Мешканці вимагають замінити "Шанхай на Під Голоском" у Львові збалансованим зонінгом

Це вперше у Львові розвиток мікрорайонів відбуватиметься не хаотичними дрібними кварталами, а цілими великими зонами і з урахуванням життєвих потреб мешканців. Вимогу завершити розробку зонінгу до кінця листопада було затверджено на засіданні робочої групи у стінах Ратуші, йдеться на фейсбук-сторінці "Вулиця Малоголосківська":

"Вчора відбулися четверті збори оновленої робочої групи. Як завжди, було гаряче і багатообіцяюче від слова "багато обіцянок". Пообіцяли:

• збалансований (!!!) зонінг до 27 листопада;

• привести у відповідність до прогнозованої кількості мешканців необхідну кількість доріг з відповідною пропускною здатністю;

• знайти всі ділянки, на яких можна розташувати необхідні зони рекреацій, дитячих садочків і шкіл в обхід терміну "приватна власність";

• заздалегідь інформувати членів робочої групи про будь-які підкилимні земельні рухи".

Більше про перебіг засідання робочої групи і необхідність затвердження зонінгу для повноцінного розвитку мікрорайону у коментарі "Еспресо.Захід" розповіла мешканка мікрорайону, член робочої групи Ольга Горб’як.

Що таке зонінг і чому він потрібен громадам

Зонінг – це один з головних  містобудівних документів, що розподіляє певну територію на зони, які, отримуючи різне функціональне призначення, забезпечують комфортне проживання прогнозованої кількості населення.

На початковій стадії забудови нашого мікрорайону (2012 рік) зонінг був збалансованим: ділянки багатоповерхової забудови чергувались з ділянками малоповерхової, а зелені зони, дитячі садки, школи, дороги і хідники були запроектовані відповідно до кількості людей, що мали б тут оселитися.

Але вже 2016 року почався треш під назвою внесення змін у детальні плани територій (ДПТ). Тоді зони малоповерхової садибної забудови (зона Ж-1) почали клаптиками без жодних планів і логіки з боку ЛМР змінювати в угоду забудовникам та масово ліпити тут однотипні багатоповерхівки (зона Ж-3) з урізаними прибудинковими територіями та порушеними нормами інсоляції. Тобто кількість населення зростала, проте кількість об’єктів інфраструктури залишалася незмінною.

Що гірше – ділянки, які були передбачені зонінгом під школи, садочки і парки, почали забирати, посилаючись на їхню приватну власність! Також не збільшувалась ані кількість, ані пропускна здатність доріг, хідників, паркінгів усіх типів та інженерних мереж (водопровід і каналізація). Відтак мешканці перших забудов почали відчувати значні незручності через порушення балансу.

Читайте також: У садку на Малоголосківській групи хочуть відкривати водночас з ремонтними роботами

До прикладу, земельна ділянка дитячого садочка, який у нас невдовзі відкриють, спочатку була розрахована на 100 дітей. Згодом, під тиском громади, садочок перепроєктували на 150 діток, далі на 200, тепер зупинилися на 300 з перспективою розмістити 350. Тобто його навантаження збільшили в 3,5 разу, але зовнішня територія залишилась тією ж. Відтак там, де мали гуляти 100 діток, тепер гулятимуть 350!

Відкритий зонінг від Садового – можливість роздати землю своїм безкоштовно

Торік у червні, коли Андрій Садовий приїжджав до нас у район, він пообіцяв відкрити зонінг, аби в межах місяця розробити новий. Що це означає? Це означає, що в нього дозволили вносити зміни, корегуючи допущений дисбаланс. Ми розуміли, що має відбутися термінова інвентаризація (аудит) усіх вільних ділянок з метою визначення тих, які можна використати під  соціальну інфраструктуру, тим самим знявши соціальне напруження. Втім дива не сталося: зонінг відкрили з метою роздерибанити все недороздерибанене. Тобто в півторарічному проміжку між відкритим зонінгом і сьогоденням багато землі раптом стала приватною. І, що важливо, вона перейшла в руки одіозних забудовників за правом безоплатної приватизації, оминаючи комунальні аукціони.

