Не вкради. Блог Миколи Савельєва

Мені начхати (я утримався від "мови ворожнечі") на кольори ваших прапорів. Зелені, голубі, фіолетові, перламутрові з китичками - яка різниця під яким штандартом сьогодні обидвома руками новітні нувориші, поставлені старими політиками, гребуть американські мільярди, котрі щедрим "халявним" потоком йдуть у скалічену і потавровану бомбами та ракетами втомлену державу на виплати військовим та порятунок бюджету.

Життєві шляхи зараз зводять мене з десятками і сотнями поранених і до потворності скалічених, котрі майже голіруч і часто без броніків вийшли на зустріч озброєним і озвірілим ордам, що швидко рухались відремонтованими дорогами великого будівництва, несучи смерть, муки і страждання. Товариші, приятелі, побратими телефонують з різних куточків держави, котра з останніх сил чинить опір тим, хто ґвалтує дітей і не забуває при цьому лякати Європу своїм: "Можем повторить!" і, вислуховуючи їх короткі і правдиві історії спротиву та розпачу, я просто німію.

Генерал Залужний, який сьогодні має беззаперечний авторитет в Україні та світі, в своєму знаменитому інтерв’ю сказав правду: "Українська армія стікає кров’ю…". Далі йшов вже традиційний перелік необхідної ЗСУ сучасної зброї, і саме цей перелік чомусь став найбільш обговорюваною темою, а от на фразу Головнокомандуючого про кров мало хто звернув увагу. А даремно…

Адже це саме сьогодні, коли у відносно мирних містах українці вкотре дивляться подвиги Індіани Джонса, в промерзлих до бетону окопах Донеччини і Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя з останніх сил вже майже рік тримаються ті, хто вже не те, що виснажений, а просто зай…баний. Хотів написати "в смерть", але забобонно передумав… Це вони з одними автоматами заходять на позиції, попри багаточисельні контузії і записи в формі 100: "синдром втоми", приховуючи реальні втрати від заколисаного солодкими переможними побрехеньками суспільства, це їхні, зроблені з гілок та лайна бліндажі розбивають важкі рашистські 120- ті міни, а вони й досі відповідають одним пострілом на 10 ворожих, без відпочинку, сну, ротацій, сім’ї, неналежно екіпіровані та за власні й волонтерські кошти вдягнуті, без тепла, належної евакуації та пошанування, інколи з осколками в руках та ногах, з молитвою й вірою в Бога та побратима, з кривавими мозолями та обмороженнями, наразі блокують цю рашистську ракову пухлину у визначених командуванням кордонах.

І - раптом, як каже квадрокоптероспостережливий "Мадяр": "Бадабум"!!! Розкрадання в Міністерстві оборони на закупівлі продуктів! Йде розслідування щодо закупівлі форми для ЗСУ! Вручення повідомлення про підозру працівникам Міністерства оборони України! Співробітники НАБУ взяли чиновника на хабарі в 400 тисяч доларів, фітнестренерка отримала мілярди, розкрадання гуманітарки під дахом голови ОВА, обшуки в Авакова, обшуки в Коломойського, обшуки в податковій, обшуки на митниці…

Вельмишановні! А чи ви не офігіли! Під час війни?!!! В дні, коли молоді хлопчаки стають обрубками після прильоту "градів" і снарядів гаубиць, коли маленькі дітки обіймають хрести батьків, котрі стали ангелами, а матері в розпачі голосять: "Куди ж ти пішов від мене, найрідніший?!", ви далі продовжуєте красти, красти  і знову красти?!!! Ви майже рік нічого не бачили, аж мусіли дочекатись, що вас у цей гнійник сваволі тикнуть пикою американці?!! Я не питаю вас про совість, бо ви просто не зрозумієте цього питання, але невже вас не зупиняє звичайний страх?! Ні, я не про міфічних воінів, "котрі прийдуть з війни і наведуть порядок", бо багато з них вже ніколи не повернуться, інші питимуть, щоб забути те, що бачили, а ті, хто масово зайде у владу, навряд чи справді пропустили через себе зворотній бік війни…

Я про те, що ще декілька таких спроб розікрасти американські та європейські мільярди, і виборець в США може сказати своїм керманичам: "А чи не офігіли вони там?!". І тоді від нас відречуться. Як відреклись свого часу від незрозумілого Афганістану, де розкрадали американські трильйони доларів, але будувати демократію чомусь не поспішали. Що ви робитимете тоді, нешановані ви наші злодії та тотальні корупціонери?!!! Невже вам не зрозуміло, що коли, не дай Господи, нас полишать напризволяще (на що Росія і розраховувала) такі мілітарні та економічні велети, як США та Великобританія, то питання відречення від нас решти Європи - це чиста умовність? Як казав кардинал Рішельє: "Зрада - це лише питання часу"… А тоді жодні зусилля Польщі чи країн Прибалтики вже нічого не дадуть. Ми можемо втратити державу, а ті хто своєю жадібністю до цього призвів - свої життя.

Україна сьогодні має унікальний шанс допомогти собі і світу послабити, а, можливо, і знищити огидний клубок заражених вірусом людиноненависництва і шовінізму мерзенних рабів, які нині стали звичайним посміховиськом. Змарнувати цей шанс - це вчинити злочин проти людства. Нам воно цього не пробачить. Та й, зрештою, ми самі собі - теж.

Джерело.

Про автора: Микола Савельєв, відомий журналіст, боєць 103-ї бригади ТрО на псевдо Волоцюга.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.