Нетуристичне Прикарпаття: в парку "Гуцульщина" масово вирубують ліси

Що відбувається у двох високогірних районах Прикарпаття – Косівському та Верховинському? Яка там ситуація зі збереженням природних багатств?

Про це йшлося в журналістському розслідуванні спеціально для програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на Еспресо.TV.

Національний природний парк "Гуцульщина". Косівський район Івано-Франківської області

Парк "Гуцульщина" створено ще 2002 року. Його площа – близько 32 тисяч гектарів, і майже все це – густий карпатський ліс, пронизаний туристичними стежками. Масштабні рубки, відповідно до статусу парку, тут заборонено, але їх проводять регулярно, прикриваючись санітарними нормами. Здорові дерева видають за хворі чи пошкоджені, аби отримати дозвіл на їх рубку та продати втридорога.

Про масштабні рубки заявив, зокрема, експрацівник парку "Гуцульщина" Василь Бедзінський. Він звернувся до спеціалістів, які нарахували шкоди на 1 млн 215 тис. грн. Схема така: замість того, щоб зрізати лише хворі та сухі дерева, під сокиру лісника йдуть здорові, бо їх за документами можна продати як дрова, по 500-700 грн за кубометр. Хоча насправді їх реалізовують як діловий ліс, по 1,5-2 тис. грн за куб. Де осідає різниця – здогадатися не важко. Але все це – зі слів експрацівника парку Василя Бедзінського, бо юридично довести такі злочини, коли дерево вже зрубано і продано, – практично неможливо.

Зараз цією справою займається Державне бюро розслідувань. Наразі за незаконну вирубку парк покарали тільки адміністративною відповідальністю.

"За рішенням судів, за незаконну вирубку лісів вони сплатили 971 505 грн штрафних санкцій, і ніхто покарань не несе... Коли їх зрізають під пень, то вони вже показують, начебто воно пошкоджене, але такі дерева не повинні зрізати… Ви подивіться догори, воно має мінімум три куба лісу, цілком здорового й доброго дерева. Ця деревина може стояти ще роками", – розповів місцевий мешканець, лісоінженер Іван Гродюк.

У Національному природному парку "Гуцульщина" переконують, що заяви про незаконні вирубки – наклеп з метою помсти. Мовляв, Василя Бедзінського звільнили з роботи за порушення трудового законодавства. Також є ще кілька зацікавлених осіб, які мають споживацький інтерес.

"На цій ділянці є всі відповідні дозвільні документи для проведення офіційно рубок. По закінченню рубки проводитимуть огляд місць, якщо будуть якісь порушення – буде реагування", – запевнив головний природознавець Національного природного парку "Гуцульщина" Іван Копчук.

Натомість, зі слів керівника парку "Гуцульщина", повно незаконних рубок є на спірних ділянках. Звідки взявся конфлікт інтересів і чому сотні гектарів лісу опинилися в правовій колізії? Ще 2002 року указом президента їх було передано парку, але сільська рада вирішила інакше: лісом має опікуватися місцеве Куцьке лісове господарство. Судові процеси тривають досі, а тому парк не може встановити свої межі.

Масштабні вирубки лісу на спірній території показав також експрацівник ДП "Куцьке лісове господарство" Петро Білоусяк. І розповів про ще одну схему, яку використовують зловмисники:

"При відведеннях вказують іншу товщину, там підходить до дерева інженер, заміряє... Дерево в нас 20 см, а він пише 10, або 40 см, а він пише 15. Заниження кубатури".

А останніми роками санітарні рубки тут перетворюють на масові, здорові дерева видають за хворі, але роблять це без документального прикриття. На це Петро Білоусяк неодноразово звертав увагу екологів та правоохоронців, але наразі безуспішно. Насправді, все банально просто. Перевірки провести тут – надскладно, на захист лісгоспу стають навіть мешканці навколишніх сіл.

"Трапляються факти недопусків до проведення заходів з нагляду і контролю Дежекоінспекції в Карпатському окрузі і Куцьким лісовим господарством, і іншими лісокористувачами. Проблема – в невизначеності законодавства, яка полягає в тому, що немає відповідальності за недопуск фахівців", – сказав начальник відділу Держекоінспекції Карпатського округу Андрій Нибилович.

Своя правда – в керівника ДП "Куцьке лісове господарство" Андрія Ониськіва. Чоловік здивував своєю відвертістю (зрештою, до призначення на посаду керівника лісгоспу він був активістом, що боровся з незаконними вирубками лісів). За час роботи в лісгоспі звільнив більш ніж 20 працівників, яких вдалося підловити на незаконних рубках дерев. Але головна цінність – це не ліс, а земля під ним.

"Національний парк 20 років займається тим, що відчужує землю на своїх працівників", – наголосив Андрій Ониськів.

Тобто, лише вирубавши ліс, можна отримати землю під ним, а деревина в цьому випадку – просто приємний бонус до справжнього скарбу. Поки немає чітких меж парку, села мають право продавати чи дарувати цілі гектари в цьому перспективному туристичному краї, за мовчазної згодоитого ж таки парку, який і мав би захищати ліс.

Ситуацію прокоментував заступник міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький: "Ми вважаємо, що сільська рада, приймаючи таке рішення, перевищила власні повноваження й порушила законодавство України і, відповідно, це її рішення є незаконним. Там, де є накладки, де незаконно було роздані земельні ділянки, ми будемо далі продовжувати процесуальні дії, щоб у судах скасувати ці рішення й повернути землі до державної власності".

Села Криворівня та Верхній Ясенів. Верховинський район Івано-Франківської області

Конфлікт у цій місцевості – не через вирубані ліси, а через найбільшу галявину, яку по шматках віддають у приватну власність. Села Криворівня та Верхній Ясенів відомі своїм щорічним фестивалем "Полонинське літо", який відбувається на цій галявині. Щороку фест збирає туристів зі всієї України та сусідніх країн. Тепер надважливий для цього краю фестиваль – під загрозою.

Депутат Верховинської селищної ради Володимир Сав’юк розповідає, що на сесію селищної ради в лютому було винесено багато земельних питань, і від депутатів приховали інформацію, що своїм рішенням вони передають у приватну власність частину саме цієї галявини: "На сесії було приховано місце розташування цієї ділянки, всіх депутатів уведено в оману, ніхто не знав толком, де ця ділянка".

Ще кілька таких голосувань – і ділити вже не буде чого. Уся земля галявини стане приватною, фестиваль доведеться закрити, а селянам – продати скотину, адже це ще й єдине громадське пасовище, на якому місцеві випасають худобу.

Питання виділення чверті гектара пройшло погодження земельною комісією, але саму локацію від депутатів приховали. Голова земельної комісії Андрій Сухарчук від коментарів відмовився. Наразі рішення сесії про виділення частини цієї галявини призупинено, але щоб назавжди вберегти землю від зазіхань ділків, її потрібно офіційно передати селянам.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.