У Гарнізонному храмі розповіли, чому варто відвідати галереї, які нещодавно відкрили для огляду

Відповідний список оприлюднили на офіційному сайті Підземель храму, передає "Еспресо.Захід". 

Отже, якщо Ви ще не були на хорах і навіть якщо були, тримайте 5 причин, чому варто відвідати це місце:

1. Атмосфера та 100% автентичність епохи бароко у Львові;
2. Можливість побачити виставку "скарбів" Гарнізонного храму. Зараз на хорах облаштована експозиція про історію та сучасність храму, в рамках якої можна побачити різноманітні автентичні експонати від XVIII до ХХ ст.;
3. Можна краще роздивитись відреставровану фреску XVIII ст. над головним вівтарем та пошукати на ній різні частини світу і інші деталі;
4. Можна зблизька оглянути орган та його міхи, а також дізнатись про його функціонування;
5. Також, є нагода побачити каплицю з розписами, про існування якої знають лише ті, хто бував на галереях.

Як і весь храм, хори є прикрашені фресками, виконаними орієнтовно в 1740-41 рр. під керівництвом Себастьяна Екштайна. На жаль, протягом радянського часу, багато що з цих розписів було втрачено і зараз ці фрески все ще чекають на свою реставрацію. Тим не менше, навіть такий, дещо поруйнований часом стан створює особливу атмосферу, яку можна відчути завітавши на хори Гарнізонного храму.

Відзначимо, що Гарнізонний храм був побудований на початку XVII ст. і вважався одним з найбільших костелів Львова. За деякими оцінками, в храмі одночасно могло перебувати до 3 тис. осіб (при тому, що населення всього міста на час побудови церкви становило 4-6 тис.). Навіть в наші дні така "місткість" є значною. Така чисельність забезпечувалась за рахунок широких емпор над боковими навами церкви. Фактично, за 390 років з дня побудови храму досі у Львові немає жодної іншої святині з такими великими галереями.

У центральній частині хорів, яка розташована над притвором (входом) церкви розташований орган та його міхи. Відповідно, цю частину використовували для музичного супроводу Літургій.

Ліва частина галерей була призначена для фундаторів/жертводавців храму, а також для самих монахів. Справа в тім, що в давнину існував звичай за яким головні жертводавці монастиря (а храм, нагадаємо, колись був монастирським), а також самі монахи могли  молитись окремо від прихожан. Для їх потреб у цій галереї існувала невелика каплиця, яка в хорошому стані збереглась до наших днів.

І нарешті права сторона емпор була призначена для учнів єзуїтської колегії. Справа в тім, що єзуїти, природно, надавали великого значення духовному зростанню своїх учнів. Фактично, їх ціллю було виховання освіченої та побожної молоді, яка згодом займала вагомі посади у державі та підтримувала Католицьку Церкву. З цією метою, монахи засновували учнівські товариства – т.зв. Содаліції, які спільно відвідували Меси та здійснювали харитативну діяльність (відвідували хворих, ув’язнених тощо). Так як храм та монастир (тепер будівля СЗШ № 62) є єдиним архітектурним комплексом, в кінці правої частини хорів був окремий вхід, через який учні (і монахи теж) могли потрапити до храму і повернутись до монастирської школи. Зараз зберігся портал цього входу, який можна побачити.

Вхід на хори є вільним, але потрібно попередньо зареєструвати час відвідин. Це можна зробити на офіційному сайті.

Нагадаємо, як повідомляв "Еспресо.Захід", Гарнізонний храм ім. Петра та Павла у Львові з 27 липня відкрив для відвідувань свої галереї.