"Медицина не може нормально функціонувати, коли вона фінансується на рівні 2,9% ВВП", - Олег Дуда

Нагадаємо, у 2020 році всі надавачі медичних послуг почали отримувати кошти за договором за конкретну роботу, тобто за надані медичні послуги, отримавши при цьому управлінську та фінансову незалежність. За перший рік дії Програми (три останні квартали 2020 року і перший квартал 2021) понад 1600 спеціалізованих медичних закладів, які уклали договір з Національною службою здоров'я України, отримали за надані послуги понад 100 млрд. гривень.

Яку вигоду отримають з впровадження системних змін у медичній галузі пацієнти і чи вистачить коштів, які виділяє держава на те, аби забезпечити необхідною медичною допомогою всіх, хто її потребуватиме? Про це "Еспресо.Захід" запитав депутата Львівської облради, члена постійної депутатської комісії з питань охорони здоров'я та материнства Львівської обласної ради, лікаря-онкохірурга Олега Дуду.    

"Не буде тепер такого, що ти приїхав у лікарню, а там чогось не роблять (наприклад, тромбоекстракції при інсульті)"
 

Медичні заклади укладають контракт з НСЗУ вже другий рік поспіль. Тобто за цей час вже можна було зробити якісь висновки, виправити помилки, якщо такі були. Які ключові, на Вашу думку, зміни відбулися цьогоріч?

Зміни є і вони позитивні. Наприклад, що стосується фінансування. Медичні заклади Львівщини уклали з НСЗУ контракти орієнтовно на 6,5 млрд. гривень, а минулого року ця сума склала 6,2 млрд. Хоч і ненабагато, але маємо збільшення фінансування.

Дуже важливим є те, що були створені окремі пакети, такі як "Лікування пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями", "Готовність до реагування на інфекційні захворювання та епідемії" і "Вакцинація від COVID-19", і що були внесені уточнення в існуючі пакети, зокрема діагностика онкологічних захворювань тепер відбуватиметься за амбулаторним пакетом. Були диференційовані пакети хворих з інсультами й інфарктами, де є цінова градація, залежно від важкості стану пацієнта і стимуляція, власне, закладів охорони здоров'я надавати повний комплекс допомоги таким хворим. Тобто коли туди потрапляє хвора людина, вона може отримати максимально потрібний об’єм діагностики і лікування. Немає такого, що ти приїхав у лікарню, а там чогось не роблять (наприклад, тромбоекстракції при інсульті).

Не все ще, звісно, працює ідеально. Але я думаю, що ця Програма задіє ті механізми, які стимулюватимуть медичні заклади надавати комплексну допомогу. От, візьмімо, маршрутизацію для екстреної медичної допомоги. Якщо "швидка" везе пацієнта по маршруту, у заклад, де він дійсно отримає всю необхідну допомогу, відповідно, служба отримує бонусні доплати (раніше у НСЗУ підрахували, що неправильна маршрутизація пацієнтів в Україні щороку помирає близько 160 тисяч людей. – Ред.). Таких речей є багато.

"Ми розуміємо, що це (123,5 млрд. гривень. – Ред.) – лише половина від потреби. Інша – буде доноситися пацієнтами, які купуватимуть ліки, розхідний матеріал і т.д."

Але є й проблемні питання?

Медична галузь не може нормально функціонувати, коли вона фінансується на рівні 2,9% ВВП. Цього замало. Ми розуміємо, що це – лише половина від потреби. Інша – буде доноситися пацієнтами, які купуватимуть ліки, розхідний матеріал і т.д. Безкоштовною медицина не може бути. Це – одна з найдорожчих галузей у світі після військово-промислового комплексу, у всіх державах без винятку.

Візьмімо Німеччину чи Велику Британію. У цих країнах на медицину виділяється 7-8% ВВП. У США – взагалі 15%. Зрозуміло, що існуючі пакети медичних послуг є недооціненими. Зрозуміло, що цих коштів буде замало для лікування певних захворювань. Особливо постраждають ті заклади, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу, проводять складні, великі, затратні операції, але ми сподіваємося, що у майбутньому буде проведена більша диференціація оперативних втручань, буде виділене більше фінансування для галузі з бюджету і тоді тарифи на ці послуги будуть збільшені та, відповідно, покриватимуть потребу.

Хочу нагадати, що Міністерство (охорони здоров'я. – Ред.) просило одну цифру, але Верховна Рада проголосувала за майже вдвічі меншу.

"Стоматологія у державних закладах у нас уже давно є напівприватною. А зараз створюються рівні умови для приватних і комунальних стоматологічних закладів, які зможуть конкурувати між собою на рівних умовах"

Є одна зміна, про яку хочеться поговорити окремо і стосується вона стоматологічних послуг. З 1 квітня вся планована стоматологічна допомога дорослим буде платною.

За кордоном стоматологія є окремою медичною галуззю. Я би навіть сказав, що вона взагалі відокремлена від решти медицини. Їхні лікарі називаються "дантистами" і мають свої самоврядні організації. Наприклад, у Польщі є дві самоврядні організації – одна об’єднує лише стоматологів, а інша – всіх інших лікарів.

Якщо говорити про пакет надання стоматологічної допомоги, ургентна (невідкладна) допомога покривається НСЗУ. Так, тариф невеликий – 116 гривень (не знаю, чи за ці гроші можна щось зробити – про це вам краще розкажуть стоматологи), але принаймні у людини з гострим болем зуба є можливість звернутися до, умовно кажучи, державної медицини і вирішити свою проблему. Важливо, що цей пакет покриває планове лікування дітей віком до 18 років.

Якщо говорити відверто, стоматологія у державних закладах у нас уже давно є напівприватною. Як такої державної медицини, державного покриття там немає. А зараз створюються рівні умови для приватних і комунальних стоматологічних закладів, які зможуть конкурувати між собою на рівних умовах, бо тепер і ті, і ті однаково платитимуть за комунальні послуги.

Але є люди, які не зможуть оплатити навіть найпростішого лікування карієсу. Як їм бути?

Обслуговування окремих груп населення (наприклад, воїнів і ветеранів АТО) може покриватися за рахунок коштів з місцевих бюджетів. Так, як це є за кордоном – місцева громада, відповідно до можливостей місцевого бюджету, приймає таке рішення.

Хочу задати ще одне актуальне питання – про закриття лікарень. Як бути з тими медичними закладами, які досі з об’єктивних причин не уклали угоди з НСЗУ, але там є колективи і є пацієнти, яким надаються ті чи інші медичні послуги?

У результаті децентралізації у нас утворилося багато нових територіальних громад. На їх територіях були лікарні – центральні районні або просто районні. Зараз, щоб законтрактуватися з НСЗУ, їм потрібно було виконати певні вимоги – створити нову юридичну особу (комунальне неприбуткове підприємство) і отримати ліцензію (на медичну практику. – Ред.), але термін, до коли можна було законтрактуватися, завершився 31 березня. Це питання вже обговорювалося з органами місцевої влади та НСЗУ, щоб внести відповідні зміни і дати можливість таким закладам продовжити доконтрактовуватися протягом року.

Такі лікарні існують - у селищах Підкамінь (Бродівський район), Підбуж (Дрогобицький), Луб'яне (Миколаївський), де місцеве населення, перекриває дороги, щоб ці лікарні не закрилися. Як запевнили мене у НСЗУ, це питання наразі перебуває на розгляді і буде вирішене.