Непроханий гість – гірше татарина

У мене вдома трійко дітей. На календарі субота. Білизна до прання, неначе хребет Гімалаїв, виросла ошатними посортованими купками у ванній, вітальня окупована швабрами та відрами з водою, бо старші діти ось уже 10 хвилин сперечаються, кому який поверх сьогодні належить до прибирання. Чоловік, немов Жан-Ів Кусто, поринув у водну стихію, і намагається бодай десь на теренах України знайти продавця маленьких акваріумних мешканців для дітей, бо всі чомусь працюють "після свят", але оте "після свят" ще ніяк не настало, хоча від Пасхи минуло вже три тижні! Моя голова обмотана барвистим махровим рушником, бо як багатодітна мати, я встала суботнього ранку ні світ ні зоря аби ж встигнути помити голову, випити філіжанку неквапливої й теплої (бо холодну ввечері встигаю досьорбати) кави і перегорнути сторінку-другу улюбленої книги, яка ось уже другий день мігрує за мною крок у крок кімнатами та поверхами і ще не дочекалася святої години, аби її розгорнули та ознайомилися з героями оповіді… Аж тут дзвінок у двері і одночасно на телефон зі словами: "Відчиняй".

Певна, ви уявили увесь потік нецензурної лексики у моїй голові в ту мить. Загалом цю ситуацію я розрулила, але приємності було мало. Гадаю, вам також не раз бажали звалитися на голову несподівані гості. Довкола нас чимало людей, які вважають, що зайшовши до вас на чай, вони прикрасять буденність вашої рутини і не спричинять вам жодних незручностей. Тим паче, ви як щира господиня своєї домівки не посмієте спровадити гостей без першого-другого та компоту, бо так, зазвичай, завершується українське застілля, яке розпочинається словами: "Зайшла на чай".

За кордоном (уже в тій же Польщі) ніхто й не посміє припертися у гості без попередження. І якщо вас запросили на чай – то повірте мені – крім таці із двома філіжанками та цукерничкою, ви більше нічного не побачите на столі. Якщо господар почастував вас випічкою чи цукерками без попереднього анонсування цього смаколика – то вже виявив вам свою найбільшу гостинність. Тож варто це оцінити й більше не зловживати частими відвідинами чи тривалістю "зачайної бесіди".

У нас, українців, з елементами гостьової етики геть кепсько. Від своєї давньої подруги чую, що їхнім родичам заявитися в гості без попередження, – то як два пальці в компот. Бо то ж є родина! А хіба рідні люди мають ото патичкуватися із тими запросинами-домовленостями, думала роками їхня цьоця Валя і трійко її дівчат-підлітків, які щороку на свята здійснювали "рейд-захоплення" обійстя баби-діда, звісно, оселившись на тиждень у львівській квартирі тітки, маминої сестри, бо старенькі мешкали в однокімнатній квартирі, де й самим було тісненько. Щоразу, коли родичі зорганізовували свої "наїзди" я вислуховувала від подруги довгі монологи з приводу їхньої гостьової некоректності.

Дяка Богу, своїх друзів я таки навчила, що, як багатодітна мама, потребую попередження про бажання з’явитися на чай чи до чаю.

Щоправда, як і з кожного правила, – тут у мене також є виняток. В моєму оточенні є буквально трійка дуже близьких мені людей, яких я рада бачити завжди – і власне гостювання тут ні до чого. Ці люди мені близькі за цінностями та життєвими пріоритетами, тож про чаювання власне і не завжди йдеться. Просто коли ми зустрічаємося, то часто на запитання: "А може хоча б чаю?" – відповідаємо одна одній: "Сиди. Чай я маю вдома, а з тобою прийшла нарешті поговорити".

А загалом упродовж своєї третьої декретної відпустки я зробила для себе неймовірно корисний висновок – якщо убезпечити себе від спілкування з токсичними людьми (я переконана, такі знайдуться у кожного) то життя таки набуває веселкових барв!

Діліться враженнями в коментарях, як поводяться ваші друзі, коли збираються до вас на гостину?

Про авторку: Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.