Місто підвищеної загрози: мер Бурштина розповів про російські обстріли й підготовку до блекауту

Пожежу на ТЕС після обстрілів 19 жовтня гасила майже сотня рятувальників на 26 спецавтомобілях, а в обласній адміністрації заявляли, що повне відновлення електростанції займе від пів року до року

"Еспресо.Захід" запитав у міського голови Бурштина Василя Андрієшина про те, як готуються в місті до блекауту і як вдалося оговтатися від російських обстрілів.

Попри величезні збитки, Бурштинська ТЕС роботу не припиняла

Бурштинська ТЕС була обстріляна двічі. Як оговтались, у скільки можна оцінити збитки?

Реальні збитки знає безпосередньо керівництво електростанції, ніхто інший цього не знає, бо це таємниця. Але збитків завдано надзвичайно великих. Знаємо також, що й Добротвір атакували, й Ладижин, вони якийсь час не працювали, вийшли з ладу. А Бурштинська ТЕС весь час працювала. Втім нашій електростанції збитків завдали значно більших, аніж Ладижинській чи Добротвірській. Пошкоджено дуже багато трансформаторів, вони надзвичайно дорогі, потребують багато часу на виготовлення і встановлення на місце. Їх ще й досі не відремонтували. Але схеми зробили так, що працюють через інші трансформатори. Так не мало б бути й це не дуже добре, але це – вихід із ситуації.

Якщо ТЕС не працюватиме, буде знеструмлена, як житиме місто? Чи маєте план на такий випадок?

У нас є план на найгірші випадки. А найгірші випадки – це коли не працюватиме Бурштинська ТЕС, не буде тепла. Якщо будуть морози, то найважливішим буде злити всю воду з системи. У нас є співпраця з Бурштинською ТЕС, проводили навчання, знаємо, що робити.

Переселенці вчаться української, а ті, хто приїхав ще за часів СРСР, – не хочуть

Чи відрізняється робота мера Бурштина від роботи мерів інших міст? 

Суттєво не відрізняється, але нюанси певні є. У місті доволі багато приїжджих людей, а не місцевих корінних мешканців. У цьому плані складніше, ніж порівняно, скажімо, з Рогатином чи Галичем. Є доволі багато російськомовних, навіть зараз, у час повномасштабної війни. З такими дуже непросто буває. Дехто має ще радянський спосіб мислення: "Мнє паложено, і точка".

Що саме маєте на увазі? Людей, які внутрішньо переміщені, чи які давніше переїхали?

Власне, йдеться про тих, яких привезли ще будувати Бурштинську ТЕС. Вони вже тут живуть 30-40 років, а не припиняють розмовляти російською. Натомість внутрішні переселенці (зараз маємо їх 2 тисячі) навпаки – охоче вчаться і намагаються говорити українською, відвідують україномовні курси, спілкуються з місцевими мешканцями. Я підтримую їх у всьому і завжди стараюсь захистити. Бо в них є бажання. Справді, мають дещо інший спосіб мислення, поведінки. Але це все набувне. В нинішній час розуміємо, що треба підсилювати один одного. Ми інакше країну не зшиємо. Інколи  й поступитися треба, аби робити правильні речі. 

Читайте також: Вода за графіком та інтернет від старлінків: мер Калуша розповів, як місто планує пережити блекаут

Більшість мешканців під час блекауту поїдуть у села

Як місто виживатиме у разі довшого блекауту, якщо він триватиме 2-3 дні й більше?

Багато людей переїдуть у приватний сектор у місті або ж у села до своїх родичів, аби там була можливість певний час перечекати критичні моменти. Для тих, хто не матиме такої можливості (а це буде 10-20%, не більше), маємо дуже багато приміщень, в яких облаштували пункти обігріву. От, для прикладу, наш ліцей №3. Там може розміститися до тисячі людей. Бурштинський торговельно-економічний коледж – там до 500 людей одночасно може бути. Бурштинський енергетичний коледж теж зможе вмістити 1000 осіб, а то й більше. Я маю на увазі не ночувати, а прийти зігрітися, зарядити телефон, попити чаю. У цих пунктах уже встановлені й генератори, й туалети, є вода, крісла. Навіть є ліжка, щоб прилягти. В цьому плані я вважаю, що робота пророблена дуже добре, порівняно з іншими містами. Маємо 7 таких великих пунктів обігріву. Навіть у Бурштинській лікарні може до 1000 людей перебувати. До слова, всі пункти незламності фінансуємо власним коштом, без допомоги обласного чи державного бюджету. Вже вивели труби для обігріву, все перевірили. Маємо дрова завезені. Все буде добре. 

Чи знаєте, як людям доставлятимуть найнеобхідніше, зокрема хліб і воду? 

Маємо свою пекарню у Бурштині, яка забезпечує хлібом навіть сусідні міста. Якби критична ситуація, то вони мають генератор і зможуть випікати хліб весь час. Це питання вирішується. З водою взагалі не бачу проблем, бо маємо також генератори на водопостачання. Окрім того, є чимало криниць, свердловин під генератор, де вода подається через кран. Люди зможуть у пляшки набирати, тут проблем також не буде. Хліб і вода точно будуть.

Які алгоритми дій пропонуватимете мешканцям багатоповерхівок?

Якщо взяти наше місто (а в Бурштині 15 тисяч населення), то 12 тисяч людей мають центральне опалення. Якщо не буде електрики й тепла, то ми зливатимемо з систем опалення воду, а людям пропонуватимемо пункти обігріву. В нас є школа, яка має твердопаливний котел, там може вміститися багато людей.

Читайте також: Більша частина міста без центрального опалення, хтось поїде в село, – мер Червонограда про ймовірність повного блекауту

Поляки допомагають, а "в області" не поспішають 

Як спілкуватиметесь із містянами, якщо зникне звичайний мобільний зв'язок та інтернет? Чи маєте пункт зі старлінком? Як працюватиме система оповіщення?

У нас система оповіщення працює без електрики. Вона підключена до центрального пульта ДСНС Івано-Франківська, а там усе працює без електрики. А в деяких селах є рупори такі, що можемо в Бурштині вести мовлення, а в селах нас чутимуть. Зможемо попереджати людей про небезпеку чи давати інструкції. Закупили також рації, тож зв'язок будемо мати. 

Чи маєте старлінки?

Не маємо. Зате закупили рації, зв'язок матимемо. Ми хотіли б мати старлінки й опрацьовуємо це питання. Але воно, як я бачу, доволі складне. Зверталися до обласної адміністрації щодо виділення старлінка й облаштування, та вони нам відмовили. Сказали, що то наша особиста справа, щоб ми самі цим займалися.

Як працюватиме каналізаційна система для будинків для відкачування стоків у разі тривалого відключення електроенергії?

Такого потужного генератора станом на нині ще не маємо. Але вже маємо домовленість із друзями-поляками, бо маємо міста-побратими в Польщі. Нам дадуть дуже потужний генератор, на каналізаційно-насосну станцію. Буде в нас незабаром. Але оскільки попит на генератори зараз великий, то поляки замовляли його для нас у Німеччині. За це ми їм дуже вдячні.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал