Листок непрацездатності більше не листок: усе, що треба знати про е-лікарняні

Уже з 1 вересня всі медичні заклади України мали видавати лише електронні лікарняні. Однак перехідний період продовжили до 1 жовтня, тож наразі медичні заклади можуть видавати як електронні, так і паперові лікарняні – і ті, й ті є підставою для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності.

"Усі медичні заклади Львівської області готові до переходу на електронні листки непрацездатності. Так, законодавство недосконале і є певні невраховані моменти, але все це можна вирішити у робочому режимі, – пояснила "Еспресо.Захід" експерт департаменту охорони здоров’я Львівської обласної адміністрації Ірина Юрків. –  Траплялись випадки, що електронний листок непрацездатності сформований, але роботодавець його не бачив. Часом медики скаржилися, що система "підвисає", тому важко сформувати медичний висновок. Але це технічні моменти, які до 1 жовтня мали б врегулювати".

За словами Ірини Юрків, якщо людина захворіла і має відкритий паперовий лікарняний листок, то після закінчення випадку вона отримуватиме паперовий лікарняний, навіть якщо це буде після 1 жовтня чи навіть у листопаді. А от з 1 жовтня видаватимуть лише електронні лікарняні. 

Щодо виплат, то тут жодних змін немає – перші п’ять днів за кошт роботодавця, далі – за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності. 

"У львівській області уже сформували понад п’ять тисяч електронних  лікарняних. Постійно збільшується кількість медичних установ, які формують електронні листки непрацездатності, для всіх роботодавців створені електронні кабінети, в яких вони можуть побачити, які працівники перебувають на лікарняному", – каже заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області Наталія Лужецька.

Що зміниться для пацієнтів?

Для пацієнта не зміниться нічого, крім того, що тепер йти до лікаря, аби закрити лікарняний, не обов’язково. За словами Наталії Лужецької, повідомлення про те, що пацієнт обов’язково має знати код ЄДРПОУ роботодавця, інакше лікар не зможе сформувати е-лікарняний, не відповідає дійсності.

"Якщо людина захворіла, то при зверненні до медичного закладу їй треба мати з собою паспорт та ідентифікаційний код. Саме за допомогою ідентифікаційного коду "підтягується" вся інформація з реєстру застрахованих осіб, який веде Пенсійний фонд. Тобто людині не треба знати ані точної назви роботодавця, ані тим більше його коду ЄДРПОУ, – каже Наталія Лужецька. – Лікар створює електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність, і на його підставі формується електронний листок непрацездатності. При цьому дані відразу з’являються в Електронному реєстрі листків непрацездатності, тож і роботодавець може їх бачити, і сам хворий у своєму електронному кабінеті. Щоправда, для цього треба мати кваліфікований електронний підпис".

При формуванні електронного медичного висновку лікар одразу вказує дату його закриття. Якщо особа до цього часу видужала, то може просто телефоном повідомити лікаря, що готова приступати до роботи. Тобто не треба спеціально йти до лікаря, аби закрити лікарняний, поставити печатки.

"Якщо ж до прогнозованої дати людина продовжує хворіти, то лікар редагує медичний висновок або формує новий, але це той самий унікальний страховий випадок. Так само, якщо пацієнт, скажімо, потребує госпіталізації, чи його скеровують до іншого лікаря, який формує свій медичний висновок, – каже Наталія Лужецька. – Тобто загалом це зручно для пацієнта, оскільки не треба збирати виписки, йти до лікаря, аби продовжили чи закрили лікарняний".

Хто має право створювати електронні медичні висновки про непрацездатність

Доступ до Реєстру медичних висновків у єдиній електронній системі мають лікуючі лікарі закладів охорони здоров’я, а також фізичні особи-підприємці, які мають ліцензію на медичну практику та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності. Натомість лікарі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф не можуть  створювати електронні висновки, а отже, і формувати е-лікарняні. Не можуть це робити також лікарі станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, бальнеологічних лікарень, грязелікарень, косметологічних і курортних поліклінік.

До речі, при  косметологічних втручаннях без медичних показів лікуючі лікарі  також не можуть створювати електронні медичні висновки. Тобто піти на оплачуваний лікарняний, аби, скажімо, змінити форму носа, не вийде. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.