніше пролягав певною межею, зараз він "пішов" північніше. Ми вже бачимо, що деякі плодові дерева ростуть краще там, де раніше їм було непритаманно. Це треба враховувати у процесі відновлення лісів". 

Вона навела приклад однієї з ділянок  на Львівщині, яка стала прикладом вдалого оновлення лісу відповідно до нових умов: 

"Там росла вільха, яка є нетиповою для цих умов. Ми провели заготівлю деревини, але відновили ділянку не тією ж породою, а створили дубове насадження з домішкою липи, черешні та ялини. Тобто замінили те, що не властиве місцевості, на адаптовані види". 

За словами експертки, саме такий підхід — не кількість висаджених дерев, а якість відновлення — має стати новим стандартом лісовідновлення в Україні.

Не всі території потрібно заліснювати 

Окрему увагу у Платформі приділяють територіям, де не варто саджати ліс. 

"Є так звані No Go Areas — ділянки, на яких не потрібно відтворювати ліси. Це природоохоронні території, болота, луки, степові екосистеми. Ми часто не цінуємо, наприклад, болото, бо воно асоціюється з чимось неприємним, але це надзвичайно цінна екосистема, яка живить вологою величезний ландшафт", — зазначила Лобченко. 

Вона наголосила, що ліси не повинні з’являтися там, де природа створила іншу стабільну систему, і навела приклад південних регіонів України: 

"У південних областях часто докладають божевільних зусиль, садять і садять, але рослини не приживаються, бо там мало вологи. Це даремні зусилля. Натомість ці ландшафти можна трансформувати в пасовища або залишити степову рослинність, яка адаптована до цих умов".

Представники Львівської обласної державної адміністрації підкреслили, що обрання Львівщини пілотним регіоном невипадкове: область має активну громадськість і традиційно високий рівень зацікавленості у темі сталого лісокористування. 

ІТ-компанія SoftServe, яка забезпечила технічну розробку Платформи, вбачає в цьому приклад ефективного партнерства між наукою, технологіями й громадським сектором. 

"Ми прагнемо, щоб відновлення лісів ґрунтувалося не лише на кількості висаджених дерев, а на якості рішень", — наголосила директорка зі сталого розвитку компанії Юлія Кувітанова.

Для довідки 

Платформа відновлення лісів України базується на принципах кліматично розумного та наближеного до природи лісового господарювання, узгоджених із підходами Європейського Союзу. Проєкт допомагає уникати заліснення територій, де природно мають існувати інші екосистеми, сприяє використанню місцевих видів дерев і створенню змішаних, стійких лісів. На рівні країни Платформа сприятиме реалізації Лісової стратегії ЄС до 2030 року та Європейського зеленого курсу, що визначають ліси як природного союзника у боротьбі зі зміною клімату.

Наразі ліси займають лише близько 15,9% території України, хоча експерти вважають, що для забезпечення екологічної рівноваги цей показник має бути не менше ніж 20%. Саме тому платформа дозволяє конкретизувати ділянки під заліснення, продумати стратегію взаємодії з власниками цих земель та сформувати детальний поетапний план проєкту (що, де і як саджати, а також догляд за молодими насадженнями), а також оцінити вуглецевий внесок таких посадок. Усе це сприяє впровадженню проєктів заліснення, які відповідають сучасним науковим рекомендаціям та враховують кліматичні й екосистемні вимоги.

• Компанія з Ужгорода сплатила майже 1 млн грн штрафу за знищення пралісу, вирубаного задля дороги до ВЕС на полонині Руна