Наша свобода стоїть на перешкоді планів Путіна відновити російську імперію неволі. Відеоблог Володимира В'ятровича

Доброго дня, я Володимир В‘ятрович.

Я з України.

Всім привіт просто з виру історії.

Як називати цю війну?

Путін так і не зміг придумати притомний "казус белі" (причину війни) для нападу на Україну.

Врешті він облишив безглузді спроби розповісти про якісь "українські теракти", і напередодні нападу назвав справжню причину війни: незалежність України.

І це той рідкісний випадок, коли він не брехав.

Справді так і є. Саме наша свобода стоїть на перешкоді планів Путіна відновити російську імперію неволі.

Тому нинішня війна — це війна за незалежність.

Ми продовжуємо робити те, що не завершили наші попередники сотні років тому.

Це відкладена війна, яка почалася не зразу після відновлення незалежності в 1991-му.

Тоді ворог був слабким. А через кілька десятиліть він набрався сили і спробував нас повернути.

Дехто хоче назвати (і називає) цю війну вітчизняною, щоб підкреслити її масовий характер. Це визначення періодично звучить в українських медіа, його навіть використовує президент України Зеленський.

Наскільки доречним є його використання?

Наша війна справді масова, справді демонструє безліч прикладів героїзму військових та цивільних.

Але не варто використовувати термін "вітчизняна".

Бо він апелює саме до російської історії. До війни 1812-го року. Та найбільше — до німецько-совєтської війни 1941–1945 років.

Цей термін робить нас частиною російського минулого. Ба навіть — частиною російської сучасності.

Бо в нинішній Росії "отєчєственная война" — бренд, який уособлює одну з основ руского міра.

Їм ідеться про непереможну совєтську/російську армію, яка звільнила світ від нацизму.

Цей міф був ґрунтом для формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу.

Його складовими були тези про масовий патріотизм і жертовність в ім’я радянської Батьківщини, небачена мобілізація всіх "радянських" людей у боротьбі зі страшною загрозою, месіанський похід на Захід з метою "визволення" Європи.

На початку 2000-х Росія на чолі з Путіним взяла курс на відновлення впливу на "постсовєтському" просторі. Згодом вони відверто заявили про амбіції відновити СРСР.

Для цього використовують все:

• і енергетичний шантаж,
• І маніпуляції щодо російськомовних людей,
• і навіть загрозу застосування ядерної зброї.

Не останнє місце в цьому арсеналі відводиться так званій "спільній історії"

Концепти "Великої Вітчизняної війни" та "Великої Перемоги", радянські міфи про минулу війну широко пропагують в кіно, на телебаченні, в літературі, щоб тримати народи колишнього СРСР в орбіті російського впливу. "Спільне героїчне минуле" використовують, щоб утримувати потужне проросійське лобі в незалежних державах.

Отож, міф про війну є важливим інструментом геополітичного впливу Росії.

І саме надихаючись міфом про вітчизняну війну, нинішні російські солдати йдуть звільняти Україну від нацистів.
У ролі нацистів для них — ми з вами, наші солдати, наші батьки, жінки і діти.

Тому не варто повторювати російські пропагандистські бренди, які вже не відмити від совка, георгіївських стрічок, всього того, що нас атакує "градами" і "кинжалами".

Наша війна є продовженням століть боротьби за свободу і є унікальною за своїм масовим характером.
Нині участь у ній беруть не лише військові, а кожен українець, який спиняє ворога власними зусиллями. Тому вона варта назватися Народною.

Народною війною за незалежність.

Певен, саме такий погляд на нашу боротьбу, який віддає шану нашим попередникам і підкреслює масовий героїзм сучасників — ще один крок до перемоги.

На цьому нині все. До наступних зустрічей у вирі історії.

Слава Україні!

Джерело

Про автора. Володимир В'ятрович, народний депутат України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.