На Львівщині відкрили пам’ятник політв’язню та дисиденту Зіновію Красівському

Про це у коментарі "Еспресо.Захід" розповів учасник урочистого відкриття, дослідник історії ОУН та УПА Микола Посівнич.

"Ідея спорудити пам'ятник виникла більше десяти років тому з нагоди 80-річчя Зіновія Красівського у 2009 році. Його відразу планували спорудити у місті Моршині на Львівщині, де Провідник проживав останні роки і помер у 1991 році. Однією з голових ініціаторів стала сестра Володимира (Дмитришин), монахиня ще підпільної УГКЦ, що добре зналась зі Зіновієм Краківським та постійно допомагала йому. Та оргкомітет було сформовано лише у 2012 році. Тоді ж було оголошено збірку коштів, яку проводили по цілому світу", - розповідає Микола Посівнич.

Читайте також: На Прикарпатті встановлять монумент на місці бою упівців з енкаведистами

Як зазначає "Український погляд", перше засідання ініціативної групи зі спорудження пам’ятника відбулось 21 лютого 2013 року. В березні цього ж року рішенням Моршинської міської ради було затверджено організаційний комітет, до складу якого увійшли представники влади, громадських організацій, підприємств та установ міста. Оргкомітет оголосив конкурс на кращий проєкт пам’ятника, за результатами якого переміг молодий скульптор Василь Заляска, земляком Зіновія Красівського (обоє вихідці з Долинського краю). Орієнтовна вартість спорудження становила близько 800 тис. грн.

Далі справа вперлась в кошти, які збирали усім світом. Частину фінансування було виділено з бюджету, частково надали місцеві підприємства і благодійники. Також долучились і представники діаспори з різних країн.

Вже зараз до того, що пам’ятник врешті постав на площі у Моршині, чимало приклався місцевий осередок партії "Європейська Солідарність" та чинний мер міста Руслан Ільницький.

Довідково.

Зіновій Красівський є символом боротьби за Україну в часи, коли, здавалося б, ніякої перспективи здобути Незалежність не було. Він є наочним доказом, що ОУН продовжувала боротьбу і в 1960-ті, і в 1970-ті роки. Він же не припиняв її до останнього дня свого життя, чим і заслужив винагороду дожити до здобуття Незалежності, світлу пам'ять у серцях нащадків та право на увіковічення у монументі.

Народився у 1929 році у с. Витвиця Долинського повіту на Івано-Франківщині. У 1948 році за націоналістичні погляди його родину вивезли у Казахстан. Він сам втік і повернувся в Україну, де перебував у нелегальному становищі. У 1949 році вперше заарештований до 5 років ув'язнення та довічного заслання. У 1959 році заарештований вдруге у Караганді, де перебувала його родина. Йому вдається втекти і знов повернутись в Україну. У Львові вступає в університет на філологічний факультет і працює у науковій бібліотеці.

У 1963 році стає одним з засновників нелегальної організації Український національний фронт, яка виступала з засудженням сталінізму, репресій, русифікації. Готували відозви до громадян та державних чиновників. Втретє заарештований у 1967 році та засуджений до 12 років позбавлення волі. У 1972 році проти Зіновія Красівського фабрикують нову справу і відправляють на примусове психіатричне лікування.

У 1979 році одружується з Оленою Антонів (колишня дружина В'ячеслава Чорновола), яка оформлює опікунство над ним, бо радянська медицина визнала його "параноїдальним шизофреником". Цього ж року стає членом Української гельсинської групи. У 1980 році Зіновія Красівського знову арештували. В Україну йому вдалося повернутись лише у 1985 році.

Загалом під арештом Зіновій Красівський провів більше 20 рік.

Був ініціатором створення у 1990 році об'єднання ДСУ (Державна Самостійність України), стояв біля витоків створення партії націоналістів вже в часи незалежної України, боровся за відновлення УГКЦ. До кінця життя очолював Крайовий Провід ОУН в Україні.

В останні роки жив у Моршині, що на Львівщині, де і помер місяць після здобуття Україною незалежності, 20 вересня 1991 року.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.