Читайте також: Львівська міськрада вимагає у митрополита Макарія усунути незаконну капличку на Малоголосківській

За приблизними підрахунками, згідно з державними будівельними нормами (ДБН), усі видані містобудівні умови і обмеження поселять в мікрорайон Під Голоском близько 26 тис. мешканців. Це цифра, більша за кількість населення у багатьох районних центрах, які мають декілька шкіл і декілька садочків. Тобто у школах мікрорайону мають навчатися близько 3640 учнів і ходити до дитсадків близько 760 дітей. Втім коли ми озвучуємо ці нагальні потреби, яких не бачимо в розроблених проєктах, то чуємо від чиновників: "Їх немає де побудувати, оскільки всі землі вже у приватній власності". Як таке могло відбутися, як (за наші податки) працювали департаменти містобудування і архітектури? Це залишається загадкою.

Тому в межах робочої групи, представляючи інтереси величезної громади, ми вимагаємо привести зонінг у відповідність до її життєвих потреб.

Трохи історії про фейкові садові кооперативи на Під Голоско

В Україні діє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, якщо людина тривалий час є користувачем цієї ділянки. На Під Голоско таких ділянок було декілька сотень, усі вони оброблялися з 1970-х років і були зареєстровані садовими кооперативами. Проте з десяток років тому почалися незрозумілі речі: масові підпали будиночків, руйнування фундаментальних огорож, зрізування плодових дерев і фізичне залякування городників. На одній з них навіть сталося вбивство власника.

Після 2010 року "дачники" почали масово звертатися в міську раду з проханнями про приватизацію своїх городів, але отримували відмови: мовляв, це дуже ціні землі міста і їхнє призначення – земельні аукціони. Саме в той час в архівах зникають усі записи і технічна документація до цих ділянок, а вже за декілька місяців утворюються нові садові кооперативи з абсолютно іншими списками людей. І саме ці люди  безперешкодно (!!!!) оформляють право власності, а вже незабаром передають "свої" ділянки забудовникам.

Нещодавно з’являється інформація, що бюджет розвитку недоотримав 60% коштів від земельних аукціонів. Здивовані? А ми, на жаль, ні…

Зонінг району Голоско у ЛМР обіцяють зробити до кінця листопада

Тому хочемо побачити оновлений зонінг, аби зрозуміти, де яка функціональна зона плануватиметься. Тоді, відповідно до кількості прогнозованого населення, хочемо побачити ділянки шкіл, садочків, паркінгів, громадського озеленення, доріг і хідників з відповідною пропускною здатністю. Тобто, якщо мікрорайон проектують на 25 тисяч населення, то параметри соціальної інфраструктури мають відповідати потребам 25 тисяч осіб. А якщо людей буде вдвічі більше, то й інфраструктуру необхідно пропорційно подвоїти, що в умовах нестачі землі, яка ще перебуває у комунальній власності, зробити буде вкрай важко, а то й неможливо. Тому прагнемо домогтися балансу, обговорити пропонований проєкт громадою, зафіксувати його незмінність і контролювати кожен етап наступних забудов згідно з ним. Цей документ уперше перерозробляють під тиском громади, і це має стати прикладом для інших проблемних локацій Львова.

Читайте також: Дістало. Львів'яни анонсують перекриття доріг через "будівельне гетто" та бездіяльність Садового

Відзначимо, що зонінг "Під Голоском" охоплює територію між вулицями Варшавська,Тунельна, просп. Чорновола та Замарстинівська і становить 168 гектарів. Оскільки тут ще дуже багато земель садових кооперативів, нам важливо затвердити їхнє зонування, аби, відповідно до остаточної кількості мешканців, прорахувати всю необхідну соціальну, інженерну, транспортну інфраструктуру. Тому й хочемо домогтися оновлення зонінгу, який враховуватиме не лише інтереси забудовників, бо інакше владі не уникнути масових протестів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.