"Ці дії пов’язані з моєю публічною позицією щодо захисту карпатських лісів": нардепка Іванна Климпуш-Цинцадзе каже, що біля її будинку нишпорили невідомі
Народна депутатка та голова Комітету ВР з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що поблизу її будинку перебували невідомі особи, які зазирали через паркан, знімали подвір’я та розпитували про неї, називаючись журналістами. Політикиня пов’язує ці дії зі своєю публічною позицією щодо захисту карпатських лісів і розцінює інцидент як можливий тиск та спробу дискредитації
Про це Іванна Климпуш-Цинцадзе написала на своїй фейсбук-сторінці, передає Еспресо.Захід.
"Щойно під нашим будинком нишпорили невідомі люди: зазирали через паркан, знімали подвір’я і дім, розпитували, чи я тут живу, називалися журналістами й випитували мій номер телефону. Для ясності: журналісти всіх поважних видань і телеканалів давно мають мій номер і прекрасно знають, як зв’язатися зі мною для коментаря. Тому ці "підпарканні розшуки" не мають нічого спільного з професійною журналістикою. У мене немає сумнівів, що ці дії пов’язані з моєю публічною позицією щодо захисту карпатських лісів. Очевидно, готується чергова хвиля тиску і дискредитації", – каже народна депутатка.
Іванна Климпуш-Цинцадзе закликає припинити провокації. "Вимагаю від влади та її обслуги припинити ці брудні провокації. Замість полювання на тих, хто захищає ліси, займіться тими, хто ці ліси знищує, діє всупереч закону, національним інтересам і майбутньому держави", – наголошує політикиня.
Читайте також: "Хочуть швидко заробити, зруйнувавши гірські хребти", – нардепка Климпуш-Цинцадзе про загрозу забудови Карпат вітряками
Про забудову вітряками полонини Руна
Міністерство економіки 13 лютого повідомило, що надало позитивний висновок щодо проєкту будівництва ВЕС на полонині Руна у межах Тур’є-Реметівської громади Закарпатської області.
Як повідомили у міністерстві, під час оцінки врахували вплив проєкту на природоохоронні території, праліси, водно-болотні угіддя та диких тварин, зокрема птахів і кажанів. За цими результатами встановили, що ділянка, де планують звести ВЕС, розташована поза межами пралісів, водно-болотних угідь міжнародного значення та територій природно-заповідного фонду. А найближчі природоохоронні об’єкти розміщені на відстані 80, 140 та 490 метрів, тож їхні охоронні зони не порушуватимуться.
Сама полонина Руна, на думку чиновників, не є первинною дикою територією, ще з 1960-х років зазнала антропогенного впливу через військову інфраструктуру. Проєкт також не передбачає вирубки лісу, адже під’їзд планують здійснювати наявною дорогою, а нові проїзди прокладати лише в межах полонини.
В Українській природоохоронній групі кажуть, що це дозволить бізнесу спочатку будувати дороги та фундаменти і постфактум отримувати необхідні дозволи.
Напередодні оприлюднення висновку 17 народних депутатів звернулися зі спільним листом до міністра економіки Олексія Соболева із проханням не визнавати допустимим будівництво вітряків на полонині Руна. Парламентарі закликали не видавати позитивний висновок оцінки впливу на довкілля та продовжити розгляд матеріалів, вказуючи на наявність підстав для додаткової перевірки.
Довідково:
Будівництвом ВЕС на Руні займається ТОВ "Вітряний парк Турянський, яке входить до групи ТзОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України". Це компанія, яка вже понад 12 років є на українському ринку, і у 2022 році була релокована з Краматорська до Закарпаття. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" та кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан. "Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок, як уже очевидно, з групою Максима Єфімова, що у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ. Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – "Індустріального союзу Донбасу", де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.
- Актуальне
- Важливе