На Львівщині активізувалися змії: що варто знати, щоб вас не вкусила гадюка

"Еспресо.Захід" зібрав для вас інформацію про змій Львівщини та як поводитися при їх зустрічі.

Які змії водяться на Львівщині

Найперше варто запам’ятати, що на Львівщині водиться чотири види змій, і лише одна з них отруйна – це гадюка звичайна. 

Найбільш поширений вид – це вуж звичайний. Більшість людей знає його завдяки жовтим плямкам позаду голови (так звані "вушка"). Плямки можуть бути не лише жовті, а й помаранчеві, навіть брудно-білі, а часом узагалі майже непомітні.

Також дуже зрідка бувають вужі цілковито чорного кольору. У каньйоні Дністра, на Закарпатті, на берегах морів і річок – трапляється ще й вуж водяний.

Цей вид не має жовтих плямок, тож зазвичай люди звуть його "шахматною гадюкою" та вважають отруйним. Ці змії, інколи цілими десятками, гріються на берегах чи активно плавають у воді, виставивши голову, як перископ, і наганяючи жах на людей. Але насправді водяний вуж не надто відрізняється від звичайного, харчується переважно рибою і є нешкідливим для людини. 

Також на Львівщині трапляються два рідкісні червонокнижні види плазунів: мідянка та полоз лісовий. Якщо дорослі вужі можуть сягати понад метр у довжину, то мідянка невелика за розмірами і сягає лише до 70 см.

Це гладенька візерунчаста змія рудуватого або сірого кольору. Може траплятися в різних місцевостях, але дуже зрідка. Натомість із нею часто плутають безногу ящірку веретільницю ламку, яку ще називають гладуном, сліпачкою чи мідяницею, оскільки саме її забарвлення найбільше нагадує кольором мідь.

Найбільш цікавий наш вид – полоз лісовий або Ескулапів. Це саме та змія, яку зображено з чашею на емблемі медиків. Адже в давній Греції та античному Римі це була домашня тварина, яку утримували вдома й у громадських будинках для виловлювання гризунів.

Ця змія гладка на дотик і приємного вигляду, з однотонною темною спиною і світлим черевом. Вона теплолюбна й може сягати в довжину до півтора-двох метрів.

Гадюка досягає в довжину максимум 75 см

Усі ці змії мають характерну рису – довге і струнке тіло, округлі зіниці ока й відносно довгий хвіст. На відміну від них, наші отруйні змії з родини гадюкових мають відносно коротке валькувате тіло. Гадюка досягає в довжину максимум 75 см. Це буде солідна товста змія, натомість вуж такого розміру буде товщиною з палець.

В Україні є два види гадюк – звичайна та степова. На Львівщині трапляється лише один – гадюка звичайна, яку часто неправильно звуть карпатською. Вона може мати різні кольорові відтінки: сірі, коричневі, бурі, зеленкуваті. Самці менші й контрастні, а самиці – доволі тьмяні, зате більші. Уздовж спини йде темна зиґзаґоподібна або ромбоподібна смуга. Частина гадюк, до третини, цілковито чорні.

Донедавна вважалося, що в нас гадюки трапляються лише в горбистих і лісистих місцевостях. Але останнім часом усе більше повідомлень про їх знахідки дедалі ближче до населених пунктів і навіть у містах.

На Львівщині щороку фіксують десятки укусів людей гадюками

Небезпечно вкусити може кожна гадюка – і велика, й мала, але нападає вона лише захищаючись. Щороку в області фіксують десятки випадків укусів гадюкою.

Гадюки є фізично слабкими. Вони кусають свою жертву і відпускають її. Жертва втікає, б’ється в конвульсіях, а коли гине, то гадюка знаходить її за запахом власної отрути і заковтує вже нерухомою, без ризику травмуватися. Отрута гадюки має інший механізм дії, ніж отрута кобри. У кобри отрута діє на нервову систему людини і блокує дихальний центр. Тому були випадки, коли кобри кусали змієловів, ті відрубували вражений палець – і цим рятували собі життя. До речі, понад 90% усіх укусів припадають на руки чи ноги. На противагу, отрута гадюк має більш місцеву дію ураження. Вона починає руйнувати клітини крові, стінки судин у місці укусу. Також можлива алергічна реакція – для кожної людини індивідуальна.

Зазвичай цей укус не становить смертельної небезпеки. Більш значна шкода для дітей, оскільки більша доза отрути припадає на меншу масу тіла. У цьому разі терміново звернутися за медичною допомогою – життєво необхідно! Для дорослої людини все може обійтися значно легше. Але тут є особливість, що дехто може мати вроджену сильну алергічну чутливість саме на отруту гадюки – так само, як хтось має алергію на бджолину отруту. На Львівщині протягом останніх десятиліть траплялися випадки загибелі людей від укусу гадюк.

Що робити, якщо ви натрапили на гадюку

Якщо ми натрапили на змію десь на природі – у лісі чи в горах, слід розуміти, що вона перебуває у своєму природному середовищі. Найгірше – це паніка. Панікувати не треба, бо підстав для тривоги насправді мало. Передовсім безнога плазуюча істота може бути не змією, а безногою ящіркою. А якщо змія, то це не обов’язково гадюка, а можливо, вуж чи полоз. Якщо й гадюка, то вона не є настільки рухливою, щоб наздоганяти людину чи кидатися на неї. Найкраще – це просто розійтися, дати їй можливість поповзти далі у своїх справах. Можна злегка підштовхнути її палицею, якщо інакше не вдається обійти.

Змії є глухими, вони не чують кроків

Треба пам’ятати також, що змії є глухими. Вони не чують звуків, але відчувають вібрацію від наших кроків, наприклад, тому самі намагаються сховатися першими. Якщо ж не встигають, то можуть завмирати й намагатися залишитися непоміченими. Проте якщо людина до них наблизиться або навмисне чи необережно торкнеться, то безумовно, що в тварини включається захисна реакція. Тоді стається кидок – десь на третину довжини тіла змії, і може бути укус. Тому бажано мати захищені ноги, тобто вдягнути довгі цупкі штани, які можна заправити у шкарпетки чи взуття. Це вбереже не лише від гадюк, а й від кліщів. По-друге, варто мати палицю, якою можна розгортати кущі та чагарники. Якщо хочемо сісти на пень чи колоду, то спершу варто добре оглянути їх. Якщо ночуємо в наметі, то подивитися у спальник і взуття, бо змії можуть заповзати в них погрітися.

Якщо ж натрапляємо на змій у не властивому їм середовищі, зокрема в населеному пункті, на вулиці чи біля власного дому, тоді потрібно звернутись у службу надзвичайних ситуацій чи на гарячу лінію міста. Варто запам’ятати, куди саме ховається потривожена змія, зробити фото чи відео для точнішої ідентифікації виду. Фахівці зможуть виловити цю змію або дати певні вказівки, як це безпечно зробити самому. Впійману змію – чи то вужа, чи гадюку – слід помістити в полотняний (не пластиковий) мішок, міцно зав’язати, винести до відповідної місцевості – лісу чи водойми – подалі від людей і там випустити.

Матеріал підготовлений на основі розмови з головою Львівського відділення Українського герпетологічного товариства, відомим науковцем Тарасом Гринчишином.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.