Львів 21 липня попрощається з трьома захисниками України

Про це повідомляє ЛМР, передає "Еспресо.Захід". 

Прощання з Дмитром Богатирьовим розпочнеться о 09:30 у каплиці біля Храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ (вул. Білогорща, 65).

Прощання з Андрієм Стрийським розпочнеться о 09:30 у Храмі Христового Воскресіння УГКЦ (вул. Городоцька, 319).

Чин похорону Дмитра Богатирьова, Андрія Стрийського та Віктора Гуменюка відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11). Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають полеглих захисників на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Що відомо про захисників

Віктор Гуменюк "Гуня" (31.01.2001 – 16.07.2025) Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 66 Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №55 м. Львова. Здобув професійну освіту за спеціальністю електромеханік лічильно-обчислювальних машин у Вищому професійному училищі № 20 м. Львова.

Зі слів рідних, був жвавим, щирим і позитивним, справедливим і відданим, найкращим чоловіком та батьком. Його вирізняли мужність, відповідальність і глибокий інтерес до історії України, зброї та військової справи.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів добровільно став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Херсонському, Дніпропетровському та Донецькому напрямках у лавах 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Нагороджений, нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнаками Президента України "За оборону України", орденом "За мужність" III ступеня, відзнаками Міністра оборони України "Хрест доблесті" та медаллю "За поранення".

У Віктора Гуменюка залишилися син, дружина, батьки, сестра з родиною та куми.

Дмитро Богатирьов "Богатир" (15.05.1999 – 10.07.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 55 м.Львова. Згодом здобув фахову освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну за спеціальністю «Швейне виробництво».

Працював електромонтером підстанції у Державному підприємстві "Львівенергоком".

Зі слів рідних, був світлою, щирою й життєрадісною людиною з гарним почуттям гумору. Його любили за відкритість, доброзичливість та здатність бути поруч у потрібну мить. Любив тварин, завжди прагнув допомогти і не залишався осторонь.

Із 2025 року добровільно став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі роти ударних безпілотних авіаційних комплексів "Чорний Стриж" 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Успішно закінчив курси підготовки зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних авіаційних комплексів І класу з безпілотними літальними апаратами мультироторного типу "Вампір".

У Дмитра Богатирьова залишилися син, дружина, батьки, сестра та бабуся.

Андрій Стрийський "Марципан" (30.01.1999 – 10.07.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 68 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького за спеціальністю "Гігієна, санітарія та експертиза".

Працював у кінотеатрі "Multiplex", де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Професійно займався бадмінтоном – був багаторазовим призером змагань по всій Україні.

Зі слів рідних, був найкращим сином, чоловіком і батьком. Завжди позитивний, щирий і усміхнений, легко знаходив спільну мову з людьми, мав багато друзів і завжди був готовий прийти на допомогу. Був успішним у всіх починаннях і залишив по собі світлу пам’ять.

Був активним учасником спільноти "Молодіжне християнське товариство "Світло з Назарету" та громадської організації "Молодіжний Націоналістичний Конгрес".

Із перших днів повномасштабного вторгнення долучився до волонтерської діяльності – організовував та передавав автомобілі для потреб українських захисників на схід.

У 2023 році успішно завершив курс підготовки бойових медиків.

Із 2025 року добровільно став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі роти ударних безпілотних авіаційних комплексів "Чорний Стриж" 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Успішно закінчив курси підготовки зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних авіаційних комплексів І класу з безпілотними літальними апаратами мультироторного типу «Вампір».

У Андрія Стрийського залишилися донька, дружина та батьки.