live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

В "Електроні" прокоментували ймовірність закупівлі білоруських автобусів для Львова


фото: Електрон
У концерні розгорнуто пояснили свою позицію щодо заяв мера Львова про ймовірну закупівлю для міста автобусів білоруського виробництва.

Про це йдеться в заяві "Електрона", передає "Еспресо.Захід".

Як зазначено в заяві, українське підприємство сплатило б до місцевого та державного бюджетів України понад 100 млн грн податків і понад дві сотні працівників мали б зайнятість і заробітну плату протягом року. Натомість у разі замовлення автобусів у іноземного виробника кошти працюватимуть на розвиток інших держав. 

"Електрон" зазначає: їхні автобуси марки А186 нового покоління серійно виготовляють з 2016 року і вони  вирізняються серед більшості автобусів, що продаються на ринку України. Ці автобуси дещо дорожчі, проте, наголошують у концерні, їхня ціна виправдана економічною ефективністю в експлуатації протягом "життєвого циклу" транспорту з  гарантією понад 15 років. У конструкції А185 "Електрон" застосували низку новітніх конструкторських рішень. У пресслужбі концерну стверджують, що автобуси за технічним рівнем слід порівнювати з сучасними автобусами виробництва таких фірм, як "МАN", "MERCEDES", "Solaris Bus & Coach", а не з "МАЗ 203", що належить до попереднього покоління.

"Також на різницю в цінах між українськими та білоруським виробником суттєво впливає низка інших факторів. МАЗ – це державне підприємство, що отримує підтримку коштом субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй в країні. МАЗ активно продає автобуси в Україні й при їх ввезенні не сплачує мито. Чому? Тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД (віртуальної співдружності держав, що утворилися при розпаді Радянського Союзу). Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі по сплаті клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження. До того ж президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, в т.ч. України, надав МАЗу у 2017-18 р. безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн. USD. Проте, всупереч значній державній підтримці, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015-2018 років становили понад 100 млн USD. Вищенаведена фінансова інформація подається з відкритих джерел Білорусі", – пояснили в концерні.

На підприємстві зазначили, що все це в сукупності свідчить про застосовування білоруським виробником демпінгу – заниженого ціноутворення на ринку України. Також ще одним підтвердженням демпінгу "МАЗу" на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів "МАЗ 203", які придбав Київ на умовах лізингу (без тендеру), на 30% вища, ніж у Львові.

Водночас власне білоруський ринок транспорту, попри чинну угоду про вільну торгівлю в рамках СНД, є повністю закритий для іноземних виробників, в тому числі й українських: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь.

В "Електроні" наголошують, що  українські виробники працюють у зовсім інших умовах, без жодних податкових пільг та преференцій від держави, а кредитна політика фінансових інституцій спрямована хіба що на повне знищення українських товаровиробників: відсотки за кредити зашкалюють – до  20% і вище. До того ж українські товаровиробники незахищені від непрогнозованих коливань вартості закордонної валюти: тільки через непередбачувані валютні коливання підприємства концерну втратили на поставці 50 тролейбусів для Львова понад 40 млн. грн.

Окрім того, в концерні звернули увагу на ще один інструмент, який не залучали для економії бюджетних коштів. Йдеться про практику застосування європейськими і світовими банками важливої преференції: замовники можуть надавати 15-відсоткову різницю при пільговому тарифі для товарів, що виробляли чи створені у країні й містять мінімум 30% місцевого готового продукту. Це можливість хоча б частково захистити інтереси українських виробників. У документації згаданого тендеру, на жаль, ця опція була відсутня. Хоча в інших містах України її успішно застосовують. 

Для довідки – за останні роки (включаючи кризові 2019-2020 роки) концерн "Електрон" сплатив понад мільярд гривень податків у місцевий та державний бюджети України.

В "Електроні" стверджують, що Україна чи не єдина країна у світі, яка в держзакупівлях не використовує нецінові критерії: не враховують ні життєвий цикл пропонованої техніки та обладнання, ні локалізацію, ні зайнятість, ні корпоративну соціальну відповідальність, ні екологію – нічого, тільки ціна. Саме тому концерн закликав Верховну Раду невідкладно розглянути та прийняти у другому читанні:

  • проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3476);
  • проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3477);
  • зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (№3739).

Також, як ідеться в заяві підприємства, Національний банк України, Мінфін та Міністерство інфраструктури мали б розробити запобіжні механізми від негативних наслідків непрогнозованих і спекулятивних валютних коливань. Окрім того, позитивний досвід Кабінету Міністрів України щодо пільгового кредитування малих і середніх виробників слід поширити на машинобудування як стратегічну галузь економіки.

"Уряду необхідно терміново переглянути умови Договору про зону вільної торгівлі безпосередньо з Республікою Білорусь та/або з іншими країнами учасниками зони вільної торгівлі СНД і виключити тролейбуси, автобуси, трамваї, електробуси  з переліку товарів, що не підлягають безмитному ввезенню в Україну. Крім цього, необхідно переглянути або при можливості денонсувати Правила визначення країни походження товарів, які дозволяють країні-експортеру самостійно визначати критерій достатньої обробки/переробки товару та видавати сертифікат про походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі. Здійснення цих кроків унеможливить продовження дискримінації українських виробників при публічних закупівлях.  Ці питання є в компетенції держави, а не в органів  місцевого самоврядування. Свої пропозиції концерн "Електрон' надав Уряду та Верховній Раді України  і вони вже тривалий час очікують свого розгляду", – підсумовують в "Електроні".

  • Нагадаємо, нещодавно завершився тендер на закупівлю 100 дванадцятиметрових низькопідлогових автобусів. Ця закупівля відбувається в рамках співпраці з Європейським інвестиційним банком. Участь у тендері на виробництво 100 автобусів для Львова брали п’ять учасників: "Богдан", "УкрЄвроМаз", "Сучасні вантажівки", "Otokar" (Туреччина) та "Електрон". 
  • Мер Львова Андрій Садовий зазначив, що за оцінками міжнародних експертів, найвигіднішу пропозицію подала білоруська компанія "МАЗ".У Львівській міській раді роздумували над тим, чи варто купувати автобуси білоруської компанії "МАЗ". 
  • Тим часом на Луцькому автоскладальному заводі "Богдан" повідомили, що Садовий оголосив білоруський завод переможцем тендеру без висновків спеціалістів ЄІБ. Ще торік у квітні ймовірним переможцем тендеру називали саме луцьке підприємство.
  • Фракція партії "Європейська солідарність" у ЛМР закликала місцеві ради утриматись від закупівлі товарів у білоруських держпідприємств за бюджетні кошти.
  • А депутат Львівської міської ради Володимир Марусяк  повідомив, що тендер ще можна змінити, щоб закупити товар у львівського виробника.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал

новини партнерів

27 лютого, 2021 субота

26 лютого, 2021 п'ятниця

27 лютого, 2021 субота

26 лютого, 2021 п'ятниця

25 лютого, 2021 четвер

24 лютого, 2021 середа

Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Введіть слово, щоб почати