Знайди млин
Оголошені імена переможців фотоконкурсу, що допомагає укладати перший в історії перелік млинів України.
Українська млинологічна асоціація оголосила імена переможців у спеціальній номінації "Млини" – українській частині міжнародного фотоконкурсу "Вікі любить пам'ятки". Завдяки цій номінації, метою якої є укладення переліку млинів на території України та їхня фотофіксація, дослідникам вже відомо сьогодні не про 266 млинів на українських теренах (як вважалося ще два роки тому), а про 725, інформує "Еспресо.Захід" з посиланням на онлайн-сторінку фотоконкурсу "Вікі любить пам'ятки", що його регіональні відділення Фонду Вікімедіа проводять у понад 50 країнах світу.
Отже, про що мова? Про власні світлини млинів, навіть тих, котрі до 2020 року не збереглися з вказанням, де саме цей млин і яка інформація автору фото про нього відома.
За словами краєзнавиці, авторки низки книжок про пам'ятки України, упорядника та редактора другого випуску "Українського млинологічного журналу" ( 2019) Олени Крушинської, яка увійшла до журі у спецномінації "Млини", до конкурсу "Вікі любить пам'ятки" "Українську млинологічну асоціація" організатори запросили торік. Завдяки цьому створено перший в історії перелік млинів України, суттєво зріс інтерес до цієї маловідомої загалом категорії пам’яток, вийшов випуск "Українського млинологічного журналу", що стало поштовхом до наступних досліджень. А також українська спецномінація відразу отримала міжнародний розголос – результати конкурсу та коментарі членів журі, зокрема і президента Міжнародного млинологічного товариства (TIMS) Віллема ван Берґена, були опубліковані в журналі "International Molinology" – при цьому світлина вітряка у Пустовітах, що її зробив переможець української спецномінації "Млини" Олександр Мальон, прикрасила обкладинку.
До речі, президент TIMS Віллем ван Берґен увійшов до журі конкурсу (яке також склали уже названа Олена Крушинська і Сергій Криниця) і цього року. А 2020 року свої фотографії запропонувало 79 учасників. Зокрема, ідеться про 1157 фотографію 237 млинів – дерев’яних та мурованих, різного стану збереженості – від діючих і до напівзруйнованих. Оскільки фото було дуже багато і вони були справді цікавими, журі поділило друге і третє місця між кількома учасниками.
Отже, перше місце посіла світлина водяного млина у Беньківцях (що на Опіллі) авторства Мирослава Переймибіди. Друге місце поділили три фотографії – млина у Сатанові Хмельницької області (автор фото – Сергій Зисько), вітряка у Лутаві, що на Чернігівщини та вітряка у Пустовітах Київської області (обидва фото зробив Олександр Мальон). Третє місце посіло чотири світлини – водяного млина у Буцькому каньйоні на р. Гірський Тікич (Наталія Мостова), інтер’єра вітряного млина (Михайло Кулішов), вид на вже знайомий вітряк у Пустовітах, (Олександр Мальон) та два вітряки у Чернівецькому музеї просто неба, підсвічені у вечірній час (Тарас Піц).
Ще чотири світлини отримали особливу відзнаку від журі.
Як зауважила на сайті адміністраторка розділу Вікіпедії українською мовою, членкиня організаційного комітету конкурсу Наталія Тимків, організація окремої спеціальної номінації – це багато додаткової роботи.
"Ця робота, видається, що трохи виходить за рамки конкурсу, – каже Наталія Тимків, – ми, наприклад, приймаємо й роботи, де зображені об’єкти, які не перебувають на обліку у держави і у яких нема офіційного статусу пам’яток. Хоча насправді багато з них заслуговують на це, заслуговують на те, щоб їх оберігали, ними пишалися й популяризували. Коли ми в оргкомі обговорювали чи братися до цієї спецномінації знову цього року, одним із аргументів за проведення було те, що все ж первинна мета конкурсу – отримувати світлини для ілюстрування Вікіпедії. І як не дивно, але фотографії млинів цілком можуть стати взагалі першими (або й єдиними!) фото села, в якому вони є, під вільною ліцензією. Коли журі визначило переможців, я пройшлася статтями у Вікіпедії про ці населені пункти – ми мали рацію. Так, у статті про село Беньківці РОгатинського району Івано-Франківської області єдиною ілюстрацією до цього… був герб села. А тепер там є і фото млина Мирослава Переймибіди. У селах Лутава, Кривчик – не було жодного фото. Це чудово, що навколо теми млинів сформувалася активна спільнота людей, які вишукують інформацію, шукають і документують млини. А тепер –діляться ними з тисячами читачів Вікіпедії, що загалом допомагає туризму, місцевій економіці, турботі про ті об’єкти, які "наносять" села й містечка на карти мандрівників".
Фото: wlm.org.ua
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.
- Актуальне
- Важливе